12 листопада 2024 року Справа № 280/7491/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
12 серпня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- дію Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області у вигляді відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі складеної Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року від 12.07.2024 № 31/29/31-48 - визнати протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі складеної Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року від 12.07.2024 № 31/29/31-48, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у відповідності до вимог ст. 132, ч. 1 ст. 139 КАС України всі судові витрати, які підлягають оплаті відповідно до положень цього Кодексу, а саме судовий збір у розмірі 968 гривень 96 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 (чотири тисячі) гривень, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він, є громадянином України, пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Регіональним сервісним центром ГЦС МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) надано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача для обчислення пенсії станом на листопад 2019 року. Позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області була подана заява про перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки станом на листопад 2019 року. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку його пенсії, на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГЦС МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області (філія ГСЦ МВС), оскільки рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не приймалося, підстави для проведення перерахунку за довідкою, виданою Регіональним сервісним центром ГЦС МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області (філія ГСЦ МВС), на думку відповідача, відсутні. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови перерахувати пенсію є протиправними. Позивач вважає що його право на отримання пенсії порушено, та підлягає захисту, тому змушений звернутись до суду з позовною заявою про захист своїх прав.
Справі за цією позовною заявою присвоєно № 280/7491/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Сацькому Р.В.
Ухвалою суду від 16.08.2024 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Відповідачем через систему « Електронний суд» 27.08.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти заявлених позовних вимог, наголошуючи, що оскаржувані позивачем дії є законними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відзиві, просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Станом на час розгляду справи відповіді на відзив та заперечення до суду не надійшло. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта НОМЕР_1 , виданого Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області від 05.09.1998, довідкою про присвоєння ідентифікаційного коду від 01.03.1999, копії яких додані до матеріалів справи позивачем.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, та отримує пенсію за вислугою років
10.05.2024 представник Позивача адвокат Рижов М.Г. звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області з адвокатським запитом, у якому просив скласти та надати до ПФУ в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке враховується для обчислення пенсії, станом на листопад 2019 року, з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі у тексті - Постанови № 988), листа Національної поліції № 2388/09/48-2021 від 245.02.2021, із зазначенням розмірів надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії за прирівняною посадою поліцейського, та додаткових видів грошового забезпечення зазначених в його грошовому атестаті. Копія документу міститься в матеріалах справи.
У відповідь на вказаний запит Територіальним сервісним центром МВС №2341 надіслано лист (номер та дата нерозбірливо), у якому зазначено: «Відповідно до наказів МВС України «Про затвердження Структури Головного сервісного центру МВС» та «Про організаційно-штатні зміни в Головному сервісному центрі МВС», регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) реорганізовано, скорочено всі посади, працівники у встановленому порядку звільненні, призначено комісією з проведення заходів пов'язаних із припинення діяльності особи. Одночасно утворено регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), визначене місце знаходження якого за адресою пр. Праці, б. 16, м. Дніпро, 49041... Для складення необхідної Довідки, пропонуємо ОСОБА_1 направити на адресу регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) відповідне письмове звернення шляхом надсилання поштою, або подати особисто, в тому числі через уповноважену особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства». Копія документу міститься в матеріалах справи
Тому, 07.06.2024 представник Позивача адвокат Рижов М.Г. звернувся до РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) з адвокатським запитом, у якому просив скласти та надати до ПФУ в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке враховується для обчислення пенсії, станом на листопад 2019 року, на що РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях надано відповідь листом № 31/29/31/96аз/102024882024 від 11.06.2024 (10879) з відмовою за формальних підстав, із зазначенням про те, що: «вимога щодо виготовлення довідки виходить за межі законодавчого поняття адвокатського запиту».
Позивачем особисто складено заяву до РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях з проханням про складання та надання до ПФУ в Запорізькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке враховується для обчислення пенсії, станом на листопад 2019 року. Копія документу міститься в матеріалах справи.
Листом РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях за № 31/29/31/Р- 145211582024 від 12.07.2024 (21117) представника Позивача, адвоката Рижова М.Г., сповіщено про те, що: «В межах своїх повноважень та відповідно до пункту 2 наказу МВС України від 22.04.2024 № 259 сектором з пенсійних питань з обслуговування Запорізької області оформлено Довідку з урахуванням положень Постанови №988 та направлено реєстром № 4 від 12.07.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для залучення її до матеріалів пенсійної справи. При складанні Довідки застосовано розміри надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії за листопад 2019 року, які були надані Національною поліцією до МВС України (лист НП від 24.02.2021 № 2388/09/48-2021)». Копія документу міститься в матеріалах справи.
29.07.2024 представником ОСОБА_1 адвокатом Рижовим М.Г. направлено запит до ГУ ПФУ в Запорізькій області з вимогою про надання інформації щодо отримання Відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 12.07.2024 за № 321/29/31-48, яку складено РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, та про проведення перерахунку його пенсії на її підставі. Копія документу міститься в матеріалах справи.
Листом від 30.07.2024 за № 0800-0102-8/64578 ГУ ПФУ в Запорізькій області відмовило у проведенні такого перерахунку та повідомило про те, що: «На сьогоднішній день довідка про розмір грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_1 від 12.07.2024 № 31/29/31-48 до Головного управління не надходила».
08.08.2024 представником ОСОБА_1 адвокатом Рижовим М.Г. повторно направлено запит до ГУ ПФУ в Запорізькій області з вимогою про перерахунок пенсії Позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 12.07.2024 за № 321/29/31-48, яку складено РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, до якого долучено її копію. Копія документу міститься в матеріалах справи.
Листом від 08.08.2024 за № 0800-0201-8/68805 Відповідачем сповіщено адвоката Рижова М.Г. про визнання факту надходження до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 12.07.2024 за № 321/29/31-48, але у виконанні вимоги про здійснення перерахунку його пенсії на підставі цієї довідки ним відмовлено. Так, у вказаному листі ним вказано (мовою оригіналу): «Умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення Поліцейських Національної поліції" були передбачені пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова 103). Оскільки пункт 3 Постанови 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва з 19.11.2019 визнано протиправним та скасовано, а інші рішення щодо перерахунку (крім постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185) Урядом не приймались, то на теперішній час відсутні підстави для проведення перерахунків пенсій, призначених згідно Закону по довідкам, які складені або надані після 19.11.2019». Копія документу міститься в матеріалах справи.
Не погоджуючись з такими діями, вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України.
Зокрема, статтею 8 Конституції України в Україні встановлено, що в країні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Крім цього, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються законами України та підзаконними нормативними актами.
Тому, надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Тобто, підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
11.11.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі по тексту - Постанова № 988), яка набрала чинності 02.12.2015 та якою затверджені схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі по тексту - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка Постановою № 103 викладена в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Рішенням від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправним та скасував пункт 3 Постанови № 103.
Отже, з 19.11.2019 - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18 - пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Враховуючи викладене, позивач як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України має право на отримання з 01.12.2019 пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988 і відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262 станом на 19.11.2019.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Судом встановлено, що Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях підготовлено та надано оновлену довідку від 12.07.2024 № 31/29/310-48 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Вказана довідка адресована Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Суд акцентує, що у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, у тому числі з причин введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, такі особи набувають право на перерахунок пенсій.
Довідка Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях 12.07.2024 № 31/29/31-48 свідчить про зміну розміру грошового забезпечення позивача.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення відповідним органом оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. При цьому суд зазначає, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках. За таких обставин, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Доводи відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення, спростовуються вищенаведеними висновками Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19.
За таких обставин, наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі оновленої довідки.
Вирішуючи питання щодо часу, з якого необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі вищевказаної довідки, суд керується правовими висновками Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19, згідно з якими з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 (05.03.2019) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ саме з 01.04.2019 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно посилання відповідача на пропуск встановленого ч. 2 ст. 121 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд вважає доводи відповідача помилковими.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Таким чином, посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права є необґрунтованими.
Щодо вимог позивача про визнання дій щодо відмови здійснити перерахунок пенсії протиправними, суд зазначає наступне.
Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.
У даному ж випадку відповідачем не було здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення, у зв'язку з чим вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до оновленої довідки.
Враховуючи означене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) відповідно до наданої довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях 12.07.2024 № 31/29/31-48.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. ч. 1, 2 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до частин 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, між Замовником ОСОБА_1 та адвокатом Рижовим Михайлом Григоровичем укладено договір про надання правничої допомоги на час звернення ГУ ПФУ в Запорізькій області, Запорізького окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду України щодо перерахунку пенсії від 10.05.2024 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до акту прийому - передачі наданих послуг до Договору Адвокат надав Замовнику юридичні послуги, а Заявник прийняв надані послуги. Загальна вартість послуги становить 4 000 (чотири тисяч) грн. Відповідно до попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи, витрати становлять 4 000 грн (вивчення матеріалів у справі, судової практики 1 000 грн, підготовка запитів, та отримання відповідей 1 000 грн, підготовка та подання адміністративного позову - 2 000 грн). Однак, позивачем не надано суду підтверджуючих документів про сплату послуг у наданні правової допомоги на загальну суму 4 000 грн.
При прийнятті рішення по даній вимозі позивача суд враховує висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 23.12.2021 у справі № 755/7943/20-ц про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. Відповідно до викладеного у постанові висновку цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду.
Також, суд звертає увагу, що зазначені в попередньому розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи, такі послуги як вивчення матеріалів у справі, судової практики, підготовка запитів та отримання відповідей охоплюються і є складовими частинами послуги з підготовки адміністративного позову, а тому витрати на них окремому відшкодуванню не підлягають.
Отже, перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у співмірності до наданих послуг становить 2 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
З наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову, з мотивів та обґрунтування наведених судом вище.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень, яким допущено прийняття протиправних рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 2, 94, 241 - 246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057,м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною дію Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області у вигляді відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі складеної Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року від 12.07.2024 № 31/29/31-48.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) відповідно до наданої довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях 12.07.2024 № 31/29/31-48.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривен 96 коп. та та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 11 листопада 2024 року.
Суддя Р.В. Сацький