ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" листопада 2024 р. справа № 300/8074/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву та клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , котре надійшло на адресу суду 08.11.2024, про розгляд в порядку позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №300/8074/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення про визнання придатним до військової служби, прийнятого у формі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 (надалі по тексту також - представник позивача), 23.10.2024 звернувся в суд до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - відповідачі) про скасування рішення про визнання придатним до військової служби, прийнятого у формі довідки.
Підставою звернення ОСОБА_1 із позовною заявою є протиправна, на переконання позивача, рішення про визнання позивача придатним до військової служби, прийнятого у формі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, відповідно до статей 260 і 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), пунктом 2 ухвали про відкриття провадження від 31.10.2024 розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Від представника позивача, ОСОБА_2 (надалі по тексту також - представник відповідача), 08.11.2024 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшло клопотання про розгляд в порядку позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Зокрема, у коментованому клопотанні представник позивача звертає увагу, що розгляд справи в порядку загального позовного провадження "дасть змогу більш якісно та всебічно дослідити матеріали справи та докази, долучені сторонами".
Додатково вказане мотивує можливістю сторін під час судового засідання "висловити свою позицію, надати додаткові усні пояснення по суті спору та відповісти на запитання, які виникатимуть під час дослідження матеріалів справи".
Окрім того, звертаючись до аргументів про складність характеру спірних правовідносин та предмет доказування, представник позивача вказує про недоцільність розглядати адміністративну справу №300/8074/24 в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зауважує, що будь-яких інших мотивованих і належних обґрунтувань, зазначення конкретних обставин даної адміністративної справи, які зумовлюють необхідність її розгляду у порядку загального позовного провадження чи порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, представником позивача не викладено.
Розглядаючи по суті подані заяву та клопотання, зважаючи на наявні у справі станом на 11.11.2024 матеріали, враховуючи зміст та предмет спірних правовідносин, суд виходить із наступних підстав і мотивів.
Так, частиною 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зазначає, що відповідно до особливостей розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначених частиною 4 статті 260 КАС України, відповідач в установлений судом строк може подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у свою чергу, суд, залежно від обґрунтованості заперечень відповідача, протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені частиною 1 статті 167 КАС України.
Оцінюючи аргументи представника відповідача, суд, виходить із того, що, недотримуючись вимог вищезгаданої норми процесуального закону, клопотання та заява контролюючого органу не містять належних підстав, мотивованого та правового обґрунтування, із посиланням на фактичні обставини справи, котрі об'єктивно свідчили б про неможливість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оцінивши зміст позовних вимог, заявлених до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і попередньо дослідивши наявні матеріали адміністративної справи, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі як станом на 31.10.2024 (день вирішення питання про відкриття провадження у справі), так і станом на 11.11.2024 (день оцінки по суті клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін), не вимагає переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження чи до розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Як встановлено частиною 3 статтею 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. При цьому, вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд зобов'язаний враховувати вимоги частини 3 статті 257 КАС України.
Частиною четвертою статті 257 Кодексу визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
- щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом спору в даній адміністративній справі, а саме позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення про визнання позивача придатним до військової служби, прийнятого у формі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , не належать до тієї категорії справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відтак, дана адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд також зважає на те, що в клопотанні представник позивача не розкрив змісту власних міркувань: яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін позбавить чи обмежить позивача, як учасника справи, у реалізації своїх прав на надання необхідних пояснень, зауважень чи заперечень у відношенні до всіх обставин справи, а також, у чому конкретно полягає "складність характеру спірних правовідносин та предмет доказування", що унеможливлює розгляд даної адміністративної справи у порядку статті 262 КАС України.
Частиною 1 статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Варто звернути увагу представника позивача, що належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, - це процесуальний обов'язок суду (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20, від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22)).
Приписами частини 1 статті 9 КАС України встановлено принцип змагальності сторін при розгляді та вирішенні справ в адміністративних судах, а також свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Попри це, Кодекс не позбавляє суд можливості вживати визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відтак процесуальний обов'язок безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин реалізується судом незалежно від того, чи розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання чи із таким викликом (повідомленням).
Окрім того, суд звертає увагу, що пункт 4 частини 3 статті 257 КАС України хоч і зобов'язує суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати обсяг та характер доказів у справі, однак не ставить в залежність кількісний чи якісний вимір "обсягу матеріалів", котрі підлягають дослідженню судом в ході розгляду адміністративної справи, від обраного ним виду провадження.
З даних підстав суд відхиляє доводи представника позивача про необхідність переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження у даній адміністративній справі з огляду на потребу сторін, зокрема позивача, "висловити свою позицію, надати додаткові усні пояснення по суті спору та відповісти на запитання, які виникатимуть під час дослідження матеріалів справи", оскільки реалізація учасниками справи своїх процесуальних прав, передбачених статтею 44 КАС України, не обмежується в залежності від того, чи розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання чи загального позовного провадження.
Разом із тим, суд нагадує про зустрічний обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно частини 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 3 статті 242 КАС України).
Варто наголосити, що за приписами частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (від 03.10.2017) передбачає розгляд даної категорії справ в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, який здійснюється за приписами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у Главі 10 цього Кодексу.
Сторони і їх представники в однаковій мірі наділені усім обсягом прав, визначених КАС України, незалежно від того здійснюється судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.
Відтак, суд жодним чином не позбавлений можливості дослідити будь-яку кількість доказів по справі, при цьому розгляд справи в спрощеному позовному провадженні жодним чином не позбавляє сторін і учасників справи надавати докази та висловлювати свою позицію чи спростовувати доводи опонентів шляхом подання письмових пояснень, доказів, заявленням відповідних клопотань тощо а також права висловлювати свої доводи та міркування щодо досліджуваних доказів або будь-яких інших питань, що можуть виникнути під час судового розгляду, та акцентувати увагу суду на окремих особливостях письмових й електронних доказів, які встановлюють обставини, котрі входять до предмету доказування. Розгляд справи в спрощеному позовному провадженні жодним чином не свідчить про неможливість чи нездатність суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Суд вкотре наголошує, що КАС України в редакції від 03.10.2017 надає суду можливість за встановленою процедурою здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на засадах верховенства права, в тому числі в порядку письмового провадження.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України, за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За приписами частини 6 статті 262 цього Кодексу, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Окрім цього, як обумовлено частиною 4 статті 260 Кодексу, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Проаналізувавши адміністративний позов і його вимоги, долучені до нього матеріали (документи), беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд, станом на 11.11.2024, не вбачає необхідності здійснити перехід до розгляду даної адміністративної справи у порядку загального позовного провадження.
Натомість суд наголошує учасникам справи на необхідності неухильного виконання вимог ухвали суду від 31.10.2024 про відкриття провадження у справі, в яких чітко визначено перелік питань та письмових доказів, які повинні бути надані суду для вирішення даної справи за правилами статті 262 КАС України.
Саме на підставі поданих сторонами письмових документах (процесуальні заяви по справі, письмові пояснення, накази, розпорядження, рішення, доповідні і службові записки, положення, довідки, листи, повідомлення, оголошення, роздруковані відомості про публічну інформацію тощо), які суд зможе оцінити як письмовий доказ в справі, яка розглядається за правилами статті 262 КАС України, вирішуватиметься даний публічно-правовий спір по суті.
В силу вимог частини 1 і 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У випадку необхідності з'ясування відповідних обставин справи, заслуховування усних пояснень сторін, їх представників і учасників справи в судовому засіданні чи витребування додаткових доказів, суд вживатиме конкретних процесуальних заходів на підставі положень КАС України.
Водночас, суд звертає увагу представника відповідача, що в разі якщо в ході судового розгляду справи буде встановлено обставини, які потребуватимуть, в тому числі, переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження чи проведення судового засідання у справі - суд вправі з власних переконань здійснити відповідні процесуальні дії та перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін чи за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, сторони не позбавлені можливості ініціювати перед судом шляхом подання письмових процесуальних заяв по справі з метою зібрання тих чи інших доказів, звертати увагу на їх належність чи неналежність, допустимість чи не допустимість останніх тощо.
Керуючись статтями 44, 167, 195, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Залишити без задоволення клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , що надійшла на адресу суду 08.11.2024, про розгляд в порядку позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №300/8074/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення про визнання придатним до військової служби, прийнятого у формі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Чуприна О.В.