08 листопада 2024 року Справа № 280/8205/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа) в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування стажу роботи ОСОБА_1 у закладі з надання психіатричної допомоги з 05.12.2018 по 30.11.2023 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи у закладі з надання психіатричної допомоги з 05.12.2018 по 30.11.2023 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір пенсії з часу її призначення.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ознайомившись із розрахунком розміру пенсії в електронній пенсійній справі, дізналась про не зарахування у подвійному розмірі згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) період її роботи з 05.12.2018 по 30.11.2023 у закладі з надання психіатричної допомоги. Позивач вважає, що відповідачем 1 допущена протиправна бездіяльність при зарахуванні її стажу для обчислення розміру пенсії. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
13 вересня 2024 року від третьої особи до суду надані пояснення щодо позову. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області проти вимог, викладених в позовній заяві заперечує в повному обсязі, виходячи з наступного. За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Зарахування стажу у пільговому порядку (подвійному розмірі) після 01.01.2004 застосовується для визначення права на пенсію за вислугу років. При призначенні пенсії за вислугу років стаж зараховується в одинарному розмірі для обчислення розміру пенсії за вислугу років, тобто коефіцієнту стажу. Оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004, то в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону №1788-XII підлягають зарахуванню періоди до 01.01.2004. Під час розрахунку пенсії позивачці за віком враховано стаж роботи після 01.01.2004 - в одинарному розмірі. Зазначений позивачем спірний період роботи відноситься до часу, який наступив вже після 01.01.2004, тобто дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не відноситься до визначення права на призначення пенсії, так як пенсія була вже призначена. Третя особа просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
23 вересня 2024 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач 1, зокрема, повідомляє, що спірний період зараховувався при призначенні пенсії позивачці, за її заявою від 30.01.2024, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 08.02.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області приймалось рішення за результатом розгляду заяви від 25.07.2024 про перерахунок пенсії (зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000). Відповідач просить суд залучити належного відповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004, тому в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону №1788-XII підлягають зарахуванню періоди до 01.01.2004. Під час розрахунку пенсії позивачці за віком враховано стаж роботи після 01.01.2004 - в одинарному розмірі. Зазначений позивачем спірний період роботи відноситься до часу, який наступив вже після 01.01.2004, тобто дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не відноситься до визначення права на призначення пенсії, так як пенсія була вже призначена. Відповідач 1 просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі
Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року судом витребувані у сторін пояснення та додаткові докази для повного та всебічного розгляду справи та правильного вирішення питання залучення належного відповідача.
На виконання ухвали суду учасниками справи надані додаткові пояснення та документи, зокрема, третьою особою повідомлено, що на заяву позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 31.07.2024 №13432-13466/С-02/8-0800/24, яким позивача повідомлено про розгляд заяви позивача від 30.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, міститься описка, заява позивача розглядалась в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року залучено до участі у справі як співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 2).
05 листопада 2024 року відповідачем 2 наданий до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач 2 вважає позов безпідставним та необґрунтованим, а дії Управління - законними і вмотивованими, з огляду на наступне. Розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - 08.02.2024, винесено рішення №084150005215 про призначення пенсії з 08.12.2023. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (частина 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Згідно статті 60 Закону №1788-XII, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Стаж роботи в патолого-анатомічних, реанімаційних, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі до 31.12.2003. Відповідач 2 просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком з 08.12.2023.
Розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - 08.02.2024, винесено рішення №084150005215 про призначення пенсії з 08.12.2023
Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 позивач працювала з 05.12.2018 по час звернення за призначенням пенсії на посаді молодшої медичної сестри відділення у КП «Обласний клінічний заклад із надання психіатричної допомоги».
На підтвердження періоду роботи позивача у закладі з надання психіатричної допомоги позивачем надана довідка КНП «Обласний клінічний заклад із надання психіатричної допомоги» від 24.01.2024 № 13.
Позивач 25.07.2024 через електронний веб-портал Пенсійного фонду України звернулась з клопотанням та просила повідомити яким управлінням ПФУ призначено пенсію за віком та причини не зарахування у подвійному розмірі періодів роботи у закладі з надання психіатричної допомоги.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 31.07.2024 наданий лист №13432-13466/С-02/8-0800/24, у якому повідомлено, що за принципом екстериторіальності заяву позивача від 30.01.2024 та документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та прийнято рішення про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 08.12.2023. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Не погоджуючись з зарахуванням вказаного стажу для обчислення розміру пенсії в одинарному розмірі, вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами частин першої-третьої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Як зазначено у частині четвертій статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України № 1788-XII, згідно до якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу», психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.
Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах;
Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, та не є спірним між сторонами, що протягом спірних періодів позивач працювала у психіатричному закладі охорони здоров'я.
Так, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 позивач працювала з 05.12.2018 по час звернення за призначенням пенсії на посаді молодшої медичної сестри відділення у КП «Обласний клінічний заклад із надання психіатричної допомоги».
На підтвердження періоду роботи позивача з 05.12.2018 по теперішній час (22.01.2024) у закладі з надання психіатричної допомоги позивачем надана довідка КНП «Обласний клінічний заклад із надання психіатричної допомоги» від 24.01.2024 № 13. У довідці КНП «Обласний клінічний заклад із надання психіатричної допомоги» від 24.01.2024 № 13 також зазначені періоди відпустки без збереження заробітної плати з 30.03.2020 по 31.03.2020 та з 01.06.2023 по 30.06.2023.
Відповідно до наданого до матеріалів справи розрахунку врахованого страхового стажу позивача встановлено, що зараховані періоди роботи позивача з 05.12.2018 по 29.03.2020, з 01.04.2020 по 31.05.2023 та з 01.07.2023 по 30.11.2023 із особливістю трудової діяльності список №2, “Мед.заклад із ст.60», кратність 1.
При цьому, відповідач 2 не заперечує наявність у позивача стажу роботи у закладах з надання психіатричної допомоги у спірні періоди та зарахував цей стаж до страхового стажу позивача, однак пенсійний орган заперечує проти подвійного зарахування стажу з підстави - набрання чинності 01.01.2004 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить положень аналогічних ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон № 1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом № 1788-XII.
Як вже зазначено вище, положеннями статті 60 Закону № 1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Прикінцевими положеннями Закону № 1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), продовжують діяти і підлягають застосуванню після 01.01.2004, станом на час звернення позивача за призначенням також пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відтак, за правилами статті 60 Закону № 1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я після 2004 року підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04.12.2019 у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22, які в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення даного спору.
Таким чином, робота позивача з 05.12.2018 по 29.03.2020, з 01.04.2020 по 31.05.2023 та з 01.07.2023 по 30.11.2023 у закладі з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що не здійснюючи зарахування позивачу періодів роботи з 05.12.2018 по 29.03.2020, з 01.04.2020 по 31.05.2023 та з 01.07.2023 по 30.11.2023 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при призначенні пенсії відповідач 2, яким прийняте рішення про призначення пенсії допустив протиправну бездіяльність.
Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що судом під час розгляду справи встановлено, що заява про призначення пенсії позивача розглядалась в порядку екстериторіальності саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, позовні вимоги звернуті до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не підлягають задоволенню.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Суд вважає, що аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 зумовлює такі висновки:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Отже, з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як структурний підрозділ визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву позивача про призначення пенсії та допустив протиправну бездіяльність щодо зарахування до страхового стажу період роботи у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи у закладі з надання психіатричної допомоги з 05.12.2018 по 29.03.2020, з 01.04.2020 по 31.05.2023, з 01.07.2023 по 30.11.2023 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір пенсії з дати її призначення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування стажу роботи ОСОБА_1 у закладі з надання психіатричної допомоги з 05.12.2018 по 29.03.2020, з 01.04.2020 по 31.05.2023, з 01.07.2023 по 30.11.2023 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи у закладі з надання психіатричної допомоги з 05.12.2018 по 29.03.2020, з 01.04.2020 по 31.05.2023, з 01.07.2023 по 30.11.2023 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір пенсії з дати її призначення.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 13967927),
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича , буд. 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341),
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 08.11.2024.
Суддя Б.В. Богатинський