13 листопада 2024 року Справа № 280/10388/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд.206, м.Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування розпорядження, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Запорізької міської ради щодо ненадання публічної інформації на запити ОСОБА_1 № ІЗ-0069-П та № ІЗ-0070-П від 06.02.2024 і №ІЗ-0151-П та №ІЗ-0152-П від 28.03.2024;
2) визнати протиправним та скасувати розпорядження Запорізької міської ради від 12.09.2024 № 221р «Про припинення розгляду повторних звернень ОСОБА_1 »;
3) зобов'язати Запорізьку міську раду повторно розглянути запити ОСОБА_1 № ІЗ-0069-П та № ІЗ-0070-П від 06.02.2024 і №ІЗ-0151-П та №ІЗ-0152-П від 28.03.2024 та надати інформація, витребувану в них, а саме: викопіювання (копії) з Генерального плану прилеглої території будинку АДРЕСА_2 та території будинку АДРЕСА_3 (територією, яка закріплена за будинками за кожним окремо);
4) стягнути з Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 9400,00 грн;
5) стягнути з Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 44000,00 грн.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами частини першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суддя зауважує, що законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Як встановлено з позовної заяви, 05.02.2024 позивач звернувся до Запорізької міської ради із запитами про надання публічної інформації, що були зареєстровані відповідачем 06.02.2024 за вх.№ № ІЗ-0069-П та № ІЗ-0070-П. Відповідачем було продовжено строк розгляд розгляду інформаційних запитів на 15 робочих днів та надано відповіді: листами районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 12.02.2024 № ІЗ-8 та № ІЗ-9; листами Департаменту архітектури та містобудування міської ради від 20.02.2024 № 04.03.01-06/Із-010 та № 04.03.01-06/Із-011; листами Департаменту з управління житлово-комунальним господарством міської ради від 16.02.2024 № ІЗ-0020 та ІЗ 0019.
Крім того, позивач звертався до відповідача із запитами від 28.03.2024 за вх.№ ІЗ-0151-П та № ІЗ-0152-П, у яких він просив надати інформацію на запити від 05.02.2024. Строк розгляду зазначених запитів від 28.03.2024 було продовжено та у подальшому надана відповідь, оформлена листом департаменту правового забезпечення міської ради від 18.04.2024 № 02-22/009 02-22/010.
При цьому фактично спір виник з підстав незгоди позивача зі змістом наданих відповідей на його запити від 06.02.2024 за вх.№ № ІЗ-0069-П та № ІЗ-0070-П та від 28.03.2024 за вх.№ ІЗ-0151-П та № ІЗ-0152-П, якими, на його думку, надано неповну інформацію.
Оскільки доказів більш пізнього ознайомлення позивача з наданими на інформаційні запити відповідями, ніж вони датовані, матеріали позовної заяви не містять і у позові про таке не зазначено, відтак, наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 був ознайомлений із зазначеними вище листами у лютому та квітні 2024 року.
Разом з тим, позов про оскарження бездіяльності Запорізької міської ради щодо ненадання публічної інформації на запити № ІЗ-0069-П та № ІЗ-0070-П від 06.02.2024 і №ІЗ-0151-П та №ІЗ-0152-П від 28.03.2024 надійшов до суду 08.11.2024 (дата позовної заяви 07.11.2024), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви позивачем обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом долучено не було.
За вимогами статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування розпорядження, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій (або надати докази ознайомлення із наданими позивачу відповідями на інформаційні запити у межах шестимісячного строку звернення до суду).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію ухвали направити представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва