13 листопада 2024 року Справа № 280/8933/24
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно позивача стосовно не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки за період з 25.11.2022 по 24.07.2024 за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки за період з 25.11.2022 по 24.07.2024 за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі.
Ухвалою від 30.09.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у липні 2024 року позивачу було здійснено нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини за період з 25.11.2022 по 14.12.2023. Станом на день звернення з позовом до суду відповідач порушив строки виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку з чим позивач вважає, що у нього є право на отримання компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень подібні справи перебувають в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду - №№ 280/10012/24, 280/9245/24, Дніпропетровського окружного адміністративного суду - №№ 160/28042/24, 160/28736/24, 160/28734/24, 160/26932/24, 160/24767/24, 160/23170/24, Чернігівського окружного адміністративного суду - № 620/14016/24, Київського окружного адміністративного суду - № 320/46062/24, Черкаського окружного адміністративного суду - №№ 580/10513/24, Полтавського окружного адміністративного суду - 440/12604/24, Житомирського окружного адміністративного суду - № 240/19311/24.
У зазначених адміністративних справах:
1) позивачі є військовослужбовцями (як діючими, так і тими, що звільнились зі служби);
2) позовні вимоги заявлені до органу військового управління;
3) спірні відносини стосуються правомірності нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану».
4) позивачами у зазначених справах заявлено тотожні позовні вимоги (визнання протиправною бездіяльність відповідача стосовно позивача стосовно не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки).
В аспекті наведеного слід зазначити, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Основним орієнтиром для застосування механізму ухвалення зразкового рішення має бути необхідність усунення (вирішення) проблеми неоднакового чи суперечливого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у справах, спори у яких виникли за аналогічних обставин справи та однакового правового регулювання спірних відносин.
У цьому випадку, є питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також вказує на двояку та неоднорідну судову практику у подібних правовідносинах, у зв'язку з чим доцільне ухвалення рішення у зразковій справі:
1) деякі суди першої та апеляційної інстанції погоджуються з доводами відповідача та відмовляють у задоволенні позову, визнаючи, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», не є в розумінні вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» грошовим доходом громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, а тому порушення строку її виплати не є підставою для нарахування та виплати компенсації, передбаченої цим Законом №2050-III (застосовуючи підхід, викладений Верховним Судом у постанові від 16.05.2024 у справі № 600/341/23-а);
2) деякі суди першої та апеляційної інстанції погоджуються з доводами позивачів щодо наявності у останніх права на виплату компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати складових грошового забезпечення, а саме додаткової винагороди за період затримки такої виплати.
Доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової справи полягає в тому, щоб за вказаною категорією справ була запроваджена стала судова практика, що буде підґрунтям до однакового підходу у подібних правовідносинах до виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплаченої додаткової грошової винагороди. Крім того, необхідність розгляду обумовлена і тим, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені вище адміністративні справи мають ознаки типових справ, а їх кількість, на переконання суду, визначає доцільність ухвалення зразкового рішення Верховним Судом.
На цій підставі, суд вирішив звернутись до Верховного Суду з поданням щодо розгляду цієї справи як зразкової.
Частинами першою, другою статті 290 КАС України закріплено, що якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції. У поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертої зазначеної статті, у випадку, визначеному пунктом 7 частини першої цієї статті, справа передається до Верховного Суду.
З огляду на викладене, справу №280/8933/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії необхідно разом з поданням направити до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції у порядку, визначеному статтею 290 Кодексу адміністративного судочинства України
Керуючись статтями 29, 241, 243, 248, 256, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Звернутись до Верховного Суду з поданням про розгляд адміністративної справи №280/8933/24 як зразкової.
Адміністративну справу №280/8933/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії разом з поданням направити до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції у порядку, визначеному статтею 290 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва