про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7149/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8, код ЄДРПОУ 21661556)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому просить:
- визнати протиправними дії Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у зв'язку з порушенням терміну розгляду та ненаданням запитуваної інформації на його запит на отримання публічної інформації від 09.08.2024 року;
- зобов'язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повторно розглянути його запит на отримання публічної інформації від 09.08.2024 року у порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з'ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн.
Розмір ставки судового збору за подання до суду цього позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211,20 грн. (3028 грн. х 0,4). Враховуючи, що позовна заява подана до суду через підсистему "Електронний суд", то відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. (1211,20 грн. х 0,8).
Всупереч вимогам частини 3 статті 161 КАС України позивач не долучив до позовної заяви документ про сплату судового збору.
Натомість у позовній заяві позивач просив відстрочити сплату ним судового збору до ухвалення судового рішення у справі, оскільки предметом позову є захист соціального права на інформацію. Також посилався на значні матеріальні витрати для забезпечення підготовки до зимового опалювального періоду в умовах воєнного стану та забезпечення енергонезалежності.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з частиною 1 цієї статті враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведених норм випливає, що умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, передбачені у пунктах 1, 2, 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Єдиною підставою для вчинення судом цих дій є врахування судом майнового стану заявника та наявність обставин, які свідчать про те, що через скрутний майновий стан заявник не має можливості здійснити сплату судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Позивач не надав до суду доказів свого скрутного майнового стану та відповідності його критеріям, передбаченим частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", тож клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відхилити.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви - протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали:
- подати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ