11 листопада 2024 р. № 400/5622/24
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження без виклику сторін та проведення судового засідання адміністративну справу,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогою визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що виразилося у не розгляді рапорту про його звільнення зі служби від 18.05.2024; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 та звільнити його зі Збройних Сил України у зв'язку із наявність сімейних обставини, передбачених п.п. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Свої позовні вимоги, ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 18.05.2024 подав рапорт по команді командуванню військової частині НОМЕР_1 про звільнення з військової служби на підставі п.п. «г» ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісією потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Разом з рапортом, позивачем було надано докази, які доводять потребу у здійсненні постійного стороннього догляду за його матір'ю - висновок лікарсько-консультативної комісії КНП «Новоодеський ЦПМСД». Крім того, військова частини НОМЕР_2 , отримавши особову справу позивача, отримала разом з нею і раніше поданий рапорт до військовій частині НОМЕР_2 з аналогічних підстав, які підтверджують наявність сімейних обставин для звільнення.
Відповідач позов не визнав, надіслав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію аргументував тим, що відповідно до п.3.9.1 Інструкції - заборонено подавати на розгляд командира (начальника) не зареєстровані документи. Зазначеної вимоги позивачем не дотримано. Рапорт, долучений позивачем до позовної заяви у військовій частині не зареєстрований та не обліковується. Крім того, надана позивачем довідка про наявність порушення організму через хворобу та потребує соціальної послуги з догляду від 15.02.2024 №24, не підтверджує факт здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за своєю матір'ю. Також до пакету документів не долучена довідка структурного підрозділу органу соцзахисту населення, яка свідчить про надання соціальної послуги з догляду на непрофесійної основі. Позивачем ані рапорту, ані документів, які б підтверджували факт здійснення ним постійного догляду за матір'ю надано не було.
Суд розглянув справу 08.11.2024 в порядку спрощеного письмового провадження без виклику представників сторін.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 2022 року проходить військову службу за мобілізацією, на посаді гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .
18.05.2024 ОСОБА_1 подав рапорт командиру 8 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 про клопотання про його звільнення з військової служби у запас за ст.26 ч.4 п.2 п.п. «г» Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - через такі сімейні обставини або інші поважні причини - у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю 1 чи 2 групи.
Зазначений рапорт, командуванням військової частини НОМЕР_1 не розглянутий, відповідь не надано.
Відповідно до п.п. «г» ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції станом на 18.05.2024) звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до п.п.3) ст.12 Закону, під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Таким чином, станом на 18.05.2024, яким датований рапорт позивача, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» не передбачав такої підстави для звільнення, як у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Зазначена підстава звільнення з військової служби, була передбачена попередньою редакцією ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» і на час датування рапорту позивача вже втратила чинність, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024.
З документів, наданих позивачем вбачається, що його матір не є особою з інвалідністю І чи ІІ групи. А за таких обставин, відповідно до редакції ст.26 Закону, яка діяла на момент датування рапорту, у військовій частині не було підстав для задоволення його рапорту та звільнення зі служби.
Крім того, суд звертає увагу, що долучений до позову рапорт від 18.05.2024 не містить жодних ознак його реєстрації у військовій частині, відсутні реєстраційні реквізити (штамп з присвоєнням вхідного номеру і датою, штрих-код, QR-код тощо), або будь-які інші докази того, що він взагалі був поданий. До того, сам рапорт адресований не командуванню військової частини, а командуванню 8 механізованої роти, яке не уповноважено приймати рішення про звільнення військовослужбовця з військової служби.
Враховуючи, що відповідач категорично заперечує факт отримання ним рапорту ОСОБА_1 датованого 18.05.2024 про звільнення його зі служби, а позивачем не надано жодного доказу подання ним цього рапорту, суд доходить висновку, що факт подання цього рапорту є недоведеним, а за таких обставин, суд не може встановити протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду цього рапорту.
За таких обставин, враховуючи, що, по-перше, факт подання позивачем рапорту, датованого 18.05.2024 про звільнення з військової службу не підтверджено, а по-друге, зазначені у рапорті підстави звільнення, вже були відсутні на час датування рапорту, та позивач на теперішній час не має підстав для звільнення з військової служби, у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262, 263 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 ) відмовити повністю.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 11.11.2024