Іменем України
12 листопада 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1107/24
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 24 вересня 2024 року надійшла позовна заява адвоката Воронкової Олени Ігорівна (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУПФУ у Київській області) з такими вимогами:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу установити та виплачувати з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
2) зобов'язати відповідача установити та виплачувати позивачу з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУПФУ у Київській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України 14 липня 2021 року прийнято постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», якою установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 360/2833/21 задоволено позовні вимоги позивача та зобов'язано відповідача перерахувати пенсію позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Разом з тим, позивачу щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн після виконання зазначеного судового рішення відповідачем нараховано та виплачено не було.
Листом ГУПФУ у Київській області від 13 вересня 2024 року № 1000-0202-8/153655 у перерахунку та виплаті доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713 позивачу відмовлено у зв'язку з тим, що після перерахунку пенсії позивача, здійсненого на виконання рішення суду, розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000 грн. Тому відповідач вважає, що відсутні підстави для виплати позивачу такої доплати.
З посиланням на сталу правову позицію, викладену Верховним Судом, зокрема у постанові від 08 листопада 2022 року по справі № 420/2473/22, представник позивача вважає, що проведений після 01 березня 2018 року перерахунок пенсії позивача, здійснений на виконання рішення суду, не може вважатися перерахунком у зв'язку із зміною будь-яких складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому не може позбавляти права на нарахування доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713.
Вважаючи порушеним право позивача на належний розмір пенсії, представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 26 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано представнику позивача протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали від 26 вересня 2024 року від представника позивача 03 жовтня 2024 року надійшла заява про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.
За наслідком розгляду заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду без дати без номеру, ухвалою від 07 жовтня 2024 року позовну заяву в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу передбаченої Постановою № 713 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн за період з 01 липня 2022 року по 29 лютого 2024 року повернуто позивачу.
Ухвалою від 07 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУПФУ у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 установити та виплачувати з 01 березня 2024 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; зобов'язання ГУПФУ у Київській області установити та виплачувати ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Від ГУПФУ у Київські області 24 жовтня 2024 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 713.
Листом відповідача повідомлено позивача, що Кабінетом Міністрів України 14.07.2021 з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII військовослужбовцям та прирівняним до них особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення зазначеної категорії осіб, прийнято Постанову № 713. Пунктом 1 Постанови № 713 встановлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII станом на 01.03.2018 щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій. У разі коли пенсія особи переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, у тому числі на виконання судових рішень, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Оскільки основний розмір пенсії внаслідок перерахунку, проведеного на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/14818/21 збільшено, то щомісячну доплату згідно з Постановою № 713 позивачу не встановлено.
На виконання рішення суду по останній судовій справі позивача щодо здійснення йому перерахунку пенсії, ГУПФУ у Київській області здійснено такий перерахунок пенсії позивачу, в зв'язку з чим сума пенсії позивача збільшилась. Проведений перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 713 полягає у перерахунку, проведеному не з метою усунення порушення права особи на належний розмір пенсії, а її перерахунок у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Відповідач зазначає, якщо право на отримання пенсії у певному розмірі набуте особою з 01 березня 2018 року, проте внаслідок протиправних дій пенсійного органу пенсія не виплачувалась в повному обсязі, що констатовано рішенням суду, то перерахунок є відновленням порушеного права позивача та не є перерахунком у розумінні Постанови № 713. Водночас, якщо право на отримання пенсії у певному розмірі набуте особою після перерахунку з 01 березня 2018 року, і пов'язане із зміною складових грошового забезпечення, такий перерахунок може вважатися перерахунком пенсії у розумінні вказаної Постанови № 713. Отже, оскільки проведений на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивача відбувся не для відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 360/2833/21, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення, вказаний перерахунок є перерахунком пенсії у розумінні Постанови № 713.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 липня 2011 року перебуває на обліку в ГУПФУ у Київській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями паспорта громадянина України, картки платника податків та копіями розпоряджень про перерахунок пенсії.
Так, дослідженням протоколу про перерахунок пенсії (пенсійна справа № 1003023563 - МВС) з 01 вересня 2011 року встановлено, що ОСОБА_1 з 01 липня 2011 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, яку обчислено із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 800,00 грн, оклад за військове звання - 125,00 грн, процентна надбавка за вислугу років (40 %) - 370,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливо-важливі завдання (50 %) та премія (15 %) - 578,84 грн, всього - 1873,84 грн. Основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 1686,46 грн. Підсумок пенсії з надбавками - 2450,46 грн.
Згідно із протоколом про перерахунок пенсії (пенсійна справа № 1003023563 - МВС) з 01 березня 2018 року ОСОБА_1 обчислено пенсію із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 800,00 грн, оклад за військове звання - 125,00 грн, процентна надбавка за вислугу років (40 %) - 370,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливо-важливі завдання (50 %) та премія (15 %) - 578,84 грн, всього - 1873,84 грн. Основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 1686,46 грн. Підсумок пенсії з надбавками - 2365,58 грн.
Відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії за вислугу років (пенсійна справа № 1003023563 - МВС) ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року обчислено пенсію із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 800,00 грн, оклад за військове звання - 125,00 грн, процентна надбавка за вислугу років (40 %) - 370,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у т.ч. надбавка за особливо важливі завдання (50 %), премія (14 %) - 578,84 грн, всього - 1873,84 грн. Основний розмір пенсії: 90 % грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі - 1686,46 грн. З урахуванням мінімального розміру пенсії - 1854,00 грн. Підвищення за пост. КМУ 2012 р. № 355 (35 % від 1686,46 = 590,26, макс. розмір = 813,51) (з 01 по 30) - 590,26 грн. Щомісячна доплата відповідно до ПКМУ від 14.07.2021 № 713 - 1409,74 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 3854,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 360/2833/21, яке набрало законної сили 27 липня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2021 року № 22/6-1152; зобов'язано ГУПФУ у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2021 року № 22/6-1152, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 грудня 2019 року; у задоволенні решти адміністративного позову відмовлено.
На виконання рішення суду від 27 червня 2022 року у справі № 360/2833/21 ГУПФУ у Київській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2022 року, що підтверджено розпорядженням про перерахунок пенсії по пенсійній справі № 1003023563 - МВС.
Дослідженням вказаного розпорядження встановлено, що пенсія обчислена із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за військове звання - 2000,00 грн, процентна надбавка за вислугу років (50 %) - 2250,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у т.ч. надбавка за особливо важливі завдання (50 %), надбавка за специфічні умови проходження служби, премія (71,06 %), - 9983,26 грн, всього - 16733,26 грн. Основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі - 11713,28 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: підвищення за пост. КМУ 2012 р. № 355 (35% від 11713,28 = 4099,65, макс. розмір = 981,05) (з 01 по 30) - 981,05 грн. Підсумок пенсії (Фіксований розмір згідно з рішенням суду): 13353,14 грн.
Також з цього розпорядження судом встановлено, що з 01 вересня 2022 року позивачу припинено нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713.
Представник позивача 10 вересня 2024 року звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, у відповідь на що отримано лист ГУПФУ у Київській області від 13 вересня 2024 року № 1000-0202-8/153655, в якому повідомлено, що доплату в 2000,00 грн згідно з Постановою № 713 ОСОБА_1 отримував у період з 01 липня 2021 року по 31 серпня 2022 року. На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року по справі № 360/2833/21 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. Основний розмір пенсії після перерахунку з 01 вересня 2022 року збільшився більше ніж на 2000,00 грн, отже підвищення пенсії згідно з постановою № 713 не передбачено.
Ключовим у цій справі є питання про наявність правових підстав для виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Абзацом першим преамбули Закону № 2262-ХІІ визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262-ХІІ).
Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Внаслідок набрання чинності Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) втратив чинність Закон України «Про міліцію» та розпочато ліквідацію органів міліції.
Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» (далі - Закон № 900-VIII), який набрав законної сили з 29 грудня 2015 року, статтю 63 Закону № 2262-ХІІ доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Відповідно до абзацу другого пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно із статтею 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Кабінетом Міністрів України 11 листопада 2015 року прийнято постанову № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набрала чинності 02 грудня 2015 року та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зокрема, Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 3 якої постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
З матеріалів пенсійної справи № 1003023563 - МВС судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 липня 2011 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ та перебуває на обліку у відповідача.
Позивачу в період з 01 липня 2021 року по 31 серпня 2022 включно здійснювалося нарахування та виплата щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713 в розмірі 1409,74 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 360/2833/21 зобов'язано ГУПФУ у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2021 року № 22/6-1152, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 грудня 2019 року.
Внаслідок здійсненого на виконання рішення суду від 27 червня 2022 року у справі № 360/2833/21 перерахунку основний розмір пенсії ОСОБА_1 збільшився з 1686,46 грн до 11713,28 грн, тобто на 10026,82 грн - суму більшу 2000 грн, яка визначена Постановою № 713. У зв'язку з чим ГУПФУ у Київській області при перерахунку пенсії позивача, здійсненого на виконання зазначеного рішення суду, не враховано щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови № 713 та з 01 вересня 2022 року припинено її виплату.
Проте суд не погоджується з цими діями відповідача, зважаючи на нижче наведені обставини.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2 000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22, від 22 серпня 2023 року у справі № 460/16973/22, від 17 жовтня 2023 року у справі № 280/3420/22, від 21 листопада 2023 року у справі № 300/5426/22, від 19 грудня 2023 року у справі № 380/13249/22, від 10 січня 2024 року у справі № 240/4894/23.
З мотивувальної частини рішення суду від 27 червня 2022 року у справі № 360/2833/21 слідує, що перерахунок пенсії позивача, вчинений відповідачем на виконання цього рішення суду, зумовлений не підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій поліцейських на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, а є наслідком визнання судом протиправними та не чинними окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 103, у зв'язку із дією якої перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року здійснений з неналежного розміру грошового забезпечення. Відтак, набуття права на перерахунок пенсії за цих обставин є наслідком втрати чинності положень постанови Кабінету Міністрів України № 103, що свідчить про усунення в судовому порядку порушеного права позивача на належний розмір пенсії, призначеної йому до 01 березня 2018 року.
Отже, застосовуючи вказані висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що здійснений відповідачем на виконання рішення суду від 27 червня 2022 року у справі № 360/2833/21 перерахунок пенсії позивача, метою якого є усунення порушень права ОСОБА_1 на належний розмір пенсії, право на отримання якого виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин. Тому такий перерахунок не може позбавляти позивача права на отримання щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ГУПФУ у Київській області протиправно припинено нарахування та виплату ОСОБА_1 визначеної Постановою № 713 щомісячної доплати до пенсії.
При цьому судом встановлено, що до проведеного ГУПФУ у Київській області на виконання рішення суду від 27 червня 2022 року у справі № 360/2833/21 перерахунку пенсії позивача, розмір отримуваної ОСОБА_1 відповідно до Постанови № 713 доплати до пенсії складав 1409,74 грн, а не 2000,00 грн, як зазначено у позові представником позивача.
Тож за встановлених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в межах шестимісячного строку, встановленого в абзаці першому частини другої статті 122 КАС України, тобто, починаючи з 01 березня 2024 року.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених в цій справі обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є:
- визнання протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії, установленої відповідно до Постанови № 713;
- зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 1409,74 грн, установленої відповідно до Постанови № 713, з 01 березня 2024 року.
Отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з визначенням правильного розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713, та корегуванням обраного способу захисту порушених прав позивача.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 24 вересня 2024 року № S75Z-7DEL-D2ME.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.
В позовній заяві заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, при цьому одна вимога має похідний характер від іншої.
Відтак, позивач за подання даної позовної заяви мав сплатити судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у розмірі 968,96 грн (968,96 грн (1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024) х коефіцієнт 0,8) (за позовні вимоги немайнового характеру).
Вказане свідчить, що позивачем сплачений судовий збір в розмірі більшому, ніж встановлено законом на 242,24 грн.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а позов підлягає задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Одночасно суд роз'яснює позивачу право звернутися до суду із заявою про повернення надміру сплаченого ним судового збору в сумі 242,24 грн.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код за ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, установленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 1409,74 грн, установленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з 01 березня 2024 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова