08 листопада 2024 року Справа № 280/8167/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 (далі - позимвач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 01.12.2023 року по 05.03.2024 року у розмірі 30 000 гривень на місяць;
- Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 01.12.2023 року по 05.03.2024 року у розмірі 30 000 гривень на місяць
Ухвалою суду від 09.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України. Також ухвалою суду було витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії документів, а саме: завірених копій документів які стали підставою для залучення позивача до виконання військового обов'язку в м.Синельниково Донецької області у період з 24.04.2023 по 16.03.2024, бойові розпорядження на підставі яких позивач виконував бойові завдання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 24.04.2023 по 16.03.2024 Позивач перебував у відряджені в м. Синельниково, Донецької область, де приймав участь у виконанні заходів на підставі бойового розпорядження. За період з 24.04.2023 по 01.12.2023 та за березень 2024 року Позивачу була виплачена додаткова винагорода. Водночас, у період з 01.12.2023 року по 06.03.2024 року Позивачеві була припинена виплата додаткової грошової винагороди, хоча його обов'язки та порядок проходження служби не змінились в порівнянні з попередніми місяцями. Зазначає, що у Позивача виникло право на отримання додаткової винагороди за період з 01.12.2023 по 05.03.2024, а у Відповідача - кореспондуючий обов'язок нарахувати та виплати Позивачеві додаткову винагороду, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Порядком №260 від 07.06.2018. Водночас, Відповідач належну Позивачу додаткову винагороду за період з 01.12.2023 по 05.03.2024 не нарахував та не виплатив, відтак, Відповідач не виконав свій обов'язок, чим допустив протиправну бездіяльність. Просить позовні вимоги задовольнити.
17 вересня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що позивач зазначивши, що він виконував певні бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), не зазначивши в свою чергу на яких саме підставах він має право на виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану в розмірі 30000 гривень. Разом з тим, абзацом 22 пункту 2 розділу передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України додаткова винагорода згідно №168 виплачується в розмірі 30 000 гривень. Перелік бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 гривень на місяць, затверджений Міністром оборони України від 20.11.2023 №3263/дск та від 01.02.2024 №391/дск (далі - Перелік бойових (спеціальних) завдань). пПозивач перебував у відряджені та виконував завдання з підтримання військової дисципліни у м. Синельникове Дніпропетровської обл. у період з 24.04.2023 по 04.03.2024. Разом з тим, Переліком бойових (спеціальних) завдань не передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань) за виконання завдання з підтримання військової дисципліни. Також, відповідач у відзиві зазначив, що Відповідно до частини другої статті 6, частини першої статті 21 Закону України "Про інформацію", статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати до суду копію Переліку бойових (спеціальних) завдань неможливо, оскільки він містить відомості, що становлять службову інформацію та якому присвоєно гриф "Для службового користування". Зазначає, що у період з 01.12.2023 по 04.03.2024 позивач не виконував інших бойових (спеціальних) завдань, згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), тому у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди позивачу в розмірі 30 000 гривень у зазначений період. Просить у задоволенні позову відмовити.
20 вересня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що Позивач в період з 22.04.2023 по 04.03.2024 виконував завдання в місті Синельникове, Дніпропетровської області на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №85/42дск від 21.04.2023, витяг з якого долучений Відповідачем до відзиву. Завдання визначене вказаним бойовим розпорядженням не зводиться до «підтримання військової дисципліни», адже передбачає надання сприяння органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління та військовому командування у виконанні покладених відповідно до законодавства обов'язків та виконанні інших заходів, а також підтримання правопорядку. Позивач в період з 22.04.2023 по 04.03.2024 виконував одні і ті ж самі заходи - чергування на блокпостах, припинення правопорушень серед військовослужбовців, надання сприяння правоохоронним органам в їх діяльності. Однак, зазначені заходи в період до 01.12.2023 були підставою для виплати додаткової грошової винагороди, а після чомусь ні. При цьому, Відповідач у відзиві не наводить жодної інформації про будь-які факти зміни виконуваних Позивачем завдань, умов служби тощо, які б могли становити собою підставу для припинення виплати додаткової грошової винагороди. Таким чином, Позивач в період з 22.04.2023 до моменту виключення зі списків військової частини 05.04.2024 виконував фактично одні і ті ж самі завдання, які в різний період на свавільний розсуд командування могли або бути підставою для виплати додаткової грошової допомоги або ні. Відповідачем правомірність невиплати додаткової грошової допомоги не доведена. Просить задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що з 16.03.2022 по 03.04.2024 Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 06 квітня 2024 року Позивач був переведений до військової частини НОМЕР_3 . Наведене підтверджується наявними в матеріалах срави копіями наказів №56 від 16.03.2022, №105 від 05.04.2024 (а.с. 42-43).
У період з 24.04.2023 по 16.03.2024 Позивач перебував у відряджені в м. Синельниково, Донецької область, де приймав участь у виконанні заходів на підставі бойового розпорядження. Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2023 №106 на виконання бойового розпорядження позивача було відряджено до м. Синельникове Дніпропетровської обл. з 24.04.2023 до окремого розпорядження з метою виконання завдань з підтримання військової дисципліни в м. Синельникове (а.с. 106).
Згідно наявного в матералах справи витягу з бойового розпорядження командира військової часттини А 2176 №85/42дск від 21.04.2023, завданням є: з метою підтримання правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військовимх частин, на вулимцях і в грмадських місцях, мсцях проведення заходів за участю військовослужбовців, виконання заходів по запобілгання вчиненню і припинення кримінальних та інших правопорушень серед військовослужбовців, сприяння в межах компетенції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління та військовому командування у виконанні покладених відповідно до законодавства обов'язків та виконання інших заходів з підтримання війсткрврх дисципліни та правопорядку (а.с. 43 зворотній бік).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.03.2024 №67 позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов'язків з м. Синельникове Дніпропетровської обл. 04.03.2024 (а.с. 45).
Згідно відповіді військової частини НОМЕР_4 на адвокатський запит вих. №35/1340 від 19.08.2024 (а.с. 20 та доданих до відповіді копії наказів командира військової частини НОМЕР_1 №260 від 05.12.2023 «Про виплату додаткової винагороди за листопад 2023 року» (а.с. 21-22) та №103 від 05.04.2024 (а.с. 23-24) під час проходження військової служби Позивачу здійснювалось нарахування та виплата додаткової винагороди за деякі періоди листопаду 2023 року та за березеня 2024 року на підставі рапортів капітана. За інші періоди Відповідач відповіді не надав. Не надав відповідної інформації відповідач і суду.
Посилаючись на те, що у період з 01.12.2023 року по 06.03.2024 року Позивачеві була припинена виплата додаткової грошової винагороди, хоча його обов'язки та порядок проходження служби не змінились в порівнянні з попередніми місяцями позиач звернувся до сулу з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до абз.3 п.1-1 Постанови КМУ №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»: Установити, що на період воєнного стану: військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Відповідно до п.1-2 Постанови КМУ №168 від 28 лютого 2022 року виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п.2 Розділу XXXIV Порядку №260:
На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);
Відповідно до п.9-10 Розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Отже, абзацом 22 пункту 2 розділу передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України додаткова винагорода згідно №168 виплачується в розмірі 30 000 гривень.
Перелік бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 гривень на місяць, затверджений Міністром оборони України від 20.11.2023 №3263/дск та від 01.02.2024 №391/дск (далі - Перелік бойових (спеціальних) завдань).
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак відповідач не надав суду пояснень та доказів у їх обгрунтування щодо доводів позивача про те, що Позивач в період з 22.04.2023 по 04.03.2024 виконував одні і ті ж самі заходи - чергування на блокпостах, припинення правопорушень серед військовослужбовців, надання сприяння правоохоронним органам в їх діяльності. Однак, зазначені заходи в період до 01.12.2023 були підставою для виплати додаткової грошової винагороди, а після цього з невідомої причини ні. При цьому, Відповідач у відзиві не наводить жодної інформації про будь-які факти зміни виконуваних Позивачем завдань, умов служби тощо, які б могли становити собою підставу для припинення виплати додаткової грошової винагороди.
Більше того, після 04.03.2024, повернувшись з відрядження до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 продовжував виконувати ті ж самі заходи, які виконував в м. Синельниково, Дніпропетровської області. І це стало підставою для виплати додаткової грошової винагороди.
Відповідач посилається на те, що виконувані Позивачем відповідно до бойового розпорядження завдання не входять до Переліку. Водночас, зазначене твердження Відповідача нічим непідтверджено, Перелік бойових (спеціальних) завдань до суду не надано.
Отже, Відповідачем законність оскаржуваної бездіяльносі не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню, однак частково, оскільки відповідно до абз.3 п.1-1 Постанови КМУ №168 від 28 лютого 2022 року розмір додаткової винагороди 30000 гривень визначається не на місяць як просить у позові позивач а визначається у розмірі 30000 на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, тобто бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 01.12.2023 року по 05.03.2024 року у розмірі 30 000 в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 01.12.2023 року по 05.03.2024 року у розмірі 30 000 в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
У задоволенні решти позовних вимогг відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Н.В. Стрельнікова