14 листопада 2024 року о/об 11 год. 50 хв.Справа № 280/8452/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Рубель А.М., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, Одеська область, 65107; код ЄДРПОУ 20987385)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.07.2024 за №084150005565 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003 і призначити йому пенсію за віком з 27.07.2024.
У позовній заяві зазначено наступне: «… Відповідно до п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. На підставі вищенаведеної норми 04.07.2024 ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058), оскільки мав необхідний страховий та пільговий стаж та 26.07.2024 мав набути 60-річного пенсійного віку. Вищевказану заяву від 04.07.2024 за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Відповідач), яке рішенням від 11.07.2024 № 084150005565 повідомило про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, за відсутності, на думку Відповідача, загального стажу, встановленого ст. 26 Закону № 1058. Позивач вважає рішення від 11.07.2024 № 084150005565 таким, що суперечить чинному законодавству, та не відповідає критеріям правомірності дій і рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та у судовому порядку підлягає скасуванню із зобов'язанням призначити Позивачу пенсію, з наступних підстав. Згідно зі статтею 1 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), ст. 9 Закону № 1058-IV громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 років. Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується його паспортом НОМЕР_2 . Зі змісту рішення від 11.07.2024 № 084150005565 вбачається, що до стажу Позивача Відповідачем зараховано лише 27 років 07 місяців, а у зарахуванні періодів роботи в російській федерації з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.03.2004, з 20.04.2004 по 16.01.2006, з 20.01.2006 по 04.02.2008, з 13.04.2009 по 11.11.2009, які підтверджуються записами №16-29, 32-39 у трудовій книжці Позивача НОМЕР_3 , відмовлено, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. … У зв'язку з тим, що спірні періоди стажу Позивача були здобуті ним на території РФ, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992) та Угода, укладена між урядом України і урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 (далі - Угода від 14.01.1993). … Отже, положення Угоди від 14.01.1993 розповсюджуються також і на питання пов'язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов'язаних із їх перерахунком. Окрім цього, ч. 2 ст. 4 Угоди “Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів» від 15.04.1994 (далі - Угода від 15.04.1994), укладеної між Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 №290/95-ВР, також передбачено, що трудовий стаж, включаючи стаж на пільгових умовах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. Твердження Відповідача про неможливість зарахувати спірні періоди роботи Позивача на території рф у зв'язку з припиненням останньої участі в Угоді від 13.03.1992 є хибними, оскільки згідно з ч. 2 ст. 13 Угоди від 13.03.1992 пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають. У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності. Враховуючи, що спірні періоди стажу Позивачем було набуто у період дії Угод, він має враховуватись пенсійним органом при призначенні Позивачу пенсії. … Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Трудовою книжкою НОМЕР_3 підтверджується стаж роботи Позивача (до введення страхового стажу з 01.01.2004) з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003, який складає 8 років 6 місяців 23 дні, що разом із вже врахованими Відповідачем 27 роками 07 місяцями 9 днями складатиме 36 років 2 місяці 2 дні, чого достатньо для призначення пенсії за віком. … У даному спорі єдиним правомірним видом поведінки пенсійного органу є призначення Позивачу пенсії, тому єдиним ефективним способом захисту порушених прав Позивача, що забезпечить їх поновлення без повторного звернення до суду є зобов'язання відповідача зарахувати спірний стаж та зобов'язати призначити йому пенсію. …».
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.07.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке було уповноважене розглянути подану Позивачем заяву. 11.07.2024 Головним управлінням на підставі заяви та наданих документів було винесено Рішення №084150005565 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону №1058-IV з підстави відсутності необхідного страхового стажу для призначення такого виду пенсії. Результати розгляду документів, доданих до заяви: До страхового стажу Позивача не зараховано періоди роботи в російській федерації з з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.03.2004, з 20.04.2004 по 16.01.2006, з 20.01.2006 по 04.02.2008, з 13.04.2009 по 11.11.2009, оскільки до страхового стажу роботи на території російської федерації враховуються періоди до 31.12.1991. З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. … Пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить 60 років. Вік Позивача на момент звернення до органів Пенсійного фонду - 59 років 11 місяців. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить 31 рік. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років. Страховий стаж Позивача на момент звернення до органів Пенсійного фонду становив 27 років 07 місяців. Відповідно до вимог ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. … Відповідно до абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Тобто, вказаними Угодами передбачено, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. 29.11.2022 року КМУ прийнято постанову № 1328 “Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», якою Кабінет Міністрів України постановив про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві. 23.12.2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022 № 2783-IX. Вказаним законом Україна зупинила у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дію та вийшла з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР. Враховуючи викладене, вищезазначені міжнародні угоди надавали можливість враховувати стаж роботи набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди після 31.12.1991 року. Однак, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, то з 01.01.2023 Угода залишається чинною та обов'язковою до виконання між іншими її підписантами, окрім російської федерації. Україна, в свою чергу, постановою КМУ від 29.11.2022 №1328, яка набрала чинності 02.12.2022, анонсувала свій вихід з Угоди. У зв'язку з цим, пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому, до страхового стажу зараховується періоди роботи на території російської федерації по 31.12.1991. Після зупинення дії, Конвенція 1993 року не застосовується у відносинах з російською федерацією щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених у російській федерації, незалежно від дати їх видачі, посвідчення. Документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, про стаж роботи до 31.12.1991, уточнюючі довідки та інші документи враховуються при призначенні пенсії за умови легалізації, в даному випадку, проставлення апостиля. …».
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - третя особа, ГУ ПФУ в Запорізькій області) подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено наступне: «… Починаючи з 01.04.2021 року при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності. Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. У відповідності до 1 розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції Постанови правління Пенсійного фонду України №25-1 від 16.12.2020) (далі - Порядок 22-1) заява про перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Відповідно до пункту 4.1. Порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. У відповідності до Порядку 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви позивачки від 04.07.2023 та винесення відповідного рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. … Позивач 04.07.2024 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії у відповідності до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон 1058). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії від 11.07.2023 №084150005565 з огляду на наступне. Основним Законом, що регулює питання пенсійного забезпечення громадян є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058 право на призначення пенсії після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років. Із записів трудової книжки позивача (серії НОМЕР_4 ) вбачається, що останній після розпаду Радянського Союзу, починаючи з з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.03.2004, з 20.04.2004 по 16.01.2006, з 20.01.2006 по 04.02.2008, з 13.04.2009 по 11.11.2009 здійснював свою трудову діяльність в російській федерації. Метою Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода) є взаємне визнання і виконання державами- учасницями зобов'язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав. Однак, 01.12.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», який набрав чинності 23.12.2022 року і яким постановила зупинити у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162). 29.11.2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», яка набрала чинності 02.12.2022 року, якою постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві. Крім того, з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення. Припинення дії міжнародного договору означає, що він втратив свою обов'язкову силу для його учасників і припинив породжувати права і обов'язки у відносинах між ними. Із припиненням міжнародного договору він втрачає юридичну силу для всіх його учасників. Тому, на осіб, які працювали в Росії після 01.01.1992, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії російського стажу та заробітку. Отже, з огляду на вищевказане, органи Пенсійного фонду України діяли відповідно до норм чинного законодавства, в межах повноважень покладених на органи Пенсійного фонду України. … Страховий стаж позивача становить 27 років 07 місяців, отже дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату за віком - 27.07.2027 р. Отже, правових підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача починаючи з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.03.2004, з 20.04.2004 по 16.01.2006, з 20.01.2006 по 04.02.2008, з 13.04.2009 по 11.11.2009 в російській федерації немає. … За наслідками розгляду документів позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було встановлено, що вік позивача складає 60 років, його страховий стаж становить 27 років 07 місяці та відповідачем було винесено рішення від 11.07.2023 №084150005565 про відмову у призначенні позивачу пенсії у зв'язку відсутністю необхідного страхового стажу у кількості 31 року, як того вимагає ст.26 Закону №1058. … Враховуючи усе наведене вище вважаю, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. …».
Третя особа проти позовної заяви заперечувала.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Відповідно до Паспорта громадянина України НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами розгляду заяви від 04.07.2024 щодо призначення пенсії за віком відповідачем прийнято Рішення №084150005565 від 11.07.2024 про відмову у призначенні пенсії, в якому зазначено наступне: «… Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 04.07.2024 р. Пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить 60 років. Вік заявника 59 років 11 місяців. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить 31 рік. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років. Страховий стаж особи становить 27 років 07 місяців. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.03.2004, з 20.04.2004 по 16.01.2006, з 20.01.2006 по 04.02.2008, з 13.04.2009 по 11.11.2009 на території російської федерації, оскільки російська федерація з 01.01.2023 р. припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. Працює. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 084150005565 від 11.07.2024 р. (далі-Рішення) про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату за віком - 27.07.2027 р. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. …».
У Трудовій книжці НОМЕР_3 зазначено, що, зокрема, з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2004, з 20.04.2004 по 16.01.2006, з 20.01.2006 по 04.02.2008, з 13.04.2009 по 11.11.2009 позивач здійснював трудову діяльність у Російській Федерації.
Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.
При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.
У ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: … з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; …».
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.
У ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. 2.Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. …».
У ст.24-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 2.Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. …».
Як зазначено у ч.1 ст.26-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою статті 26 цього Закону, для визначення права на призначення пенсії за віком включаються періоди роботи особи в іншій державі (за наявності) у календарному обчисленні, за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідної держави. Порядок підтвердження та зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.5-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності з 1 січня 1992 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, Закон України від 25.04.2024 за №3674-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" набрав чинності 23.06.2024.
У ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено: «Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. … У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).».
Відповідно до ст.1 «Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», вчиненої 13.03.1992 у м.Москві, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
У ст.6 «Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», вчиненої 13.03.1992 у м.Москві, зазначено: «1. Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. 2. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. 3. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії».
Разом із цим, у постанові Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» зазначено: «Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві. …».
За ст.6 «Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн», вчиненої 14.01.1993 у м.Москві, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтва та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Водночас, у постанові Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 за №639 «Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» зазначено: «У зв'язку з докорінною зміною обставин Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Припинити дію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14 січня 1993 р. в м. Москві. …».
Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У п.2.9 розділу II «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"», затвердженого 25.11.2005 Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (надалі - «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"»), зазначено: «… Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. …».
У постанові Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 за №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» зазначено: «Кабінет Міністрів України постановляє: 1.Установити, що: під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення; …».
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. (…).
За п.1.7 розділу I «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає, що позивачу має бути зараховано до стажу роботи/страхового стажу періоди його роботи, зокрема, з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003 у Російській Федерації.
При цьому, періоди роботи позивача з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003 у Російській Федерації загалом складають 08 років 06 місяців 02 дні.
Враховуючи наведене, у позивача станом на день звернення до органу Пенсійного фонду України (04.07.2024) був у наявності стаж роботи/страховий стаж понад 31 рік.
Страховий стаж позивача станом на 04.07.2024 становив - 36 років 01 місяць 11 днів (36 років 01 місяць 11 днів = 27 років 07 місяців 09 днів + 08 років 06 місяців 02 дні).
На думку суду, у відповідача були у наявності всі необхідні документи для зарахування позивачу до стажу роботи/страхового стажу періоду роботи з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003 у Російській Федерації.
Таким чином, Рішення ГУ ПФУ в Одеській області №084150005565 від 11.07.2024 про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає задоволенню. Доводи відповідача, третьої особи не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Оскільки права та інтереси позивача були порушені ГУ ПФУ в Одеській області, то за рахунок його бюджетних асигнувань мають бути стягнуті на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 968 грн. 96 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, Одеська область, 65107; код ЄДРПОУ 20987385), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.07.2024 за №084150005565 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 30.09.1994 по 29.03.1995, з 10.10.1995 по 09.04.1996, з 12.04.1996 по 01.10.1996, з 03.10.1996 по 14.12.1996, з 24.01.1997 по 23.07.1997, з 01.09.1997 по 31.12.1998, з 03.01.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003 і призначити йому пенсію за віком з 27.07.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, Одеська область, 65107; код ЄДРПОУ 20987385) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 968 грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 14.11.2024.
Суддя О.О. Прасов