Ухвала від 11.11.2024 по справі 200/6031/24

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового рішення

11 листопада 2024 року Справа №200/6031/24

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Військової часини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Військової часини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року вищевказаний адміністративний позов було задоволено повністю: 1) визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплати грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_2 з 29 січня 2020 року до 26 серпня 2020 року розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020 на відповідні тарифні коефіцієнти; 2) зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 29 січня 2020 року до 26 серпня 2020 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020 на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум; 3) визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо необчислення та невиплати грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_2 з 14 жовтня 2020 року до 07 лютого 2023 року розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти; 4) зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 14 жовтня 2020 року до 07 лютого 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум. Окрім того, враховуючи відсутність доказів, що підтверджують надання правничої допомоги та заяви про подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

06 листопада 2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.

В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що позивач керуючись ч.7 ст.139 КАС України подає докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, позивач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №200/6031/24, яким стягнути пропорційно в рівних частках з Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 5900 грн (п'ять тисяч дев'ятсот гривень 00 коп).

З огляду на те, що судове рішення від 04 листопада 2024 року в адміністративній справі № 200/6031/24 прийнято за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, та з урахуванням приписів частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Порядок ухвалення додаткового рішення визначений у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).

Згідно змісту вказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 1 статті 252 кодексу, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Зазначений перелік підстав для прийняття додаткового рішення є вичерпним.

Вивчивши позовні вимоги та зміст рішення від 04 листопада 2024 року суд дійшов висновку, що судом ухвалено рішення щодо всіх заявлених позовних вимог з приводу яких досліджувалися докази. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем не було подано заяву про подання доказів (договорів, рахунків тощо) понесення витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення, а відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу, про що зазначане в мотивувальній частині судового рішення.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №200/6031/24 за позовом ОСОБА_2 до Військової часини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №200/6031/24 за позовом ОСОБА_2 до Військової часини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.В. Лазарєв

Попередній документ
123044622
Наступний документ
123044624
Інформація про рішення:
№ рішення: 123044623
№ справи: 200/6031/24
Дата рішення: 11.11.2024
Дата публікації: 19.11.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.11.2024)
Дата надходження: 29.08.2024