11 листопада 2024 року № 640/8258/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, стягнення коштів, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі також - ГУ ДПС у Київській області, відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо невиплати позивачу заборгованості із заробітної плати за період з березня по серпень 2019 року;
- стягнути з ГУ ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з березня 2019 року по серпень 2019 року в розмірі 4 835, 85 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 прийнято до провадження адміністративну справу, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність бездіяльності відповідача щодо виплати позивачу заборгованості із заробітної плати за період з березня по серпень 2019 року, що підтверджується висновками аудиту відповідача.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, плановою ревізією фінансово-господарської діяльності Головного управління ДФС у Київській області за період з 01.01.2019 по 31.05.2020, проведеною Північним офісом Держаудитслужби встановлено, що в порушення пункту 343.2 статті 343 Податкового кодексу України за період з березня по серпень 2019 року надбавка за спеціальне звання начальнику відділу з погашення боргу ГУ ДФС у Київській області не нараховувалась та не виплачувалась, що призвело до недоотримання ОСОБА_1 заробітної плати на загальну суму 3 963, 81 грн та не нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 872, 04 грн, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Результати такої ревізії зафіксовані актом № 071-30/408 від 10.09.2020.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування позивачу вказаних сум заробітної плати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Наказом ГУ ДФС у Київській області від 14.03.2019 №222-о «Про призначення ОСОБА_1 » позивача було призначено з 15.03.2019 на посаду начальника відділу погашення боргу Броварського управління ГУ ДФС у Київській області і взято до уваги раніше присвоєне спеціальне звання.
Наказом Державної податкової адміністрації України №90-о від 31.01.2000 позивачу було присвоєне спеціальне звання Державний радник податкової служби ІІІ (третього) рангу.
Відповідно до вимог статті 343 ПК України посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій присвоюються такі спеціальні звання:
головний державний радник податкової служби;
державний радник податкової служби I рангу;
державний радник податкової служби II рангу;
державний радник податкової служби III рангу;
радник податкової служби I рангу;
радник податкової служби II рангу;
радник податкової служби III рангу;
інспектор податкової служби I рангу;
інспектор податкової служби II рангу;
інспектор податкової служби III рангу;
інспектор податкової служби IV рангу;
молодший інспектор податкової служби.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 757 «Деякі питання оплати праці працівників Державної фіскальної служби та її територіальних органів» визначено розмір надбавки до посадових окладів за спеціальне звання, яке складає для державного радника податкової та митної справи III рангу 800, 00 гривень.
Як вже зазначалось, актом ревізії № 071-30/408 від 10.09.2020 встановлено обставини порушення ГУ ДФС у Київській області вимог пункту 343.2 статті 343 Податкового кодексу України за період з березня по серпень 2019 року, у зв'язку з чим в цей період надбавка за спеціальне звання начальнику відділу з погашення боргу ГУ ДФС у Київській області не нараховувалась та не виплачувалась, що призвело до недоотримання ОСОБА_1 заробітної плати на загальну суму 3 963, 81 грн.
За час розгляду справи суду не надано доказів оскарження контролюючим органом висновків такого акту ревізії. Більше того, у наданому відзиві відповідачем не заперечуються наведені в такому акті висновки.
У зв'язку з наведеним, суд вважає встановленими обставини наявності у відповідача заборгованості перед позивачем щодо виплати заробітної плати на загальну суму 3 963, 81 грн.
При цьому, суд звертає, що позивачем у позовній заяві була невірно визначена сума такої заборгованості у розмірі 4 835, 85 грн, оскільки ним було безпідставно додано до суми заборгованості у розмірі 3 963, 81 грн суму ненарахованого контролюючим органом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 872, 04 грн, який нараховується саме на суму 3 963, 81 грн, а не додається до неї.
Щодо доводів відповідача про те, що він не є правонаступником ГУ ДФС у Київській області у межах спірних правовідносин, суд зазнає таке.
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Київській області.
Згідно з наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій», здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до п. 1 Постанови № 893, розпочато з 01.01.2021.
Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи Наказ № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов'язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.
У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру, 19.10.2020 внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Таким чином, з 19.10.2020 Головне управління ДПС у Київській області перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.
Водночас, 30.09.2020 до Єдиного державного реєстру внесено запис про створення Головного управління ДПС у Київській області в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.
Враховуючи викладене, оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) нормативним актом передані Державній податковій службі України, наявні правові підстави вважати юридичною особою публічного права територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
У зв'язку з наведеним, саме ГУ ДПС у Київській області є належним відповідачем у даній справі.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки оскаржувана бездіяльність частково не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 781, 81 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, що становить пропорційний відсоток від сплаченої позвиачем суми в 1 002, 32 грн відносно частини задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправними дій, стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо виплати позивачу заборгованості із заробітної плати у розмірі 3 963, 81 грн (три тисячі дев'ятсот шістдесят три гривні вісімдесят одна копійка) за період з березня по серпень 2019 року.
Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з березня 2019 року по серпень 2019 року в розмірі 3 963, 81 грн (три тисячі дев'ятсот шістдесят три гривні вісімдесят одна копійка).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати у розмірі 781, 81 грн (сімсот вісімдесят одна гривня вісімдесят одна копійка).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.