про повернення позовної заяви
11 листопада 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1289/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову адвоката Попова Артема Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов адвоката Попова Артема Олеговича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 13.05.2019 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць у загальній сумі 64355,71 грн за період з 01.03.2018 по 13.05.2019 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
29 жовтня 2024 року від адвоката Попова Артема Олеговича на офіційну адресу електронної пошти суду надійшло клопотання про поновлення строків звернення до суду.
Ознайомившись з поданим клопотанням, суд зазначає таке.
Частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 44 КАС України передбачено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною першою статті 18 КАС України визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України вдвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (абзац третій частини восьмої статті 18 КАС України).
Отже, надсилання процесуальних документів до Луганського окружного адміністративного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд, розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, положеннями КАС України визначено дві форми звернення учасників справи з позовною заявою: в паперовій формі зі скріпленням власноручного підпису учасника справи (його представника) або в електронній формі з обов'язковим скріпленням документів електронним підписом учасника справи (його представника) через Електронний кабінет. Іншої форми звернення з заявою/скаргою чинними нормами КАС України не передбачено (судові рішення Верховного Суду від 04 серпня 2022 року у справі № 640/14731/21, від 08 вересня 2022 року у справі № 460/7617/21, від 29 вересня 2022 року у справі № 420/17347/21 та інші).
Отже, звернення до суду шляхом подання заяв з використанням адреси електронної пошти для адвокатів не передбачено.
На підтвердження чинності підпису в позовній заяві надано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису. При цьому, представником позивача сформовано та надіслало позовну заяву на адресу суду не за допомогою підсистеми “Електронний суд», а електронною поштою, що свідчить про використання заявником способу звернення до суду із позовною заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Суд наголошує на тому, що позовну заяву у цій справі подано адвокатом - Поповим Артемом Олеговичем, який в силу положень статті 18 КАС України зобов'язаний подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис». Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 28 липня 2022 року у справі № 620/10864/21.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 167 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З огляду на зазначене, оскільки адвокатом не дотримано порядок звернення до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви, суд не приймає до розгляду клопотання про поновлення строку звернення до суду та повертає його заявнику без розгляду.
Суд звертає увагу, що ухвалу суду від 28 жовтня 2024 року представник позивача отримав 29 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відповідно позивач мав усунути недоліки позовної заяви у строк до 08 листопада 2024 року включно.
Станом на 11 листопада 2024 року інших клопотань на виконання вимог ухвали суду від 28 жовтня 2024 року в паперовій формі зі скріпленням власноручного підпису учасника справи (його представника) або в електронній формі з обов'язковим скріпленням документів електронним підписом учасника справи (його представника) через Електронний кабінет до суду не надходило.
В клопотанні від 29 жовтня 2024 року, направленого на офіційну адресу електронної пошти суду, не зазначено про його направлення до суду поштою.
Таким чином, позивачем вимоги ухвали суду від 28 жовтня 2024 року в строк, встановлений судом, не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною восьмою статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд вважає за необхідне повернути її позивачу.
Керуючись статтями 18, 44, 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву адвоката Попова Артема Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяС.В. Борзаниця