08 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа №340/1680/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,.
ОСОБА_1 звернулася з позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 08.03.2024 р. №111450003146;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити з 28.02.2024 р. ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п.«б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року за №1-р/2020.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач працює на Новокостянтинівській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з 03.09.2015 р. по даний час за професією машиніста конвеєра дільниці гідрозакладальних робіт (ГЗК) у важких та шкідливих умовах праці по списку №2 (розділ І підрозділ 3 п.1 Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 р., розділ І підрозділ 3 Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 р.). Всього 6 років 9 місяців 2 дні стажу роботи по списку №2 на Новокостянтинівській шахті ДП «СхідГЗК», що підтверджується записами трудової книжки позивача, довідкою роботодавця про пільговий стаж №09-06/470 від 21.02.2024 р., наказами про атестацію робочого місця. Крім того, позивач працювала на Смолінській шахті ДП «СхідГЗК» у періоди з 12.02.1995 р. по 23.04.2003 р., з 20.08.2011 р. по 19.12.2011 р., з 14.04.2012 р. по 21.12.2012 р. за професією машиніста конвеєра дільниці гідрозакладальних робіт (ГЗК) (розділ І підрозділ 3 пункт «а» позиція 2010300а-13777 Сптску №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162, розділ І підрозділ 3 п.1 Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 р.). Всього 8 років 10 місяців 14 днів стажу роботи по списку №2 на Смолінській шахті ДП «СхідГЗК», що підтверджується записами трудової книжки позивача, довідкою роботодавця про пільговий стаж №17-48/1646 та №17-48/1647 від 07.11.2022 р., наказами про атестацію робочого місця. Представник позивача зауважує, що всього позивач набула 15 років стажу роботи по списку №2, стразовий стаж позивача становить 24 роки 9 місяців. 15.12.2021 р. позивач досягла 50-річного віку. Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 28.02.2024 р. Заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.03.2024 р. №111450003146. Відмова мотивована недосягненням позивачем 55-річного віку згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 08.03.2024 р. №111450003146 протиправним, таким, що підлягає скасуванню. Позивач вважає, що має право та законні підстави для призначення пенсії за віком ні пільгових умовах по списку №2 після досягнення 50-річного віку, виходячи з наявного у неї страхового та пільгового стажу роботи.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого вважає позовну заяву безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню (а.с.51-54). Представник відповідача вказує, що позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою та пакетом документів про призначення пенсії по віку на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності документи позивача розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області та за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.03.2024 р. №111450003146. Питання щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» може розглядатися після досягнення нею 55 років за наявності необхідного страхового стажу та стажу на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (28.02.2024) право на пенсію за віком на пільгових умовах у позивача відсутнє. Відповідно до поданих документів страховий стаж позивача складає 24 роки 09 місяців 06 днів у тому числі стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачену Списком №2 - 15 років 02 місяці 16 днів, однак вік позивача становить 52 роки та є недостатнім для призначення пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.45-46).
10.04.2024 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.58).
Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 28.02.2024 р. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 08.03.2024 р. №111450003146 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особа матиме з 16.12.2026 р. (після досягнення необхідного віку) (а.с.34).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
З огляду на п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом - Закон №1058) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
У розумінні абз.22 ст.1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно із статтею 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Тобто, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.«б» ст.13 Закону №1788, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VIII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VIII віковий ценз для жінок збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VIII набув чинності з 01.04.2015 р.
Згідно з п.2 розділу XV Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Отже, після набуття чинності нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правила призначення пенсій за Списком №2 унормовувались п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. №2148-VIII, яким текст Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнений, зокрема ст.114, згідно з частиною першою якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. №2148-VIII у новій редакції викладений п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де передбачалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2148-VIII, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, з 01.10.2017 р. правила призначення пенсій за Списком №2 регламентувались одночасно двома законами, а саме: п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у редакції Закону України від 02.03.2015 р. №213-VIII, та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2148-VIII.
Правила зазначених законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 р. №1-р/2020 «У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII».
Пунктом 1 резолютивної частини цього Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Відповідно до п.2 резолютивної частини вказаного Рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з п.3 резолютивної частини Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Отже, із 23.01.2020 р. в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у редакції Закону України від 02.03.2015 р. №213-VIII, та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2148-VIII.
Питання щодо визначення способу подолання зазначеної колізії було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року зазначено, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону України Про пенсійне забезпечення з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 з одного боку, та Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України).
У разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У зв'язку з цим, Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що в цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону України Про пенсійне забезпечення з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020, а не Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій.
Так, відносно позивачки правила вказаних законів містять розбіжність в умовах призначенням пенсії за віком на пільгових умовах у частині величини показника вікового цензу, з якого зменшується вік, за наявності пільгового стажу, який складає 50 років відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у редакції Закону України від 02.03.2015 р. №213-VIII (відповідно до ст.12 Закону №1788) та 55 років за п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2148-VIII.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.
Отже, з огляду на те, що п.«б» ст.13 Закону №1788, у редакції до Закону №213-VIII, що належить застосувати до спірних правовідносин, встановлено, що «працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах», то позивачка набула право на пенсію за віком на пільгових умовах по досягненню 50 років, оскільки остання має загальний страховий стаж - 24 роки 09 місяців 06 днів, у тому числі за списком №2 - 15 років 02 місяці 16 днів, що дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, відмова відповідача у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправною, а оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято необґрунтовано та нерозсудливо, що призвело до порушення права позивачки на призначення пенсії.
У зв'язку з викладеним, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 08.03.2024 р. №111450003146 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Беручи до уваги, що право позивачки, порушене протиправним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, зважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо наявності у ОСОБА_1 достатнього страхового та пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, то належним способом відновлення порушеного права є зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію з 28.02.2024 р.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн (а.с.38), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 1 211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №111450003146 від 08 березня 2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 28 лютого 2024 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у редакції, яка діяла до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 08 листопада 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ