12 листопада 2024 рокуСправа № 280/9896/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
24 жовтня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача при розгляді заяви позивача про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.13 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.13 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.13 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою суду від 25.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження по справі, розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) представників сторін.
11.11.2024 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд заборонити відповідачу призов на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 - до набрання законної сили рішенням по цій справі. В обґрунтування заяви позивач вказує, що в разі невжиття заходів забезпечення позову, позивача може бути призвано відповідачем для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006).
Розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи з пов'язаності обраних заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, який вказує позивач, оскільки на час вирішення клопотання позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або дійти висновку, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Інших обставин, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому спричинити порушення прав та інтересів позивача, або призвести до виникнення складнощів у їх відновленні, позивачем не наведено та судом не встановлено, відповідних доказів до матеріалів справи позивачем не надано.
Суд зазначає, що заява про забезпечення позову не містить жодних доказів на підтвердження того, що на даний час відповідачем та/або іншими центрами комплектування та соціальної підтримки вживаються заходи щодо призову позивача на військову службу.
Так, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач взагалі викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 з питання призову на військову службу, проходив військово-лікарську комісію, був визнаний придатним для проходження військової служби, тощо.
Отже, посилання позивача на те, що він може бути призваний на військову службу ґрунтуються виключно на припущеннях та жодним чином не свідчать про наявність загрози порушення прав та інтересів позивача до ухвалення рішення суду.
Також, суд звертає увагу на те, що спір у даній справі стосується не правомірності дій відповідача щодо призову позивача на військову службу, а питання не розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15-днів з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова