Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
11 листопада 2024 року Справа №200/6644/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про збільшення позивних вимог у справі №200/6644/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 вересня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо невиплати індексації грошового забезпечення за серпень 2024 року в розмірі 1578 (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім) гривень 10 коп;
2) стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за серпень 2024 року в розмірі 1578 (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім) гривень 10 коп. (без вирахування податків і зборів);
3) визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо невиплати частини грошового забезпечення за серпень 2024 року в розмірі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) гривень 05 коп.;
4) стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті частини грошового забезпечення за серпень 2024 року в розмірі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) гривень 05 коп. (без вирахування податків і зборів);
5) визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції по нарахуванню та здійсненню виплат додаткової винагороди передбаченої ПКМУ від 28 лютого 2022 року №168 за серпень 2024 року в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень;
6) стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню по виплаті додаткової винагороди передбаченої ПКМУ від 28 лютого 2022 року №168 з 01.08.2024 по дату фактичного розрахунку (без вирахування податків і зборів);
7) визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щод не ознайомленню з нормативним актом (наказ НПУ, наказ ДПП, розпорядження, наказ по особовому складу, наказ по управлінню тощо) відповідно до якого грошове забезпечення ОСОБА_1 за серпень 2024 року нараховано та виплачено не в повному обсязі;
8) визнати протиправним та скасувати наказ НПУ, наказ ДПП, розпорядження, наказ по особовому складу, наказ по управлінню тощо відповідно до якого грошове забезпечення ОСОБА_1 за серпень 2024 року нараховано та виплачено не в повному обсязі.
07 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, про що постановлена ухвала.
07 листопада 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення розміру позивних вимог. У вказаній заяві позивач просить: 1) визнати протиправною бездіяльність по нарахуванню та здійсненню виплат грошового забезпечення щодо невиплати індексації грошового забезпечення за серпень 2024 року в розмірі 1609,89 гривень; 2) стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість по індексації грошового забезпечення за серпень 2024 року в розмірі 1609,89 гривень; 3) визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції по нарахуванню та здійсненню виплат грошового забезпечення щодо невиплати індексації грошового забезпечення за вересень 2024 року в розмірі 1384,84 (одна тисяча триста вісімдесят чотири) гриві 84 коп.; 4) стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість по індексації грошового забезпечення за вересень 2024 року в розмірі 1384,84 грн; 5) визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції по нарахуванню та здійсненню виплат грошового забезпечення щодо невиплати частини грошового забезпечення за серпень 2024 року в розмірі 2855,04 гривень; 6) стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість по виплаті частини грошового забезпечення за серпень 2024 року в розмірі 2855,04 гривень; 7) визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції по нарахуванню та здійсненню виплат грошового забезпечення щодо невиплати грошового забезпечення за вересень 2024 року в розмірі 27439,35 гривень; 8) стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість по виплаті грошового забезпечення за вересень 2024 року в розмірі 27439,35 гривень; 9) визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції по нарахуванню та здійсненню виплат додаткової винагороди передбаченої ПКМУ від 28 лютого 2022 року №168 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 23 дні в розмірі 6900 (шість тисяч дев'ятсот) гривень; 10) стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість по грошовому забезпеченню по виплаті додаткової винагороди передбаченої ПКМУ від 28 лютого 2022 року №168 з 16.08.2024 по дату фактичного розрахунку (без вирахування податків і зборів); 11) визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції по не ознайомленню з наказом Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов'язків та припинення виплати грошового забезпечення» від 27.08.2024 №1845; 12) визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції по прийняттю наказу Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов'язків та припинення виплати грошового забезпечення» від 27.08.2024 №1845; 13) визнати протиправними та скасувати пункти 3, 4, 5, 6 наказу Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов'язків та припинення виплати грошового забезпечення» від 27.08.2024 №1845.
Вивчивши подану заяву про збільшення позовних вимог та матеріали справи, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені статтею 47 КАС України.
Так, у відповідності до частини 1 вказаної статті, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 8 цієї статті визначено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
У відповідності до вимог ч.7, ч.8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 9 ст. 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (із змінами) (далі - Положення).
Згідно пункту 25 Положення документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Пунктом 29 Положення визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Отже, виходячи з приписів наведених норм, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, представником позивача через систему «Електронний суд» була подана заява від 07.11.2024 р. про збільшення розміру позовних вимог.
При цьому, доказів її надіслання до відповідача надано не було.
Положеннями ч. 8 ст. 47 КАС України чітко визначено, що у разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Суд зазначає, що обов'язок надання доказів надіслання до відповідача заяви про збільшення позовних вимог, положеннями КАС України покладений саме на позивача.
Вищезазначене узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 29 січня 2024 року у справі № 200/5179/22. Окрім того, аналогічна правова позиція викладена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі №200/6281/23.
Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вже зазначалось судом, у відповідності до частині 1 статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З аналізу наведеної норми чинного процесуального законодавства вбачається, що законом визначені певні терміни та умови для звернення із заявами щодо зміни предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розмір позовних вимог, за яким не допускається одночасна зміна предмета та підстав позову.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 вказував на те, що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Таким чином, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Нею не повинно підмінюватися подання нового адміністративного позову, що не пов'язаний зі справою.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 800/434/17 та постанові від 22.01.20 у справі 26/19197/16 висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається зі змісту первісної позовної заяви предметом позову є стягнення з Департаменту патрульної поліції грошового забезпечення за серпень 2024 року, а фактичними підставами позову є невідповідність розміру нарахованого грошового забезпечення та інших компенсаційних виплат за серпень 2024 року вимогам чинного законодавства.
Аналізуючи зміст заяви про збільшення позовних вимог предметом позову є зокрема визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції по не ознайомленню з наказом Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов'язків та припинення виплати грошового забезпечення» від 27.08.2024 №1845; визнання протиправними дій Департаменту патрульної поліції по прийняттю наказу Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов'язків та припинення виплати грошового забезпечення» від 27.08.2024 №1845; визнання протиправним та скасування пунктів 3, 4, 5, 6 наказу Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов'язків та припинення виплати грошового забезпечення» від 27.08.2024 №1845. Тобто, вказані позовні вимоги зачіпають інші права та інтереси, ніж ті що вже були заявлені в первинній позовній заяві. Вищевказані спірні правовідносини регулюються різними нормативно-правовими актами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач у заяві від 06 листопада 2024 року, що надійшла до суду 07 листопада 2024 року, одночасно змінює і підстави, і предмет позову, тобто, фактично подає новий позов, що є порушенням приписів статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, приймаючи до уваги наведені норми чинного процесуального законодавства та враховуючи, що позивач надав заяву про збільшення позовних вимог без підтвердження надіслання її відповідачу, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позивних вимог у справі № 200/6644/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Лазарєв