07 листопада 2024 року Справа № 280/9234/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
03.10.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частина НОМЕР_2 (надалі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 про визнання водія-механіка евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 особою, яка самовільно залишила військову частину і призупинення військової служби за контрактом;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 поновити ОСОБА_1 на військовій службі з 08 листопада 2022 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення за період з 08 листопада 2022 року до дати ухвалення судового рішення по даній справі;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 видати позивачу направлення для проходження медичного огляду ВЛК на базі військової частини НОМЕР_4 (Запорізький військовий госпіталь) для визначення придатності до військової служби.
Крім того, просить визнати поважними причини пропуску подання адміністративного позову поважними та поновити процесуальний строк на подання позову, витребувати з військової частини НОМЕР_2 : наказ її командира про визнання ОСОБА_1 особою, яка самовільно залишила військову частину і призупинення військової служби за контрактом; відповідь на рапорт ОСОБА_1 від 01 березня 2023 року.
Ухвалою суду від 08.10.2024 визнано неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом. Позов ОСОБА_1 залишено без руху Зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: уточненого адміністративного позову, в якому необхідно зазначити: поштовий індекс, адресу електронної пошти позивача; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на поважні підстави пропуску такого строку із наданням відповідних доказів.
На адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що постійно перебував на лікуванні з моменту евакуації непритомним до м.Запоріжжя (це підтверджується медичними документами, які були мною додані до позовної заяви), а також постійно перебував на зв'язку з командуванням військової частини НОМЕР_2 , яке запевняло мене, що після одужання мене буде поновлено на посаді, надано направлення на ВЛК та здійснено всі належні мені виплати грошового забезпечення за період лікування. Про існування таких домовленостей, зокрема свідчить той факт, що стосовно мене до теперішнього часу командуванням військової частини НОМЕР_2 не подано повідомлення про злочин щодо самовільного залишення місця служби, про що свідчить отримана з територіального управління ДБР у м.Краматорськ відповіді №13-07/27369/24 від 08.10.2024 про те, що з військової частини НОМЕР_2 до цього управління матеріалів службового розслідування не надходили, а кримінальні провадження стосовно мене відсутні. Тільки безпосередньо перед поданням позовної заяви зрозумів, що взяті на себе зобов'язання командування військової частини НОМЕР_2 виконувати не збирається. Це і стало причиною подання позовної заяви. На підставі викладеного, просить визнати поважними причини пропуску подання адміністративного позову поважними та поновити процесуальний строк на подання позову.
Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі рапорту безпосереднього начальника позивача- заступника командира батальйону по технічній частині, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 позивач з 08 листопада 2022 року рахується, як особа, яка самовільно залишила військову частину і з цього моменту його службу призупинено. Зазначає, що номер наказу та його дата йому не відомі, у зв'язку з ігноруванням відповідачем звернень позивача. Вважаючи дії відповідача, такими шо не відповідають фактичним обставинам, які склалися, а наказ протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв'язку з проходженням позивачем публічної служби.
Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов'язані з проходженням публічної служби, встановлюється місячний строк.
При цьому, статтею 233 КЗпП (строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
В частині 2 ст.233 КЗпП зазначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Зазначена редакція вказаної статті діє з 19.07.2022 року у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-IX.
Суд також враховує, правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22, в якій зазначено, що до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин. Застосування такого підходу судом касаційної інстанції є сталим та послідовним.
Також слід врахувати висновки про те, що на підставі пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 22 липня 2020 року № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 09 грудня 2020 року №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року на території України було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Враховуючи, що за вирішенням спору у відносинах публічної служби позивач звернувся 03.10.2024, то строк звернення до адміністративного суду ним пропущений.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Позивач зазначає, що з моменту оголошення його особою, яка самовільно залишила військову частину та після отримання рапорту позивача від 01 березня 2023 року, позивач перебуває на постійному зв'язку із службовими особами відповідача, які повідомляють, що рапорт перебуває на розгляді і відповідь буде надано. Приблизно, в середині вересня 2024 року позивач зрозумів, що відповідь так і не буде надано, а службові особи «тягнуть час» і питання поновлення позивача на військовій службі можливо вирішити лише у судовому порядку. Водночас стан здоров'я позивача є стабільно важким і, як зазначено вище, потребує корегування на постійній основі, прийняття ін'єкційно препаратів під наглядом лікарів (це підтверджується документально), що неможливо в наявних у відповідача умовах.
Суд зазначає, що про порушення свої прав, свобод та інтересів позивач був обізнаний ще в листопаді 2022 року, водночас до суду звернувся лише в жовтні 2024 року.
Рапорт позивача до командира Військової частини НОМЕР_2 датований 01.03.2023, та отриманий відповідачем 06.03.2023. При цьому, з моменту отримання зазначеного рапорту відповідачем, позивач не звертався до відповідача для з'ясування результатів розгляду рапорту та отримання оскаржуваного наказу про визнання водія-механіка евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 особою, яка самовільно залишила військову частину і призупинення військової служби за контрактом.
Додані до позову матеріали не містять відомостей про те, що вважаючи наказ відповідача про визнання водія-механіка евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 особою, яка самовільно залишила військову частину і призупинення військової служби за контрактом, позивачем без зволікань та протягом розумного строку вчинялись будь-які активні дії, спрямовані на з'ясування інформації щодо підстав для прийняття такого наказу.
Водночас, адвокатський запит від 02.10.2024, який наданий позивачем до суду, взагалі не свідчить, що позивач звертався до відповідача для підтвердження обставин які викладені в позовній заяві.
За наведених вище обставин, підстави, зазначені позивачем в заяві не можуть бути визнані поважними причинами пропущення строку звернення до суду, оскільки такі причини не носять ознак об'єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останньою права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права.
Таким чином, дослідивши обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та враховуючи викладені у заяві пояснення, суд вважає зазначену позивачем підставу не поважною.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, оскільки позивач не подав до суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а наведені позивачем підстави поновлення такого строку не доведені належними та допустимими доказами, наявні підстави для повернення позовної заяви.
Крім того, позивачем також не усунені недоліки позовної заяви в частині подання до суду уточненого адміністративного позову, в якому необхідно зазначити: поштовий індекс, адресу електронної пошти позивача.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом.
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )- повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя О.В.Конишева