08 листопада 2024 року Справа № 280/8231/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
Визнати протиправною та скасувати постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №2750 щодо проведеного 19.07.2024 медичного огляду військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що за результатами проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) його визнано придатним до проходження військової служби на підставі статей 23в, 46в, 52в, 54в, 61в, 64в, 67в, 68в графи II Розкладу хвороб. Позивач не погоджується з результатами та висновками військово-лікарської комісії, оскільки позивач є хворою людиною, має фізичні та фізіологічні вади, за наявності яких позивач не може бути визнаний придатним до військової служби, мав бути визнаним непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Членами ВЛК під час проведення огляду не було прийнято до уваги ряд захворювань, діагностованих у позивача, позивача не оглянули, зокрема, хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, окуліст, отоларинголог, стоматолог, дерматолог та інші спеціалісти, як того вимагає «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України». Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів військово-лікарської комісії за результатами якої прийнята постанова, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №2750 від 19.07.2024.
Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, 16 вересня 2024 року подав відзив на позов, у якому зазначає наступне. Позивачу проведено медичний огляд та амбулаторно винесено Постанову №2750 від 19.07.2024 позаштатної постійно діючої гарнізонної ВЛК. При винесенні Постанови ВЛК досліджено та враховано вік, спеціальність, усі захворювання: На підставі статей 23-в, 46-в, 52-в, 54-в, 61- в, 64-в, 67-в, 68-в графи ІІ Розкладу хвороб позивач визнаний придатний до військової служби. Постанова про ступінь придатності до військової служби це загальний висновок ВЛК зроблений на підставі вивчення та оцінки всього стану здоров'я і фізичного розвитку особи, на момент огляду. Військово-лікарська комісія військовій частини НОМЕР_1 - це позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія, яка складається з військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , при цьому з питань ВЛК підпорядкована до ВЛК регіону та Центральній військово-лікарській комісії. Позивач не скористався правом на оскарження прийнятого рішення до ВЛК вищого рівня. Відповідач виконав усі обов'язки за направленням. У задоволенні адміністративного позову відповідач просить відмовити повністю.
25 жовтня 2024 року позивач надав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, а саме копії медичної документації щодо обстеження позивача 01.08.2024, 02.08.2024 та 05.08.2024.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_1 , військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 , призваний у серпні 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі направлення №2187 від 02.07.2024 підписаним командиром в/ч НОМЕР_2 , позивач прибув до відповідача для подальшого проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби.
19 липня 2024 року військової лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 проведено медичний огляд позивача.
За результатами медичного огляду видано довідку № 2750 від 19.07.2024 відповідно до якої діагноз: М54.9. Вертеброгена цервікоторакалгія, лівобічна люмбоішиалгія, больовий, м'язово-тонічний синдроми з незначним порушенням функції. К21.0 Гастроезофагальна рефлюксна хвороба з езофагітом з незначним порушенням функції. К29. Хронічний гастродуоденіт без порушення функції. К86. Хронічний холецистит без порушення функцій. F07.2. Психоорганічний синдром. Захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби. М42.14. Дегенеративно-дистрофічне ураження хребта, протрузії дисків С6 1-1-1.5, Th11, L1-L5, екструзія дисків С3-С5 незначним порушенням. M16 Двобічний коксартроз І ст. з незначним порушенням функції. N21. Сечокам'яна хвороба. Конкременти нирок з незначним порушенням функції. ДГПЗ. Хронічна затримка сечі. J44. ХОЗЛ без порушення функції зовнішнього дихання. Захворювання, ні, не пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статей 23-в, 46-в, 52-в, 54-в, 61-в, 64-в, 67-в, 68-в графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби.
Вважаючи протиправною вищевказану постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії, позивач звернувся до суду з цим позовом
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
Вказане кореспондується також з положеннями частини першої статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:
госпітальні ВЛК;
гарнізонні ВЛК;
ЛЛК;
ВЛК Десантно-штурмових військ;
ВЛК ТЦК та СП;
ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;
ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Відповідно до підпункту 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Відповідно до пункту 6.1. глави 6 розділу II Положення №402, направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Згідно пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.
У позовній заяві позивач зазначав, що його не оглянули, зокрема, хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, окуліст, отоларинголог, стоматолог, дерматолог та інші спеціалісти.
На виконання ухвали суду відповідачем надані витребувані докази, зокрема, копію картки обстеження та медичного огляду №2750, відповідно до якої, судом встановлено, що провели медичне обстеження позивача, лікарі: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог, психіатр, стоматолог, що відповідає пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення №402.
Отже, в цій частині доводи позивача не підтверджені належними доказами, інших процедурних порушень проходження медичного огляду позивачем не наведено.
Обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК у оскаржуваній постанові, позивач вказує, що наявні у нього хвороби є такими, які виключають його придатність до військової служби.
Суд зазначає, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово- лікарської комісії.
Також, судом не можуть бути досліджені медичні висновки, що містяться у наданих позивачем медичних документи від 01.08.2024, 02.08.2024, 05.08.2024 з клопотанням про долучення доказів від 25.10.2024 як підстави для оцінки правомірності оскаржуваної постанови, оскільки це виходить за межі повноважень суду при розгляді цієї справи.
При цьому, матеріалами справи не підтверджується надання позивачем таких медичних документів на розгляд військово-лікарської комісії при проведенні медичного огляду позивача 19.07.2024, такі документи датовані пізніше прийняття відповідачем оскаржуваної постанови ВЛК.
Суд також враховує, що пункт 3.3 глави 3 розділу I Положення № 402 встановлює, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров'я.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров'я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується. (пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК. (абзац перший пункту 20.2 глави 20 розділу II Положення № 402).
Суд зауважує, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.
Відповідачем зазначено, що військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України є позаштатною постійно діючою комісією.
Згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися з скаргою на постанову позаштатної ВЛК, яка подається до штатної ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців. (підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402).
Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів.
Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону не приймала, суд дійшов висновку, що позивачем не використаний порядок визначений Положенням № 402 процедури оскарження результатів медичного огляду.
Підстав вважати, що таке рішення ВЛК є протиправним чи за суттю, чи за процедурою його прийняття, під час судового розгляду не встановлено.
Відтак, враховуючи те, що під час розгляду справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ),
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Повне судове рішення складено 08.11.2024.
Суддя Б.В. Богатинський