11 листопада 2024 рокуСправа № 280/10118/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Сацького Р.В, розглянувши у порядку письмовго провадження заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви в адміністративній справі за позовом: ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС», третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про забезпечення позову, яка надійшла разом з позовною заявою,
31.10.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 , поданої 18.10.2024, до набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС», третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання відмови Міністерства освіти і науки України № 3/6855 від 01.10.2024 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 протиправною та зобов'язання Міністерства освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Обґрунтовуючи заяву, позивач посилається на те, що він є студентом та навчається на 1 курсі (272 Авіаційний транспорт, льотна експлуатація повітряних суден Т-614, освітнього ступеню бакалавр) денної форми навчання (контрактна) Транспортного факультету Національного університету «Запорізька політехніка», що підтверджується довідкою від 02.09.2024 № 440. Рівень освіти бакалавр Позивач здобуває вперше, а тому є особою, яка на підставі п. 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, так як є здобувачем вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Тому Позивач має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Однак згідно довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 227423 від 30.08.2024 поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Відповідно до Історії навчання здобувача освіти:
01.09.2013 ОСОБА_1 був зарахований на денну форму навчання до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» для здобуття рівня освіти бакалавр за спеціальністю 6.050101 комп'ютерні науки.
30.01.2016 ОСОБА_1 був відрахований з навчального закладу до завершення навчання, рівень освіти бакалавр не отримав.
15.08.2024 ОСОБА_1 був зарахований на денну форму навчання до Національного університету «Запорізька політехніка» для здобуття рівня освіти бакалавр за спеціальністю 272 Авіаційний транспорт, де продовжує навчатися по цей час.
Згідно довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 227423 від 30.08.2024 ОСОБА_1 отримав наступні документи про освіту:
1. Атестат про повну загальну середню освіту серія НОМЕР_1 від 01.06.2013, виданий Запорізьким ліцеєм № 34 Запорізької міської ради Запорізької області;
2. Свідоцтво про базову загальну середню освіту серія НОМЕР_2 від 21.06.2011, виданий Запорізьким ліцеєм № 34 Запорізької міської ради Запорізької області.
Інших документів про освіту ОСОБА_1 ЄДЕБО не містить.
Враховуючи ці обставини він зазначає, що здобуває перший (бакалаврський) рівень вищої освіти вперше, не порушуючи послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» та має право на отримання відстрочки на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Таким чином довідка з ЄДЕБО № 227423 від 30.08.2024, видана Позивачу, не відповідає дійсності. В полі довідки «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» помилково зазначено «Ні, порушує».
У зв'язку з цим представником Позивача було направлено адвокатський запит від 25.09.2024 до Міністерства освіти і науки України з проханням вирішити питання щодо можливості виправлення даних, які містяться в ЄДЕБО відносно ОСОБА_1 , зазначивши в ЄДЕБО, що ОСОБА_1 не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» та видати оновлену довідку з виправленими даними в ЄДЕБО відносно ОСОБА_1 , в якій в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» вказати «Так, не порушує».
У відповіді від 01.10.2024 № 3/6855-24 Міністерство освіти і науки України фактично відмовило Позивачу у внесенні змін до відомостей, що містяться в ЄДЕБО відносно нього. Так як Позивач здобуває перший (бакалаврський) рівень вищої освіти вперше, не порушуючи послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», він має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
04.10.2024 представник Позивача на підставі відповіді Міністерства освіти і науки України звернулася з аналогічним адвокатським запитом до Національного університету «Запорізька політехніка»
Згідно відповіді Національного університету «Запорізька політехніка» від 09.10.2024 № 38/115/3443, внесення змін до змісту довідки за формою 9, що формується в ЄДЕБО, є неможливим, адже університет лише роздруковує документ, який формується засобами ЄДЕБО. Таким чином, Міністерство освіти і науки України фактично відмовило Позивачу у внесенні змін до відомостей, що містяться в ЄДЕБО відносно нього.
Дані обставини підтверджуються наступними доказами: витягом з наказу № 469-С по НУ «Запорізька політехніка» від 15.08.2024, довідкою Національного університету «Запорізька політехніка» від 02.09.2024 № 440, довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 227423 від 30.08.2024, Історією навчання здобувача освіти; відповіддю Міністерства освіти і науки України від 01.10.2024 № 3/6855-24; відповіддю Національного університету «Запорізька політехніка» від 09.10.2024 № 38/115/3445.
18.10.2024 Позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як особа, яка на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, так як є здобувачем вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Через відмову Відповідача у внесенні змін до довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, Позивач не може надати комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 довідку з актуальними даними, так як в довідці помилково зазначено, що поточне здобуття освіти Позивачем порушує послідовність, визначену ст. 10 Закону України «Про освіту», що не відповідає дійсності.
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.10.2024 № 9123, заява Позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 ще не розглянута.
Таким чином, якщо комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 буде розглянуто заяву Позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, подану 18.10.2024, у наданні відстрочки Позивачу буде відмовлено, так як у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, яка була додана до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, помилково зазначено, що поточне здобуття освіти Позивачем порушує послідовність, визначену ст. 10 Закону України «Про освіту», що не відповідає дійсності.
Позивач зазначає, що так як він оновив свої військово-облікові дані та визнаний ВЛК придатним до військової служби, йому у будь - який момент може бути вручено повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлено до місць проходження військової служби, а тому він не матиме можливості захистити своє право у судовому порядку та буде фактично позбавлений права на звернутися до суду із заявою про забезпечення позову.
У такому разі Позивач набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Фактично, у разі мобілізації Позивача та задоволення адміністративного позову в цій справі, Позивач не зможе реалізувати своє право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що виключає доцільність існування самого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
Отже, невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та наявні докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно пунктів 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Згідно з матеріалами справи, Позивач є студентом та навчається на 1 курсі (272 Авіаційний транспорт, льотна експлуатація повітряних суден Т-614, освітнього ступеню бакалавр) денної форми навчання (контрактна) Транспортного факультету Національного університету «Запорізька політехніка». Рівень освіти бакалавр Позивач здобуває вперше.
Згідно довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 227423 від 30.08.2024 поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
25.09.2024 представником Позивача було направлено адвокатський запит до Міністерства освіти і науки України з проханням вирішити питання щодо можливості виправлення даних, які містяться в ЄДЕБО відносно ОСОБА_1 , зазначивши в ЄДЕБО, що ОСОБА_1 не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» та видати оновлену довідку з виправленими даними в ЄДЕБО відносно ОСОБА_1 , в якій в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» вказати «Так, не порушує».
Згідно відповіді Міністерства освіти і науки України від 01.10.2024 № 3/6855-24 питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
04.10.2024 представник Позивача звернулася з аналогічним адвокатським запитом до Національного університету «Запорізька політехніка»
Згідно відповіді Національного університету «Запорізька політехніка» від 09.10.2024 № 38/115/3443, внесення змін до змісту довідки за формою 9, що формується в ЄДЕБО, є неможливим, адже університет лише роздруковує документ, який формується засобами ЄДЕБО.
18.10.2024 Позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як особа, яка на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, так як є здобувачем вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.10.2024 № 9123, заява Позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 ще не розглянута.
Позивач не може надати комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 довідку з актуальними даними, так як в довідці помилково зазначено, що поточне здобуття освіти Позивачем порушує послідовність, визначену ст. 10 Закону України «Про освіту», що не відповідає дійсності.
Саме непогодження позивача з відмовою Міністерства освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення Позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", слугувало підставою для звернення його до суду.
Водночас, у разі розгляду комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 заяви Позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, поданої 18.10.2024, у наданні відстрочки Позивачу буде відмовлено, так як у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, яка була додана до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, помилково зазначено, що поточне здобуття освіти Позивачем порушує послідовність, визначену ст.10 Закону України «Про освіту», що не відповідає дійсності. Тому у будь-який момент Позивачу може бути вручено повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлено до місць проходження військової служби, а тому він не встигне звернутися до суду із заявою про забезпечення позову. У такому разі Позивач набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Суд звертає увагу, що предметом позову у цій справі є зобов'язання відповідача внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з п. 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9.
Відповідно до п.60 постанови № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Суд зазначає, що відповідно до частини 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
З аналізу зазначених норм вбачається, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
За своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується, в тому числі, виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії, і по усталеній судовій практиці не підлягає оскарженню, оскільки є реалізованим.
Таким чином, суд дійшов висновку, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Фактично, у разі задоволення позову в цій справі, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд доходить висновку, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме, доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд зауважує, що згідно положень частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення даного позову. Водночас, такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись із заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.
Отже, вимоги клопотання про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Водночас, суд зауважує, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача та забезпечити позов шляхом зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 , поданої 18.10.2024, до набрання законної сили рішенням у в адміністративній справі № 280/10118/24.
Згідно з вимогами частини 1 статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256 та 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 , поданої 18.10.2024, до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 280/10118/24.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Відповідно до частини другої статті 156 КАС України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направити для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 15 днів з дня її підписання апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана суддею 11 листопада 2024 року.
Суддя Р.В.Сацький