07 листопада 2024 р. № 400/3494/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельник О.М. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005,
провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУНП), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 , заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування інформаційних систем, телекомунікацій, захисту інформації, електронної ідентифікації та адміністрування користувачів управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Миколаївській області, спеціальне звання «підполковник поліції» до її календарної вислуги років;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування інформаційних систем, телекомунікацій, захисту інформації, електронної ідентифікації та адміністрування користувачів управління інформаційно- аналітичної підтримки ГУНП в Миколаївській області, спеціальне звання «підполковник поліції» відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди на призначення пенсії, пільгову вислугу років, яка сформована за періоди: з 21.07.2001 - 18.09.2001; 18.09.2001 - 03.06.2003; 03.06.2003 - 22.03.2004 рр. у загальній кількості 01 рік, 04 місяців, 00 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що згідно з положеннями Порядку № 393 вона має право на зарахування до вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні періодів з 21.07.2001 року по 22.03.2004 року.
Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що ГУНП не здійснювало перерахунок пільгової вислуги позивача, оскільки зарахування пільгової вислуги років в календарну для отримання працівником права на призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) чинним законодавством не передбачено.
Крім того, пільгова вислуга років зараховується працівнику, який має необхідну календарну вислугу років для призначення пенсії і впливає лише на розмір пенсії згідно п. «а» ст. 13 вказаного Закону.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач з 30.04.2001 р. по 06.11.2015 рр. проходила службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015р. по теперішній час в Національної поліції.
Відповідно до довідки ГУНП від 28.03.2024 №2169/14-2024, до вислуги років на пільгових умовах зараховуються такі періоди перебування позивача на посадах:
- 21.07.2001 по 18.09.2001 - дільничний інспектор міліції відділу дільничних інспекторів міліції Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі ПКМУ № 1525 від 17.11.2004);
- 18.09.2001 - 03.06.2003 - оперуповноважений відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області - (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі ПКМУ № 1144 від 19.09.2007 та наказу МВС України № 366 від 01.10.2007);
- 03.06.2003 - 22.03.2004 - старший оперуповноважений відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі ПКМУ № 1144 від 19.09.2007 та наказу МВС України № 366 від 01.10.2007).
Вислуга років підполковника поліції ОСОБА_1 , у календарному обчисленні складає 22 роки, 10 місяців, 26 днів, пільгова вислуга років (без урахування календарної) складає - 01 роки, 04 місяців,00 днів.
Також, як зазначено в довідці, періоди проходження служби в ОВС на вищевказаних посадах зараховуються на пільгових умовах до вислуги років тільки для призначення пенсії.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі та раніше за текстом - Закон № 580), служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Положеннями ст. 78 Закону № 580 встановлено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно ч. 2 ст. 78 Закону № 580, до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон № 2262.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Згідно п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.10.2016р. по 30.09.2017р. і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
У відповідності до ч. 4 ст. 17 Закону № 2262, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 17-1 Закон № 2262).
На виконання зазначених вимог Закону № 2262 постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі та раніше за текстом - Порядок № 393).
Відповідно до абз. 8 п. «в» ч. 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону № 2262.
При цьому, ст. 1 Закону № 2262 передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон № 2262 як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі № 2262 вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч. 4 ст. 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом № 2262 календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені ст. 17-1 Закону № 2262 пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі № 480/4241/18, від 07.09.2021 року у справі № 761/28991/17.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, згідно положень Постанови № 393, позивач має право на зарахування до вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні періодів з з 21.07.2001 - 18.09.2001; 18.09.2001 - 03.06.2003; 03.06.2003 - 22.03.2004 рр. у загальній кількості 01 рік, 04 місяців, 00 днів.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд також вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими ч. 2 ст. 9 КАС України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 40108735) задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 , заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування інформаційних систем, телекомунікацій, захисту інформації, електронної ідентифікації та адміністрування користувачів управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Миколаївській області, спеціальне звання «підполковник поліції» до її календарної вислуги років періодів з 21.07.2001 - 18.09.2001; 18.09.2001 - 03.06.2003; 03.06.2003 - 22.03.2004 рр.
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди на призначення пенсії, пільгову вислугу років, яка сформована за періоди: з 21.07.2001 - 18.09.2001; 18.09.2001 - 03.06.2003; 03.06.2003 - 22.03.2004 рр. у загальній кількості 01 рік, 04 місяців, 00 днів.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 40108735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник