08 листопада 2024 р. № 400/4896/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМЕТАЛБУД", вул. Лагерне поле, 5, оф.21,м. Миколаїв, 54005,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053,
провизнання протиправним та скасування рішення від 26.03.2024 № 10779854/41637352; зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 26.02.2024 № 3,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХМЕТАЛБУД» (далі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або відповідач 2) від 26.03.2024 № 10779854/41637352;
зобов'язати Державну податкову службу України (далі - ДПС або відповідач 2) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.02.2024 № 3, складену Товариством, датою її фактичного подання на реєстрацію.
На обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, вказало, що воно подало до контролюючого органу належні та достатні документи, що підтверджують зазначену у податковій накладній інформацію. Тому, на думку позивача, у відповідача 1 не було законних підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації цієї податкової накладної.
У спільному відзиві (арк. 113-118) відповідачі вимоги адміністративного позову заперечили.
Позивач подав відповідь на відзив (арк. 130-131).
Правом участі в судовому засіданні представники сторін не скористалися, тому суд, згідно з частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу у письмовому провадженні.
Як встановлено судом, 09.02.2024 Товариство і Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» (далі - Підрядник) уклали договір субпідряду № 5, згідно з яким Товариство зобов'язалося своїми силами та на свій ризик виконати, а Підрядник - прийняти та оплатити роботи «… з перенесення станків по об'єкту: «Реконструкція цеху №3 по виробництву скляної тари ємкістю 0,25-1,0 л (літь.1 А1), складу готової продукції (літ.Д1), цеху склотари №2 ПрАТ «ВЕРАЛЛІЯ Україна за адресою: вул. Промислова, 1, с. Зоря, Рівненський район, Рівненська область, 35314, Україна», в подальшому - Об'єкт …». Вартість робіт (з ПДВ) - 850 000 грн.
У підпункті 4.1.1 договору вказано, що Підрядник зобов'язується оплатити аванс у розмірі 200 000 грн (з ПДВ).
26.02.2024 Товариство, за фактом зарахування коштів від Підрядника, склало податкову накладну № 3 на суму 200 000 грн (з ПДВ), яку надіслало для реєстрації 12.03.2024.
Контролюючий орган реєстрацію податкової накладної зупинив з причини: «… Обсяг постачання товару/послуги 43.29 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій … Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної …».
Реагуючи на зупинення реєстрації податкової накладної, 13.03.2024 Товариство подало до контролюючого органу «Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено» № 4 (далі - Повідомлення 1). Кількість додатків до Повідомлення 1 - 61.
У поясненнях (арк. 13) Товариство, зокрема, вказало, що податкову накладну було складено за фактом зарахування коштів від замовника (Підрядника).
Факт отримання Повідомлення 1 і доданих до нього документів відповідачі не заперечили.
Відповідно до пункту 9 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 520 у відповідній редакції), за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих платником податку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
19.03.2024 Комісія надіслала позивачу «Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 10743378/41637352, в якому вказала про ненадання Товариством первинних документів щодо придбання товарів, транспортування продукції, навантаження продукції, розвантаження продукції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
У пункті 9 Порядку № 520 вказано, що платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення контролюючого органу.
21.03.2024 Товариство подало до контролюючого органу «Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 3 (далі - Повідомлення 2). Кількість додатків до Повідомлення 2 - 44.
Факт отримання Повідомлення № 2 і доданих до нього документів відповідачі не заперечили.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 520, за результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, та надсилає його платнику податку.
26.03.2024 Комісія прийняла рішення № 10779854/41637352 про відмову у реєстрації податкової накладної (далі - Рішення). Підстава для відмови - ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Конкретні документи у Рішенні не зазначені.
Предметом розгляду у справі є правомірність Рішення.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Як вказано вище, у повідомленні від 19.03.2024 Комісія зазначила про ненадання Товариством:
первинних документів щодо придбання товарів;
первинних документів щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції;
розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
При цьому, що саме, на думку контролюючого органу, мав надати платник податку, у повідомленні від 19.03.2024 не вказано.
Суд встановив, що до Повідомлення 1 і до Повідомленні 2 Товариство, зокрема, додало договір субпідряду, а також інші договори та первинні документи, якими позивач доводив придбання ним товарів та послуг, що були необхідними для виконання ним зобов'язань за договором субпідряду.
Крім того, позивач надав контролюючому органу банківську виписку, що підтверджує зарахування 26.02.2024 коштів в сумі 200 000 грн від Підрядника (арк. 32, зв.).
Яких саме документів було недостатньо для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, у Рішенні не вказано.
У відзиві відповідачі вказали, що «… позивачем на розгляд Комісії не надано документи стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а саме: платником не надано ТТН та Договорів на придбання матеріалів …».
На думку суду, ненадання вказаних вище документів не доводить правомірність Рішення.
По-перше, у Рішенні про ненадання саме цих документів не вказано.
По-друге, законодавством не встановлена обов'язковість письмової форми для договорів купівлі-продажу тих товарів, що вказані у наданих Товариством видаткових накладних.
По-третє, питання обов'язковості, наявності або відсутності товарно-транспортних накладних, з огляду на те, що податкову накладну було складено у зв'язку з виконанням Підрядником умов договору субпідряду (перерахування платнику податку авансу) не мало досліджуватися Комісією.
Обов'язком платника податку, відповідно до Порядку № 520, є подання документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документів як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
В абзаці першому пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України вказано, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму кошті, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Отже, зарахування на банківський рахунок Товариства від Підрядника коштів в сумі 200 000 грн мало своїм наслідком виникнення у позивача відповідного податкового зобов'язання і зумовило складення позивачем відповідної податкової накладної.
На підтвердження зарахування коштів, про що вказано вище, позивач додав до Повідомлення 1, зокрема, банківську виписку.
У Порядку № 520 йдеться про подання платником податку до контролюючого органу документів стосовно під твердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Податкову накладну було складено за подією «зарахування коштів», а не за подією «постачання послуг», цю подію позивач підтвердив належними документами, тому, на думку суду, у відповідача 1 не було підстав для відмови в реєстрації податкової накладної.
За такого, суд визнав обґрунтованими вимоги Товариства про визнання протиправним та скасування Рішення.
Розглядаючи позовні вимоги щодо зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як свідчить зміст Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень. Тобто дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість у цьому випадку суд не вважає повноваження відповідача 2 дискреційними, оскільки відповідач 2 не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Отже, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ДПС зареєструвати податкову накладну.
На підставі вищенаведеного позов належить задовольнити.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
У позові Товариство просило стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правову допомогу в сумі 10 500 грн.
На підтвердження цих витрат до позовної заяви додані:
ордер (арк. 10);
договір від 08.05.2024 про надання правової допомоги, далі - Договір (арк. 100);
додаток № 3 від 08.05.2024 до Договору, далі - Додаток № 3 (арк. 101);
акт від 14.05.2024 приймання-передачі до Договору, далі - Акт (арк. 101);
платіжна інструкція від 08.05.2024 № 260 на суму 10 500 грн (арк. 102).
Відповідно до частин другої-четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, що підтверджують понесення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У доданому до позовної заяви Договорі відсутня інформація про конкретні юридичні послуги, що їх надає адвокат.
У Додатку № 3 та в Акті вказано про надання правової допомоги: «підготовка та подача до Миколаївського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області … від 26.03.2024 р. № 10779853/41637352; зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.02.2024 р. № 1, складену Товариством …».
Отже, додані до позовної заяви докази факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, пов'язану з цією справою, не доводять, тому підстави для прийняття судом рішення щодо розподілу цих витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМЕТАЛБУД" (вул. Лагерне поле, 5, оф.21, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 41637352) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 44104027) Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код: 43005393) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.03.2024 № 10779854/41637352, прийняте комісією Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код: 43005393) зареєструвати подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХМЕТАЛБУД» (вул. Лагерне поле, 5, оф. 21, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код: 41637352) податкову накладну від 26.02.2024 № 3 датою її подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМЕТАЛБУД" (вул. Лагерне поле, 5, оф.21, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 41637352) судові витрати в розмірі 3 028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна