11 листопада 2024 року Справа № 280/3861/24
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8, код ЄДРПОУ 39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови, -
29.04.2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 09.04.2024 № ПШ 045021 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Рішенням суду від 28.06.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
14.10.2024 на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Заявник зазначає, що судом не вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Враховуючи те, що матеріали адміністративної справи були надіслані до Третього апеляційного адміністративного суду, заява про ухвалення додаткового рішення розглядається судом після повернення адміністративної справи з Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 05.11.2024 призначено заяву представника позивача до розгляду без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач свої правом на подання заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду заяви в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, з наданих до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу документів встановлено, що представник позивача просить стягнути витрати на надання правничої допомоги у розмірі 14000,00 грн.
Судом встановлено, що 17.04.2024 року між позивачем та Адвокатом Михайлишин А.І. було укладено договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до додатку 1 до Договору про надання правничої допомоги сторони договору про наданні правничої допомоги № б/н від 17.04.2024, ОСОБА_2 ("Адвокат") з однієї сторони, та ОСОБА_3 ("Клієнт") з іншої сторони, погодили тарифи на надання правничої допомоги, а саме:
зустріч та усна консультація Клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, проведення адвокатом юридичного аналізу змісту спірних правовідносин, змісту позовної заяви та опрацювання правничої позиції та захисту інтересів клієнта, визначення обсягу доказів та їх систематизація, а також підготовка адвокатом позовної заяви та направлення її до суду - 7000 грн.
підготовка та подання апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу - 7000 грн.
представництво інтересів клієнта у суді - 2000 грн. за одне судове засідання.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг Адвокатом були надані послуги:
зустріч та усна консультація Клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, проведення адвокатом юридичного аналізу змісту спірних правовідносин, змісту позовної заяви та опрацювання правничої позиції та захисту інтересів клієнта, визначення обсягу доказів та їх систематизація, а також підготовка адвокатом позовної заяви та направлення її до суду - 7000 грн.
Крім того, відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг від 21.08.2024 Адвокатом були надані послуги:
підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу -7000,00 грн.
Суд зазначає, що надання правничої допомоги яка складається із зустрічі та усної консультації Клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, проведення адвокатом юридичного аналізу змісту спірних правовідносин, змісту позовної заяви та опрацювання правничої позиції та захисту інтересів клієнта, визначення обсягу доказів та їх систематизація за своєю природою входять до надання послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом.
В даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 3500,00 грн.
Крім того, не підлягає задоволенню вимога про стягнення на користь позивача правничої допомоги за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки судом розглядається питання про стягнення судових витрат понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, які не були розглянуті при прийнятті рішення.
Враховуючи що питання стягнення понесених позивачем під час розгляду справи витрат на правничу допомогу не було вирішено судом першої інстанції під час розгляду справи, суд вважає за необхідне з урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України постановити у цій справі додаткове рішення яким заяву про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
За таких обставин, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 252 КАС України, суд,
Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу -задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по справі №280/3861/24.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 3500,00 грн (три тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845).
В іншій частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката-відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 11.11.2024.
Суддя О.В. Конишева