12 листопада 2024 р. № 400/7417/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач) про:
- визнання протиправними дій щодо обчислення розміру пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки;
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням для обчислення показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2019, 2020, 2021 років, починаючи з 06.10.2022 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 30.10.2010 р. їй призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788). За заявою позивача від 06.10.2022 р. її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058). Всупереч ч. 2 ст. 40 вказаного закону, розмір пенсії розраховано із застосуванням середньої заробітної плати за 2014, 2015 і 2016 роки, тобто не за останні три календарні роки.
Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначає, що показник середньої заробітної плати за три попередні роки застосовується лише при призначенні вперше пенсії або при переведенні в перше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за нормами частини 3 статті 45 Закону № 1058 при умові, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Переведення з одного виду пенсії на інший є зміною виду пенсії. При цьому, пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону. Відтак, вимога Позивача про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2019, 2020, 2021 роки з 06.10.2022 є необґрунтованою. Вважає що відповідач правомірно з урахуванням норм чинного законодавства перевів Позивача з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788 на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788 з 30.10.2010 р.
З 06.10.2022 р. позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.
При розрахунку пенсії за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
За визначенням ст. 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
На підставі ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2262 та ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. У цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
Натомість позивачу з 30.10.2010 р. було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 1788, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії.
Враховуючи, що до 06.10.2022 р. позивачу було призначено пенсію за нормами Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а тому при обчисленні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивач звернулася вперше.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом у постановах від 05.07.2018 р. по справі № 565/645/17, від 11.07.2019 р. по справі № 264/6292/16-а, від 15.08.2019 р. по справі № 521/9597/17 і від 06.12.2019 р. по справі № 679/1000/17.
Таким чином, відповідач протиправно при призначенні позивачу пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 і 2016 роки.
Водночас, вимога позивача про здійснення виплати є похідною від вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії. Здійснення перерахунку матиме наслідком виплату відповідної суми різниці. Окрім того, виплата позивачу сум перерахунку є обов'язком відповідача, який він має виконувати в силу закону. Слід також зазначити, що право позивача на отримання сум недоплаченого розміру пенсії, яка має бути нарахована відповідачем у результаті здійснення перерахунку на виконання рішення суду, відповідачем ще не порушено. Отже, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача сплати різницю є передчасною.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за віком із застосуванням для обчислення показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2019, 2020, 2021 років, починаючи з 06.10.2022 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 12.11.2024 р.
Суддя Н. В. Лісовська