08 листопада 2024 року Справа № 280/8296/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі - ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000100/2 від 28.03.2024.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 14068,10 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що позивачем виконані усі умови, визначені Митний кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) для забезпечення можливості перевірити та підтвердити заявлену ним митну вартість товару. Надані позивачем митниці на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не мають ознак підробки, містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Митницею наявність сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості не обґрунтована, митницею взагалі не зазначено в процесі консультацій щодо митного оформлення жодної розбіжності у поданих товариством документах, що свідчить про відсутність таких розбіжностей, а зазначені митницею документи відсутні у товариства, тому вимога митниці про надання зазначених додаткових документів є протиправною. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
19 вересня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Тернопільська митниця вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. Під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403070002927U8 від 26.03.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1) згідно із умовами п. 3.1 Договору транспортного експедирування від 07.12.2022 № KL-584/22 оплата послуг за даним Договором, винагороди Експедитора та компенсація додаткових витрат Експедитора, пов'язаних з виконанням цього Договору, здійснюється Клієнтом протягом 30 календарних днів від дати виставлення рахунку. До митного оформлення декларантом подано рахунок-фактуру від 08.02.2024 № 51/24 про надання транспортно-експедиційних послуг та акт виконаних послуг № 51/24 від 08.02.2024. До митного оформлення декларантом жодних платіжних документів не надано, хоча на момент подання МД оплата за надані експедитором послуги мала бути здійснена; 2) наданий до митного оформлення коносамент від 23.12.2023 №HS123120436 жодним чином не завірений: відсутні будь-які підписи, штампи, печатки; 3) відповідно до наданих до митного оформлення залізничних накладних від 13.03.2024 №31505345, №31505348, №31505359, №31505362, №31505365, №31505367, №31505369, №31505371, №31505372, №31505380 та коносаменту від 23.12.2023 № HS123120436 до виконання перевезення вантажу залізничним та морським видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу. Декларантом до митного оформлення не надано жодних документів, які б засвідчували договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу; 4) згідно із залізничними накладними від 13.03.2024 №31505345, №31505348, №31505359, №31505362, №31505365, №31505367, №31505369, №31505371, №31505372, №31505380 станція відправлення товару порт Глівіце (графа 2). Згідно коносаменту та довідки про транспортні витрати від 18.03.2024 №CLL17715, порт прибуття - Бремергафен, Німеччина. Перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та не відповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МК України, вказано про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. Рішення про коригування митної вартості товару прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягають скасуванню. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
19 вересня 2024 року відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі для повного та всебічного встановлення усіх обставин справи.
Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року у задоволенні клопотання Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, - відмовлено.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
05.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією «WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № НХ/17 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною даного контракту. В подальшому компанією Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій: №2023-14 від 03.11.2023 та №2023-15 від 03.11.2023, рахунку-фактури №НХ2023-14/15 від 04.12.2023 здійснено поставку ТОВ «Мототехімпорт» товарів (трактори для сільськогосподарських робіт колісні).
Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010».
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів їх задекларовано товариством до відділу митного оформлення №3 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці за електронною митною декларацією (ЕМД) №24UA403070002927U8 від 26.03.2024, номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД, Товари №№ 1 - 4.
Митна вартість зазначеного товару позивачем визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 МК України - за основним методом, який встановлений ст.58 МК України.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст.53 МК України, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №НХ/17 від 05.12.2022; специфікації: №2023-14 від 03.11.2023 та №2023-15 від 03.11.2023, рахунок-фактура №НХ2023-14/15 від 04.12.2023; пакувальний лист до нього від 04.12.2023; сертифікат країни походження товару №C24MA3CFU1540003 від 07.02.2024; платіжні інструкції: №510 від 04.12.2023, №515 від 06.12.2023, №525 від 11.12.2023; технічні характеристики товару; список номерів шасі.
Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №KL-584/22 від 07.12.2022; заявку на перевезення №76 від 16.12.2023; коносамент №HS123120436 від 23.12.2023; рахунок на оплату ТЕО №51/24 від 08.02.2024; акт виконаних послуг №51/24 від 08.02.2024; довідку про транспортні витрати від 18.03.2024 року; залізничні товаро-транспортні накладні: №31505345, №31505348, №31505359, №31505362, №31505365, №31505367, №31505369, №31505371, №31505372, №31505380 від 13.03.2024.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству направлено електронне повідомлення №1 від 06.12.2023 про надання документів, а саме за наявності: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У разі відсутності вище зазначених документів, надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом №27033 від 27.03.2024 позивачем додатково надані митниці: прайс-лист та комерційну пропозицію виробника вiд 25.10.2023, виписку з власного банківського рахунку за грудень 2023 року, лист перевізника про помилку, коректну заявку на перевезення №76 від 16.12.2023, а також повідомив митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та просив здійснити митне оформлення за наявними документами.
28.03.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000100/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №1 - №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №24UA403070003110U5 від 01.04.2024. Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 937 873,40 грн (ціна позову). Розрахунок різниці в митних платежах (ціни позову) зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та “В» “Подробиці розрахунків» зазначеної вище ЕМД.
Не погодившись з вказаним рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (далі - ГААТ).
Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 826/18258/13-а.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).
Згідно зі ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, з таких підстав:
- відповідно до п. 3.1 договору (контракту) про перевезення від 07.12.2022 № KL-584/22 «Оплата послуг за даним Договором, винагороди Експедитора та компенсація додаткових витрат Експедитора, пов'язаних з виконанням цього Договору, здійснюється Клієнтом протягом 30 календарних днів від дати виставлення рахунку.» До митного оформлення подано рахунок-фактуру від 08.02.2024 № 51/24 про надання транспортно-експедиційних послуг та акт виконаних послуг № 51/24 від 08.02.2024. Проте, до митного оформлення декларантом жодних платіжних документів не надано;
- коносамент від 23.12.2023 №HS123120436 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки;
- відповідно до залізничних накладних від 13.03.2024 №31505345, №31505348, №31505359, №31505362, №31505365, №31505367, №31505369, №31505371, №31505372, №31505380 та коносаменту від 23.12.2023 № HS123120436 до виконання перевезення вантажу залізничним та морським видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, декларантом до митного оформлення не надано жодних документів, які б засвідчували договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу;
- комерційна пропозиція від 25.10.2023№ б/н, прайс-лист від 25.10.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність;
- згідно із залізничними накладними від 13.03.2024 №31505345, №31505348, №31505359, №31505362, №31505365, №31505367, №31505369, №31505371, №31505372, №31505380 станція відправлення товару порт Глівіце (графа 2), проте, згідно коносаменту та довідки про транспортні витрати від 18.03.2024 №CLL17715, порт прибуття - Бремергафен, Німеччина.
Відповідно до частини 5 статті 54 МК України митні органи з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов'язані з транспортуванням цього товару).
Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).
Вартість доставки оцінюваної товарної партії до митного кордону України, що згідно МК України входить до митної вартості товарів, складає 26 390,00 дол. США - 992 097,74 грн. Вартість перевезення десяти контейнерів до митного кордону України складає16 390,00 дол. США (616 160,74 грн), без ПДВ - вартість морського перевезення десяти контейнерів за маршрутом Qingdao, Китай - порт Bremerhaven, Німеччина; 10 000,00 дол. США (375 937,00 грн), без ПДВ - вартість доставки десяти контейнерів залізничним транспортом за маршрутом порт Bremerhaven, Німеччина - м/п Мостиська, Україна. Вартість перевезення десяти контейнерів по території України складає 16 150,00 дол. США, без ПДВ - вартість залізничної доставки десяти контейнерів за маршрутом м/п Мостиська, Україна - м. Тернопіль, Україна; 1 510,00 дол. США, без ПДВ - вартість автомобільної доставки десяти контейнерів у м. Тернопіль. Вантаж додатково не страхувався. Перевантаження контейнерів враховано у вартість перевезення.
Оплата товариством рахунку здійснена відповідно до платіжної інструкції №602 від 12.03.2024, яка містить у матеріалах справи.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У розділі III Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 (далі - наказ № 599), визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.
Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.
З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення товару позивачем надано: договір ТЕО №KL-584/22 від 07.12.2022; заявку на перевезення №76 від 16.12.2023; коносамент №HS123120436 від 23.12.2023; рахунок на оплату ТЕО №51/24 від 08.02.2024; акт виконаних послуг №51/24 від 08.02.2024; довідку про транспортні витрати від 18.03.2024; залізничні товаро-транспортні накладні: №31505345, №31505348, №31505359, №31505362, №31505365, №31505367, №31505369, №31505371, №31505372, №31505380 від 13.03.2024, які є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, враховуючи, що Правилами №599 наведено приблизний перелік документів, які можуть підтвердити витрати на транспортування. При цьому, положеннями МК України не визначено конкретного переліку документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише договір про перевезення або фінансові га/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Таким чином, позивач надав наявні в нього документи на підтвердження транспортної складові митної вартості товару, при цьому митний орган не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Щодо зауважень відповідача, що коносамент від 23.12.2023 №HS123120436 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки, суд зазначає наступне.
За поясненнями позивача, наданий митному органу коносамент №HS123120436 від 21.12.2023 року з відміткою “TELEX RELEASE». При перевезенні вантажів морським транспортом задля запобіганню ризику втрати оригіналів коносаментів сторони міжнародного ділового товарообороту використовують повідомлення "TELEX RELEASE", яка підтверджує можливість для покупця отримання вантажу без надання оригіналу коносаменту ("BILL OF LADING"), так як даний оригінал переданий перевізнику в порту відправки. Наявність TELEX RELEASE дозволяє отримувачу забрати з порту прибутий контейнер без пред'явлення оригіналів коносамента. Отже, відмітка TELEX RELEASE - це повідомлення, передане з пункту відправки до пункту призначення про те, що відправник здав оригінали коносамента. Оригінал коносаменту №HS123120436 від 21.12.2023 року з відмітками перебуває у представництві океанської лінії, тому з об'єктивних причин позивач позбавлений можливості надати його митному органу.
Більш того, митницею не обґрунтовано, яким чином відмітки перевізника та зазначення товару на коносаменті впливають саме на числові показники заявленої митної вартості товарів, та аргументовано не доведено, що їх відсутність унеможливлює здійснення митним органом перевірки таких числових показників митної вартості.
Твердження відповідача проте, що комерційна пропозиція від 25.10.2023№ б/н, прайс-лист від 25.10.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність, суд не приймає як обґрунтовані підстави для коригування митної вартості.
Суд зазначає, що прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Комерційна пропозиція та прайс-лист не можуть вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.
Згідно пункту 13 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв'язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).
Так, прайс-лист та комерційна пропозиція є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа.
Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист, комерційна пропозиція виробника має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.
Стосовно зауважень відповідача про те, що відповідно до залізничних накладних від 13.03.2024 №31505345, №31505348, №31505359, №31505362, №31505365, №31505367, №31505369, №31505371, №31505372, №31505380 та коносаменту від 23.12.2023 № HS123120436 до виконання перевезення вантажу залізничним та морським видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, декларантом до митного оформлення не надано жодних документів, які б засвідчували договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу; згідно із залізничними накладними від 13.03.2024 №31505345, №31505348, №31505359, №31505362, №31505365, №31505367, №31505369, №31505371, №31505372, №31505380 станція відправлення товару порт Глівіце (графа 2), проте, згідно коносаменту та довідки про транспортні витрати від 18.03.2024 №CLL17715, порт прибуття - Бремергафен, Німеччина.
Як пояснено позивачем та підтверджується наданими документами, перевезення контейнерів із задекларованими товарами з КНР до місця кінцевого призначення, здійснювалось на підставі Договору транспортного експедирування від 07.12.2022 року №KL-584/22 (Договір ТЕО), укладеного між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як Клієнтом та ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД», як Експедитором. Пунктом 2.1.3 Договору ТЕО визначено, що Експедитор має право укладати від свого імені цивільно-правові договори, угоди, зокрема договорів перевезення, доручення, підряду, зберігання тощо. Відповідно до п.3.1. Договору ТЕО, оплата послуг за даним Договором, винагороди Експедитора та компенсація додаткових витрат, здійснюється Клієнтом протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку.
В графі 2 “Станція відправлення» поданих до митного оформлення залізничних накладних від 13.03.2024, зазначено назву транзитної залізничної станції “Гливице Порт ПКП» (пол. GLIWICE PORT, РКР) Польської Державної Залізниці, ПКП (пол. Polskie Koleje Panstwowe (PKP), яка розташована в польському місті - Гливице. Також в графі 2 “Станція відправлення» залізничних накладних від 13.03.2024 зазначений залізничний код країни - “51», а також код залізничної станції - “069757». Гливице Порт, ПКП - залізничний вузол Сілезії (Сілезьке Воєводство). Згідно коносаменту № ZJSM23120051, довідки про транспортні витрати від 18.03.2024 №CLL17715 та Акту №51/24 від 08.02.2024, оцінювана партія товарів доставлялась морським видом транспорту та прибула до морського порту Бремергафен, який розташований в німецькому місті Бремергафен (нім. Bremerhaven) на північному заході Німеччини. Після здійснення перевантаження контейнерів здійснене ТЕО товарів за єдиним міжнародним перевізним документом за маршрутом з порту Бремергафен, Німеччина до митного переходу Мостиська, Україна.
Суд зазначає, що зазначені відповідачем зауваження жодним чином не впливають на заявлену митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою як для витребування додаткових документів так і для коригування митної вартості товару. Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Суд вважає необґрунтованим використання наявної у митниці інформації щодо раніше визнаних митних вартостей за іншою ЕМД, оскільки сам по собі факт відмінності ціни, яка наводиться декларантом від ціни наявної у базах митного органу, а саме наявної інформації щодо раніше визнаних митними органами митних декларацій на аналогічні товари, не може беззастережно свідчити про її невірне визначення декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів і в господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.
У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 14068,10 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000100/2 від 28.03.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14068,10 грн (чотирнадцять тисяч шістдесят вісім гривень десять коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (вул.Штабна, буд.13, приміщення 19, м.Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259),
Відповідач - Тернопільська митниця (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576).
Повне судове рішення складено 08.11.2024.
Суддя Б.В. Богатинський