про повернення позовної заяви
08 листопада 2024 рокусправа № 380/21958/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача у відмові нарахування та виплати позивачці пенсії за вислугу років з часу подання нею заяви з 08.05.2013 по 06.07.2020;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці пенсію за вислугу років з 08.05.2013 по 06.07.2020 з врахування індексу інфляції за цей період;
- зобов'язати відповідача провести компенсацію втрати частини доходів (пенсії з 08.05.2013 по 06.07.2020) у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно абзацу 2 частини 2 статті 46 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Ухвалою суду від 29.10.2024 позовну заяву залишено без руху. Суд вказав про необхідність подання клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, доказів сплати судового збору та оформити позовну заяву згідно вимог статті 160 КАС України.
Представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. У заяві вказав додаткову інформацію, що не була зазначена при зверненні до суду, також долучила витяг з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 31.07.2024 про відсутність доходів з 1 по 2 квартал 2024 року. Щодо строку звернення до суду представник позивача вказав, що клопотання про поновлення строку звернення до суду викладене позивачем в першому пункті прохальної частини позовної заяви. Додатково долучив без нотаріального засвідчення копію перекладу посвідчення про проходження лікування позивача в квітні 2022 року та про потребу періодичного лікування.
При розгляді заяви суд керується таким.
Згідно частин 1, 2 та 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з підстав для поновлення строку може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Реалізувати своє право на захист у порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні та об'єктивні причини.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Вирішуючи питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду передбаченого статтею 122 КАС України для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а зазначила, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд із змісту позовної заяви встановив, що відповідач листом від 14.04.2022 повідомив позивача про призначення пенсії з 06.07.2020, а не з часу звернення за призначенням пенсії (08.05.2013).
В ухвалі суду від 29.10.2024 суддя, зокрема, зазначив, що згідно з частиною 6 статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак представник позивача у позовній заяві зазначив лише про звернення позивача до суду із позовом вперше в серпні 2024 року та про повернення позовної заяви ухвалою суду від 27.09.2024. У зв'язку із чим позивач повторно звернувся до суду.
Тобто, позивач пропустив строк звернення до суду ще з 2022 року, тоді як представник позивача в позовній заяві виклав причини пропуску звернення до суду лише щодо серпня-жовтня 2024 року.
До заяви про усунення недоліків позовної заяви представник позивача долучив без нотаріального засвідчення копію перекладу посвідчення про проходження лікування позивача в квітні 2022 року та про потребу періодичного лікування.
Однак після проходження лікування в квітні 2022 року, позивач жодним чином не обґрунтовує причини пропуску строку звернення до адміністративного суду. Докази перебування на стаціонарному лікуванні також суду не надано.
Окрім цього, слід зауважити, що позивач протягом 2024 року як самостійно так і через представників звертався до Львівського окружного адміністративного суду із позовами щодо питання пенсійного забезпечення.
Також, суд звертає увагу, що за правовою допомогою позивач звернуся тільки в вересні 2024 року, вже після спливу шестимісячного строку встановленого статтею 122 КАС України.
Слід зауважити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім цього, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судом пропущеного строку.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого:
1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, а отже, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Отже, враховуючи викладене, суд висновує, що представником позивача як не викладені поважні причини пропуску строку звернення до суду ще з 2022 року, так і не долучені докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, суд висновує, що позивач не реалізував своє право на звернення до суду з підстав власної тривалої пасивної поведінки.
Щодо сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Однак представник позивача як до позовної заяви, так і до заяви про усунення недоліків надавав суду довідки та витяги щодо розмірів доходів позивача лише за 2024 рік.
Також ,в ухвалі суду від 29.10.2024 судді зазначив, відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно з пунктом 4 частини 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Проте у позовній заяві представником позивача лише виклав порядок звернення позивача до суду з метою призначення пенсії та незгоду позивача із способом виконання рішення суду та жодним чином не обґрунтував порушення оскарженими діями відповідача прав, свобод, інтересів позивача, що не відповідає викладеній процесуальній вимозі.
Водночас представник позивача при поданні заяви про усунення недоліків позовної заяви викладені недоліки проігнорував.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач у встановлений в ухвалі суду від 29.10.2024 строк не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви. З позиції суду, вказані представником позивача причини пропуску строку звернення до суду не є поважними та підстав для його поновлення немає.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 1).
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2).
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Також пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, таку слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248, 294 КАС України, суддя,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
3. Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович