про витребування доказів та зупинення провадження у справі
08 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/17202/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Окис Т.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та зобов'язати провести нарахування і виплату такої індексації.
Ухвалою суду від 11 вересня 2024 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Суд уважає, що для повного та об'єктивного вирішення справи необхідно витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію щодо сум виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 02 серпня 2024 року із відображенням помісячного нарахування та виплати індексації із зазначенням базового місяця (місяця підвищення), взятого для індексації, та фіксованої суми (визначеної раніше суми).
Відповідно до положень статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція) закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Станом на день постановлення цієї ухвали питання про розгляд справи по суті не може бути вирішено з огляду на відсутність необхідних для цього документів.
З огляду на викладене, протягом визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципів змагальності сторін, офіційного з'ясування всіх обставин у справі та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно пункту 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Консультативна рада європейських суддів уважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що якість правосуддя не можна ототожнювати з простою продуктивністю. Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне, попри те, що визначений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденний строк спливає, продовжити строк розгляду справи, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
На момент постановлення цієї ухвали на території України указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до цього часу.
З огляду на викладене, суд уважає, що виконання цієї ухвали може бути ускладнено у зв'язку з проведенням на території України військових дій, а тому потребуватиме додаткового часу, який визначити заздалегідь не уявляється за можливе.
Відповідно до положень пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів.
Отже, відсутня норма, яка б урегульовувала порядок дій суду у випадку необхідності надання учасникам справи часу для виконання вимоги суду про надання витребуваних документів.
Проте, відповідно до положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосувати аналогію закону та зупинити провадження у справі на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати суду протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали з доказами направлення іншій стороні інформацію щодо сум виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 02 серпня 2024 року із відображенням помісячного нарахування та виплати індексації із зазначенням базового місяця (місяця підвищення), взятого для індексації, та фіксованої суми (визначеної раніше суми).
Попередити ІНФОРМАЦІЯ_2 , що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
Зупинити провадження у справі № 240/17202/24 до дати отримання судом витребуваної інформації.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис