11 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2988/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Хомича Івана Олександровича, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 02.09.2022;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 02.09.2022.
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду ухвалою від 13.05.2024 року залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків.
Ухвалою судді від 27.05.2024 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року вдруге витребувані докази, які не були надані відповідачем.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року залучено до участі у справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (а.с.47-48). Позивача зобов'язано у дводенний строк надати докази направлення другому відповідачу матеріали адміністративного позову.
Згідно ухвали суду від 04.09.2024 року подальший розгляд цієї справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання 11.09.2024 року сторони не з'явились, у зв'язку з чим, ухвалою суду витребувані додаткові докази та відкладено розгляд справи на 17.09.2024.
В судове засідання 17.09.2024 сторони не з'явились. Ухвалою суду від 17.09.2024 року позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 29.10.2024 у зв'язку з отриманням додаткових пояснень, продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.
Вирішуючи справу по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області, де з 22.02.2010 отримувала пенсію за вислугу років, шифр пенсії 201, призначену їй відповідно до Закону №1788-XII (а.с.89).
У зв'язку із досягненням пенсійного віку (60 років), за зверненням позивача від 02.09.2022, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення області №935280145565 від 08.09.2022 про призначення пенсії за віком з 02.09.2022 року із обрахунку загального страхового стажу 39 років 9 місяців 8 днів, шифр та вид пенсії - 101 пенсія за віком (а.с.57).
08.05.2024 року позивач звернулась до суду з цим позовом.
Згідно з частинами першою - другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а висловила наступну правову позицію щодо строків звернення до суду:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У даній справі суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі № 510/1286/16-а.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач не зверталась до відповідача іх заявою, у якій би просила здійснити перерахунок пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за останні три роки, а саме 2019 - 2021 роки, як особі, яка вперше звернулася за призначенням вказаного виду пенсії.
За змістом позовної заяви, предметом розгляду у цій справі є перерахунок пенсії позивача з 02.09.2022 року (дата виплати пенсії згідно ЗУ №1058).
Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивачка мала дізнатись, отримуючи таку виплату за відповідний місяць, тобто у листопада 2022 року.
Крім того, отримання представником позивача відповіді на адвокатський запит не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивачка почала вчиняти більш ніж через півтора роки після отримання пенсії за вересень 2022 року.
Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд звертає увагу на те, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Аналогічні висновки щодо строку звернення до суду, висловлено Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2021 року у справі № 560/5412/20 та від 18.05.2023 року у справі № 560/19830/21.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини третьої вказаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Ухвалою судді від 13.05.2024 року позовна заява з підстав пропуску строку звернення до суду, була залишена без руху. На виконання вказаної заяви представник позивача подала заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій наголошено на тому, що про своє порушене право позивач дізналась лише з відповіді на адвокатський запит від 25.03.2024 року. Посилаючись на ч.2 ст.87 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' зазначила про те, що держава, визнаючи свою помилку у нарахуванні пенсії при призначенні, зобов'язана повернути позивачу суму недоотриманої соціальної виплати.
Вказана заява представника позивача не містить жодної обставини, яка б унеможливлювала позивачу своєчасно звернутись до суду. А отримання листа від 25.03.2024 року не змінює процедуру відліку процесуального строку, а лише свідчить про початок зацікавленості позивача у розмірі своєї пенсії. Отже, вказану заяву суд відхиляє.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 02.09.2022 по 07.12.2023 (шість місяців до звернення до суду) необхідно залишити без розгляду.
Ухвалою судді від 13.05.2024 року позовна заява з підстав пропуску строку звернення до суду, була залишена без руху. На виконання вказаної заяви представник позивача подала заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій наголошено на тому, що про своє порушене право позивач дізналась лише з відповіді на адвокатський запит від 25.03.2024 року. Посилаючись на ч.2 ст.87 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' зазначено про те, що держава, визнаючи свою помилку у нарахуванні пенсії при призначенні, зобов'язана повернути позивачу суму недоотриманої соціальної виплати.
Вказана заява представника позивача не містить жодної обставини, яка б унеможливлювала позивачу своєчасно звернутись до суду. А отримання листа від 25.03.2024 року не змінює процедуру відліку процесуального строку, а лише свідчить про початок зацікавленості позивача у розмірі своєї пенсії. Отже, вказану заяву суд відхиляє.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 02.09.2022 по 07.12.2023 (шість місяців до звернення до суду) необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки за період з 02.09.2022 по 07.12.2023.
Копію ухвали суду надіслати сторонам.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК