01 листопада 2024 року Справа № 280/6203/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., за участю секретаря судового засідання: Горенко В.Р., представника позивача: Ведмедовської Г.О., представника відповідача: Прибиток Н.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач, Міжрегіональне управління), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 08.07.2022.
Зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 08.07.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої ч. 3 розділу І Порядку та Умов виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та курсантам закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління Міністерства юстиції України, додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 25 листопада 2022 року № 5251/5, за період з 24.02.2022 до 22.04.2022.
Зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, яка передбачена Порядком та Умовами виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та курсантам закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління Міністерства юстиції України, додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 25 листопада 2022 року № 5251/5, а саме, за здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів за період з 24.02.2022 до 22.04.2022.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач за лютий, квітень, травень, червень 2022 року здійснював нарахування додаткової винагороди розмірі 30000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) за години, а не робочі дні, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Позивач, посилаючись на п. 3. розд. 1 Порядку і умов виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та курсантам закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління Міністерства юстиції України, додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25 листопада 2022 року № 5251/5 (далі - Порядок № 5251/5), вважає, що йому не виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану яка виплачується особовому складу ДКВС, який: забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, у розмірі 70 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 08 липня 2024 року позовна заява залишена без руху.
11.07.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків, у якій представник позивача просить суд поновити строк для звернення до суду.
Ухвалою суду від 16 липня 2024 року поновлений позивачу пропущений строк звернення до суду у цій справі, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач позов не визнав, 29 липня 2024 року надав до суду відзив, у якому заперечує проти позову, з наступних підстав. Виплата додаткової винагороди, яка передбачена Постановою 168, здійснювалась позивачу за час безпосереднього виконання ним своїх посадових обов'язків. На відміну від інших осіб на яких розповсюджується зазначена Постанова №168, вказана додаткова винагорода осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби залежить саме від несення служби, несенням служби є - час безпосереднього виконання посадових обов'язків (чергування, наряди тощо). Сплата додаткової винагороди, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, в тому числі і позивачу, здійснена за час безпосереднього виконання ними своїх посадових обов'язків, відповідає нормам чинного законодавства. У відповідача відсутні відомості про залучення позивача, який займав посаду у воєнізованому формуванні «Циклон» Міжрегіонального управління, Головнокомандувачем Збройних сил України до складу оперативно-стратегічного угрупування відповідної групи військ для, визначених Постановою 168, заходів та відомості про час участі позивача у таких заходах, з 24.02.2022 до 22.04.2022. До Міжрегіонального управління станом на 22.07.2024 не надходило жодного офіційного документу про участь позивача у таких заходах, зазначених у п.1 Постанови 168 у період з 24.02.2022 до 22.04.2022. Накази Міжрегіональним управлінням про направлення позивача для прийняття ним участі у заходах, зазначених у Постанові 168 та Порядку № 5251/5, ніколи не видавались. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 13 вересня 2024 року подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 04 жовтня 2024 року.
27 вересня 2024 року відповідачем надані пояснення по справі. Відповідач посилаючись на висновки Верховного Суду, вважає правомірними дії щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.
04 жовтня 2024 року у підготовчому засіданні судом витребувані у відповідача додаткові пояснення та відкладено підготовче засідання до 18 жовтня 2024 року - 14:30 год.
17 жовтня 2024 року до суду надійшли пояснення по справі, у яких відповідач, зокрема, повідомляє, що правові підстави для нарахування додаткової винагороди позивачу в розмірі 30000 гривень після 01.06.2022 відсутні. Порядок № 5251/5 не може застосуватися до спірних відносин, бо норма на виконання якої він виданий - друге речення першого абазу п.1 Постанови 168, застосовується тільки з 01 вересня 2022 року, тому, не регулює обставини з 24.02.2022 по 22.04.2022, які виникли до вказаної дати. Норми п.1 Постанови 168, які розповсюджуються на період з 24.02.2022 по 22.04.2022, передбачають чіткі умови для збільшення розміну додаткової винагороди до 100000 грн і не передбачають такої умови як виконання своїх службових обов'язків, пов'язаних із національною безпекою на території де ведуться бойові дії.
17 жовтня 2024 до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Позивачем також надані до суду 17 жовтня 2024 до суду письмові пояснення. Позивач повідомляє, що відпрацював повний місяць у березні 2022 року, тому за цей місяць відповідач мав виплатити позивачу згідно Постанови № 168 у розмірі 30 000 грн.
18 жовтня 2024 року у підготовчому засіданні залишено без розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 листопада 2024 року - 14:30 год.
01 листопада 2024 року до суду надані письмові пояснення представника відповідача. Відповідач повідомляє, що Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції , має діяти тільки в межах наданих повноважень, постановою 168 на Міжрегіональне управління не покладено обов'язку здійснювати збільшення додаткової винагороди до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах, тим особам зі структури ДКВС України, які виконували відповідні дії як громадяни на добровільній основі, без взаємодії Міжрегіонального управління та його воєнізованого підрозділу «ЦИКЛОН» з органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони, в порядку визначеному Законом України «Про національну безпеку України».
У судовому засіданні 01 листопада 2024 року заслухані вступне слово та пояснення представників сторін, досліджені письмові докази, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення
Заслухавши вступне слово та пояснення, надані учасниками справи, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі з 27.03.2018 по 08.05.2024.
Звільнений зі служби відповідно до п.7 ч.1 ст.11 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). При звільненні зі служби мав спеціальне звання - капітан внутрішньої служби, займав посаду заступника командира підрозділу воєнізованого формування «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції.
Відповідно до довідки від 24.07.2024 №3/1989 нараховано додаткової винагороди згідно постанови №168 за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 за 56,6 годин фактичного несення служби - 2527,19 гривень, за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 за 339,2 години фактичного несення служби - 13679,94 гривень, за період з 01.04.2022 по 22.04.2022 за 239,3 годин фактичного несення служби - 9971,63 гривень.
Відповідно до наказу Міжрегіонального управління від 20.06.2022 № 40-аг, за результатами службового розслідування, вважається поважною причиною відсутність на службі позивача у період з 23.04.2022 по 18.05.2022.
За період з 19.05.2022 по 31.05.2022 позивачу нарахована додаткова винагорода за 95,9 годин фактичного несення служби - 3867,65 гривень.
Позивач через представника 13.05.2024 та 30.05.2024 звернувся з запитами до відповідача, щодо виплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови №168.
На звернення позивача, відповідач листом №5632/3.3.-2024 від 17.05.2024 та №6275/3.3.-2024 від 03.06.2024, повідомив, що виплата додаткової винагороди згідно постанови №168 за період з 24.02.2022 по 22.04.2022 нарахована та виплачена відповідно до листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22 у розмірі, який визначається пропорційно за фактично відпрацьований час несення служби (вказується згідно табелю обліку робочого часу), розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу). За період з 24.02.2022 по 22.04.2022 позивач ніс службу 635,1 годин. Також згідно з наказом Міжрегіонального управління від 15.08.2022 №202/0022 ОСОБА_1 додаткова винагорода за період з 19.05.2022 по 31.05.2022 виплачена в сумі 3867,65 грн. Відповідно до табелю обліку робочого часу та графіку несення служби ОСОБА_1 за період з 19.05.2022 по 31.05.2022 ніс службу 95,9 годин. Документальне підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснював заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в м. Маріуполі в період з 24.02.2024 по 22.04.2024, в Міжрегіональному управлінні відсутнє.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно, за період з 24.02.2022 до 08.07.2022 передбаченої постановою № 168, та у розмірі 70000 грн за період з 24.02.2022 до 22.04.2022 у відповідності до Порядку і умов № 5251/5, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV)
Особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом (частина четверта статті 21 Закону №2713-IV).
Відповідно до частини другої статті 23 Закону №2713-IV, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною п'ятою статті 23 Закону №2713-IV передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 наказом № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).
Пункт 3 Порядку №925/5 передбачає, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.
Таким чином, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме щомісячні його види, виплачуються пропорційно відпрацьованому часу.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 5 Постанови №168 остання набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 до Постанови №168 внесені зміни, відповідно до яких абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Надалі постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 до Постанови №168 були внесені зміни, якими в абзаці першому пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
Крім того, зазначеною Постановою №754 від 01.07.2022 внесені зміни щодо порядку виплати додаткової винагороди, а саме: після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти беззаперечного висновку, що особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, до яких відноситься позивач, мають право на додаткову винагороду в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн на місяць, передбаченій Постановою №168, суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач зазначає, що зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу прав позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції та посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21 вересня 2023 року у справі №260/3564/22.
В зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Судом встановлено, що позивачу здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди:
- за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 за 56,6 годин фактичного несення служби - 2527,19 гривень,
- за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 за 339,2 години фактичного несення служби - 13679,94 гривень,
- за період з 01.04.2022 по 22.04.2022 за 239,3 годин фактичного несення служби - 9971,63 гривень,
- за період з 19.05.2022 по 31.05.2022 за 95,9 годин фактичного несення служби - 3867,65 гривень.
У період з 23.04.2022 по 18.05.2022 відповідно до наказу Міжрегіонального управління від 20.06.2022 № 40-аг, за результатами службового розслідування, вважається поважною причиною відсутність на службі позивача та у відповідності до вказаного позивачу не нараховувалась додаткова винагорода.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачу здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 22.04.2022 у загальному розмірі 26178,76 грн відповідно до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 14.07.2022 №172/ОС-22, та за період з 19.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 3867,65 грн відповідно до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 15.08.2022 №202/ОС-22.
Позивачем вказані накази не оскаржуються, а також позивачем не спростовано встановлених обставин, та не доведено, що ним відпрацьовано повний період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, що, відповідно до висновку Верховного Суду у справі №260/3564/22, було б підставою для виплати саме суми 30 000 грн на місяць.
Відтак, суд доходить висновку, що відповідач не допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, адже за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.
Доводи позивача про те, що зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу прав позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн на місяць, ґрунтуються на помилковому трактуванні висновків Верховного Суду, висловлених у справі №260/3564/22, та, фактично, їм [висновкам] не відповідають.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2024 року у справі №280/5806/22, які враховуються судом у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, оскільки за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.
Також, суд зазначає, що з 01.06.2022 по 08.07.2022 у позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, оскільки, як вже зазначено вище судом, 01.07.2022 в Постанову 168 внесені зміни відповідно до яких право на отримання додаткової винагороди мали працівники Державної кримінально-виконавчої служби які проходять службу в межах територіальних громад що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), однак Запорізька міська територіальна громада Запорізького району Запорізької області станом на 01.06.2022 по 08.07.2022 не входила до переліку громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди додаткової винагороди, передбаченої ч. 3 розділу І Порядку та Умов виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та курсантам закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління Міністерства юстиції України, додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 25 листопада 2022 року № 5251/5, за період з 24.02.2022 до 22.04.2022, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме пунктом 3 доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту:
“2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.»
Особливості виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, відповідно до пункту 2-1 Постанови №168, встановлені Порядком і умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2022 № 5251/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2022 за № 1470/38806, який набрав чинності 09.12.2022 (з дня його офіційного опублікування).
При цьому, за змістом п.1 розділу І Порядку №5251/5 норми цього Порядку і умови визначають механізм виплати на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби (далі - особовий склад ДКВС), що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил України до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи), додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень.
Згідно з п.2 розділу І Порядку №5251/5 додаткова винагорода є тимчасовою виплатою на період дії воєнного стану, яка здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» за місцем проходження служби. При виплаті додаткової винагороди нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюються у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Додаткова винагорода виплачується в межах асигнувань, передбачених на утримання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - територіальні органи).
Пунктом 3 розділу І Порядку №5251/5 передбачено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану виплачується особовому складу ДКВС, який:
бере безпосередню участь у бойових діях, - у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях;
забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, - у розмірі 70 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1146 від 08.10.2022 року (яка набрала чинності 18.10.2022 та застосовується з 01.09.2022) внесено такі зміни до пункту 1 Постанови №168: в абзаці першому були виключені слова: "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) "та "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)"; цей абзац було доповнено реченням такого змісту: "Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах".
Згідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2022 року №1146, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.09.2022.
Таким чином, до 09.12.2022 (у період дії спірних правовідносин) особливості виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, не були встановлені.
У зв'язку з цим виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у спірні періоди та до 09.12.2022 (дня набрання чинності Порядком №5251/5) повинна здійснюватись у загальному порядку та умовах, встановлених для виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Отже, суд не приймає посилання представника позивача на положення Порядку №5251/5, оскільки у спірні періоди такий порядок не був прийнятий та не набрав чинності відповідно.
Крім того, позивачем на доведено та не підтверджено належними доказами, що за період з 24.02.2022 до 22.04.2022 позивач належав до осіб рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, норми чинного законодавства, а також з урахуванням правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 40867332).
Повне судове рішення складено 11.11.2024.
Суддя Б.В. Богатинський