11 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4447/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду в адміністративній справі
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 80 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення та щодо обмеження максимального розміру пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити з 01.04.2019 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, призначену за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням встановлених йому підвищень (індексації) пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2024 року перерахунок основного розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком, без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням встановлених йому підвищень (індексації) та доплати до пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відновити з 01.03.2024 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Вказане рішення суду сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили. Суд 26.09.2024 року видав позивачу виконавчий лист щодо примусового виконання зобов'язальної частини рішення суду.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.10.2024 року відкрито виконавче провадження №76257380 за цим виконавчим листом.
До суду 23.10.2024 року надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він на підставі статті 383 КАС України просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у неналежному виконанні рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 року по справі №340/4447/24 щодо здійснення з 01.01.2024 року перерахунку основного розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком, без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням встановлених йому підвищень (індексації) та доплати до пенсії;
- постановити окрему ухвалу і направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про вжиті заходи повідомити Кіровоградський окружний адміністративний суд не пізніше 10 днів після надходження окремої ухвали.
Заява мотивована тим, що відповідач на виконання рішення суду здійснив відповідні перерахунки пенсії, внаслідок яких загальний розмір пенсії з 01.03.2024 року склав 33634,98 грн. Втім відповідач у листі від 17.10.2024 року повідомив позивача, що виплачуватиме йому лише 30134,98 грн., тобто знову застосував обмеження максимального розміру пенсії.
Ухвалою судді від 28.10.2024 року призначено розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Частиною 1 статті 383 КАС України ("Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду") передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частинами 4, 5, 6 статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними дій відповідача, вчинених при виконанні рішення суду у цій справі, суд дійшов до таких висновків.
Спір, який вирішував суд у справі №340/4447/24, виник у зв'язку з припиненням виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (надалі - постанова КМУ №713), зі зменшенням відсоткового значення грошового забезпечення, а також з обмеженням максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Так, суд установив, що відповідач після перерахунку пенсії позивача, здійсненого у жовтні 2022 року на підставі оновленої довідки про збільшений розмір грошового забезпечення, протиправно припинив нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою КМУ №713.
Тож суд у цій частині вимог позов задовольнив та зобов'язав відповідача відновити нарахування та виплату позивачу щомісячної доплату до пенсії в сумі 2000 грн. з дати, про яку просив позивач - з 01.03.2024 року.
Також суд установив, що відповідач після перерахунку пенсії позивача, здійсненого у жовтні 2022 року, протиправно зменшив основний розмір пенсії за вислугу років, призначеної у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, до 70% відповідних сум грошового забезпечення, а також незаконно обмежував її виплату десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Задовольняючи частково позов у межах шестимісячного строку звернення до суду, установленого частиною 2 статті 122 КАС України, суд зобов'язав відповідача здійснити з 01.01.2024 року перерахунок пенсії позивача, виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість за минулий час, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком. Суд вказав, що при перерахунку слід використати розмір грошового забезпечення, вказаного у довідці №6564/1 від 28.07.2021 року, а перерахунок слід провести з 01.01.2024 року, врахувавши висновки суду у цій справі щодо відсутності правових підстав для обмеження максимального розміру пенсії позивача та про відновлення з 01.03.2024 року виплати йому щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., передбаченої постановою КМУ №713.
Суд зобов'язав відповідача виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру та з урахуванням встановлених йому підвищень (індексації) та доплати до пенсії. Суд вказав, що спір у цій частині вимог пов'язаний з виплатою позивачу вже нарахованих йому сум пенсії за минулий час, але не виплачених у повному обсязі з вини органу Пенсійного фонду України, то відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нараховані суми пенсії, не отримані з вини відповідача, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
У цьому рішенні суду не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії, тож виплата за таким рішенням суду триватиме до змін законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, або до зміни умов пенсійного забезпечення позивача.
Розглядаючи цю заяву, суд ухвалою від 28.10.2024 року витребував у відповідача докази виконання рішення суду.
Відповідач надав протокол від 03.10.2024 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з якого вбачається, що розмір його пенсійної виплати, належної до виплати з 01.01.2024 року, складає 30134, 98 грн., з яких:
- 25118, 40 грн. - основний розмір пенсії за вислугу років (31398 грн. х 80%),
- 3516, 58 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році",
- 1500 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
Згідно з протоколом від 03.10.2024 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 розмір його пенсійної виплати, належної до виплати з 01.03.2024 року, складає 33634,98 грн., з яких:
- 25118, 40 грн. - основний розмір пенсії за вислугу років (31398 грн. х 80%),
- 3516, 58 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році",
- 1500 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році",
- 1500 грн. - підвищення (індексація), передбачена постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року "Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році",
- 2000 грн. - щомісячна доплата до пенсії, передбачена пунктом 1 постанови КМУ №713.
Але цим протоколом відповідач обмежив розмір пенсійної виплати, належної позивачу до виплати з 01.03.2024 року, максимальною сумою 30134, 98 грн.
У письмових поясненнях від 06.11.2024 року відповідач вказав, що у жовтні 2024 року він виконав рішення суду у цій справі та здійснив відповідні перерахунки пенсії позивача, починаючи з 01.04.2019 року, з 01.01.2024 року, з 01.03.2024 року. Оскільки з 01.03.2024 року рішенням суду не зобов'язано нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 грн., передбачену пунктом 1 постанови КМУ №713, без обмеження максимальним розміром, то пенсія позивача з 01.03.2024 року не підвищувалася і була збережена у розмірі 30134, 98 грн. З листопада 2024 року позивачу на виконання рішення суду у цій справі виплачується пенсія в сумі 30134, 98 грн.
Відповідач не надав пояснень, якою нормою закону він керувався, обмежуючи максимальний розмір пенсії позивача, належної до виплати з 01.03.2024 року і надалі.
Статтею 129 Конституції України установлено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 3 статі 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Такі ж норми передбачені статтею 370 КАС України.
Відповідно до статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Відповідач, здійснюючи у жовтні 2024 року на виконання рішення суду у цій справі перерахунок пенсії позивача, належної до виплати з 01.03.2024 року, діяв всупереч висновкам суду, яким встановлено незаконність дій відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача на підставі статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Внаслідок цього він знову протиправно обмежив максимальний розмір пенсії позивача, попри те, що чинне законодавство не містить норм, які б визначали розмір такого максимального обмеження.
Це вкотре призвело до порушення прав позивача на отримання пенсії у розмірі, передбаченому законом, до недоотримання позивачем нарахованих йому щомісячних пенсійних виплат та фактично позбавило позивача права на отримання встановлених йому підвищень (індексації) та доплати до пенсії.
Таке поводження з позивачем не відповідає принципам законності, верховенства права та належного урядування, свідчить про ігнорування відповідачем принципу обов'язковості судових рішень
Тож суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, поданої позивачем у порядку статті 383 КАС України, та постановлення щодо відповідача окремої ухвали, передбаченої статтею 249 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 КАС України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчинені при виконанні рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 року у справі №340/4447/24, щодо обмеження з 01.03.2024 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та невиплати йому пенсії у повному розмірі.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статей 14, 370 КАС України.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 пенсію, перераховану на виконання цього рішення суду з 01.03.2024 року, без обмеження її максимального розміру та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень (індексації) та доплати до пенсії.
5. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 30 календарних днів від дня її отримання.
Окрема хвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Окрема ухвала суду може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, у 15-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ