08 листопада 2024 рокусправа № 380/19473/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій просить стягнути з відповідача на користь бюджету податковий борг в розмірі 8131,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно довідки про заборгованість №10427/5/13-01-13-06-12 від 03.09.2024 року заборгованість відповідача становить 8131,56 грн та складається з єдиного податку з фізичних осіб у зв'язку із обранням спрощеної системи оподаткування. Відповідно до Податкового кодексу України відповідачу виставлено податкову вимогу від 28.03.2023 року № 0000413-1306-1301. Несплата відповідачем заборгованості до бюджету у добровільному порядку зумовила звернення контролюючого органу в суд з цією позовною заявою.
Ухвалою від 19.09.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву в строки, передбачені ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження рекомендованою кореспонденцією за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до приписів ч. 8 ст. 126 КАС України.
Надіслана за вказаною адресою відповідача, яка відповідає адресі реєстрації відповідача, що зазначена у витязі є Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи адреса поштова кореспонденція, за ШКІ № 0600290037090 повернулася до суду 17.10.2024 з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Пунктом 1 частини 4 статті 124 КАС України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації нею права судового захисту своїх прав та інтересів.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Відповідач - ОСОБА_1 , з 08.04.2005 по 07.12.2023 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (записи № 23990000000000388, 2003990060005000388); місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Львівській області № 10427/5/13-01-13-06-12 від 03.09.2024 року заборгованість ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб становить 8131,56 грн (основний платіж). Вказане підтверджується також даними інтегрованої картки платника податків, наявної в матеріалах справи.
Податковий борг у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виник внаслідок несплати встановленої ставки єдиного податку в сумі 8131,56 грн у зв'язку із поданою до Головного управління ДПС у Львівській області заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 14.09.2015 та обранням 2 групи платників єдиного податку за ставкою податку 20% від розміру мінімальної заробітної плати.
Контролюючий орган сформував та направив на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» № 0000413-1306-1301 від 28.03.2023.
Оскільки відповідач податковий борг в розмірі 8131,56 грн не сплатив, тому позивач звернувся із цим позовом про стягнення відповідних сум.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Пунктом 41.1 цієї статті визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпунктів 291.2, 291.3 статті 293 Податкового кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
Згідно із підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до підпункту 1 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму.
Абзацами першим та другим пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Оскільки відповідач не сплатив узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 8131,56 грн відповідно до поданої ним заяви від 14.09.2015 про застосування спрощеної системи оподаткування, то така сума на підставі підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом.
Вказане свідчить, що сума податкового зобов'язання ОСОБА_1 на суму 8131,56 грн є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена.
Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених вказаним Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього строку безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу Головним управлінням ДПС у Львівській області надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» № 0000413-1306-1301 від 28.03.2023 на суму 8881,70 грн. Таку вручено відповідачу 05.05.2023, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 7900071792745.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Зважаючи на положення п. 59.5 ст. 59 ПК України нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податково кодексу).
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 8131,56 грн.
Позивачем дотримано вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 8131,56 грн в матеріалах справи відсутні.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ ВП 43968090) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у сумі 8131 (вісім тисяч сто тридцять одна) грн 56 коп.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.П. Качур