Справа № 420/28184/24
06 листопада 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача Краснової І.В. (згідно ордеру)
представника позивача Бежєнар Є.О. (згідно ордеру)
представника відповідача Сімеоніді І.А. (згідно виписки)
представника відповідача Верескун А.С. (згідно виписки)
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі № 420/28184/24, суд -
До Одеського окружного адміністративного суду 06.09.2024 надійшов позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому позивач просять суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1059 від 20.08.2024 року «Про припинення виплат грошового забезпечення поліцейському», яким припинено з 16.08.2024 року виплату грошового забезпечення полковнику поліції ОСОБА_2 (008000), начальнику УКЗ ГУНП в Херсонській області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1063 від 20.08.2024 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності», яким притягнуто до матеріальної відповідальності полковника поліції ОСОБА_2 в розмірі завданої з його вини шкоди в сумі 16188,06 грн;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1064 від 20.08.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким за порушення службової дисципліни, вчинення дій, які підривають авторитет поліції, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 16 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 24 та 38 ЗаконуУкраїни «Про запобігання корупції», Присяги працівника поліції, абзаців 2, 3, 6 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пункту 3 наказу ГУНП від 31.07.2024 року №961 «Про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади)», пункту 9.2 протоколу наради керівництва ГУНП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року №2921/01/20-2022, начальника УКЗ ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_2 (0017003) звільнено з зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонській області з 16.08.2024 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 16.08.2024 року по дату прийняття судового рішення у справі.
Ухвалою від 10 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 . Відкрити провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.
22.10.2024 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (Вхід.№ЕС/55547/24 від 22.10.2024). В порушення вимог ч.8 ст.47 КАС України до заяви про збільшення розміру позовних вимог не надано доказ її надсилання відповідачу.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі № 420/28184/24 (Вхід. №ЕС/55547/24) - повернути без розгляду.
01 листопада 2024 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (Вхід.№ЕС/59636/24 від 01.11.2024).
Обґрунтовуючи таку заяву представник позивача вказав, що після подання позовної заяви до суду стало відомо, що наказом Головного Управління Національної поліції в Херсонській області «Про особовий склад» від 22.08.2024 року №370 о/с позивача звільнено з посади начальника управління кадрового забезпечення, згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» в зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, застосованого відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України з 22.08.2024 року. За результатом проведеного розслідування, ГУНП в Херсонській області відносно позивача видано накази від 20.08.2024 року №1059 «Про припинення виплат грошового забезпечення поліцейському», №1063 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», яким позивача зобов'язано відшкодувати завдану ним матеріальну шкоду в розмірі 16188,03 грн., а також №1064 «Про застосування дисциплінарного стягнення» у виді звільнення позивача зі служби в поліції. Не погоджуючись з прийнятими наказами, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив визнати такі накази протиправними та скасувати, поновити його на займаній посаді, а також стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного
прогулу. Поряд з цим, вказані початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в
повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів, позаяк безпосереднє звільнення позивача з займаної посади з виведенням його з особового складу оформлене наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області «Про особовий склад» від 22.08.2024 року №370о/с, про скасування якого не було заявлено позивачем при поданні первісного позову. Крім того, пред'явлення такої вимоги прямим чином впливає на початкові вимоги щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Про наявність наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22.08.2024 року №370 о/с «Про особовий склад» позивачу стало відомо після подання позовної заяви. Дійсно, на копії вказаного наказу наявний підпис позивача про ознайомлення. Позивач стверджує, що 23.08.2024 року відповідачем було надано позивачу копію наказу, проте позивач був позбавлений можливості належним чином ознайомитись з його змістом, оскільки копія такого наказу була надана в нічний час доби та після проставлення підпису про ознайомлення не була вручена позивачу. Слід зазначити, що копія наказу від 22.08.2024 року №370о/с, як і трудова книжка, не направлені позивачу і на цей час. Про наявність доказів ознайомлення позивачем з зазначеним наказом 23.08.2024 року йому стало відомо лише після подання позовної заяви. 06.09.2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1059 від 20.08.2024 року «Про припинення виплат грошового забезпечення поліцейському», яким припинено з 16.08.2024 року виплату грошового забезпечення полковнику поліції ОСОБА_2 , начальнику УКЗ ГУНП в Херсонській області; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1063 від 20.08.2024 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності», яким притягнуто до матеріальної відповідальності полковника поліції ОСОБА_2 в розмірі завданої з його вини шкоди в сумі 16188,06 грн.; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1064 від 20.08.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким за порушення службової дисципліни, вчинення дій, які підривають авторитет поліції, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 16 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 24 та 38 Закону України «Про запобігання корупції», Присяги працівника поліції, абзаців 2, 3, 6 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пункту 3 наказу ГУНП від 31.07.2024 року №961 «Про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади)», пункту 9.2 протоколу наради керівництва ГУНП в Херсонській області від 12-13 серпня 2022 року №2921/01/20-2022, начальника УКЗ ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції, тобто з дотриманням строків на їхнє оскарження, передбачених частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту. Однак, початкові вимоги позивача, без оскарження винесеного в подальшому наказу від 22.08.2024 року №370о/с, не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів, позаяк безпосереднє звільнення позивача з займаної посади з виведенням його з особового складу оформлене наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області «Про особовий склад» від 22.08.2024 року №370о/с, про скасування якого не було заявлено позивачем при поданні первісного позову. Крім того, пред'явлення такої вимоги прямим чином впливає на початкові вимоги щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Пропущення строку звернення до адміністративного суду з додатковою вимогою про скасування наказу від 22.08.2024 року №370о/с з дня ознайомлення позивача із наказом про звільнення є незначним.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заяву, щодо поновлення позивачу строку на оскарження наказу у Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22.08.2024 року №370о/с «Про особовий склад», яким звільнено полковника поліції ОСОБА_2 , начальника Управління кадрового забезпечення, згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» в зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, застосованого відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України з 22.08.2024 року
05 листопада 2024 року від представника відповідача надійшли заперечення на заяву представника позивача про збільшення позовних вимог де зазначено, що наказом ГУНП в Херсонській області від 21.08.2024 №1064 «Про застосування дисциплінарного стягнення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУНП в Херсонської області № 370 о/с від 22.08.2024 року «Про особовий склад», звільнено зі служби в поліції полковника поліції ОСОБА_2 , начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонський області згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, застосованого відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 22 серпня 2024 року. З вказаними наказами позивач ознайомився 22.08.2024 р., що останній не заперечує та підтверджує це у заяві про збільшення позовних вимог. Так як на наказі про звільнення є підпис позивача з позначкою «з наказом ознайомлений, категорично не погоджуюсь з підстав викладених в наказі від 21.08.2024 №1064 «Про застосування дисциплінарного стягнення» - це свідчить про те, що позивач був ознайомлений зі змістом наказу, розумів його та усвідомлював підстави, з яких не погоджується з рішенням про звільнення. Такий підпис підтверджує не лише факт ознайомлення з наказом, але й те, що він був повідомлений про існування наказу та мав можливість ознайомитися з його текстом. Формулювання «категорично не погоджуюсь » говорить про те, що позивач усвідомлював сутність причин звільнення, які зазначені в наказі. Це свідчить про те, що текст наказу був йому зрозумілий. Підпис позивача на наказі ГУНП від 22.08.2024 №370 ос є доказом того, що він знав про своє право на судовий захист і мав можливість скористатися ним своєчасно. Позивач, будучи поінформованим про підстави звільнення і своєчасно висловивши незгоду, повинен був діяти в межах строків, встановлених законодавством. До Одеського окружного адміністративного суду представник позивача звернувся із позовною заявою 06.09.2024 року. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року по справі №420/28184/24 прийнято позовну заяву та розгляд справи призначено проводити за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу. Відповідачем було подано відзив від 24.09.2024 №605-25/2024 разом з додатками, серед яких містилися вищезазначені накази. З моменту подання відзиву і представник позивача, і сам позивач були обізнані про існування наказу ГУНП № 370 о/с від 22.08.2024 року «Про особовий склад», однак триваюча пасивна поведінка не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Поновленню підлягають порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Звертаючись до суду із зазначеною вимогою, позивач не надав жодних належних доказів про наявність поважних причин такої пасивної поведінки. Наведені аргументи про поновлення строку на оскарження наказу про звільнення є неспроможними та необґрунтованими, так як жодна з наведених обставин об'єктивно не перешкоджала (не утворювала обставин непереборної сили) позивачу звернутися до суду у спеціальний 15-денний строк з вимогою про оскарження наказу ГУНП в Херсонській області від 22.08.2024 №370 ос
В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.
Суд дослідивши заяву про збільшення розміру позовних вимог з зазначеною заявою про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження наказу ГУНП в Херсонській області від 22.08.2024 №370 ос, встановив наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ст. 22 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (ч.3). За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського (ч.5). У разі якщо поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення (ч.6).
Приписами ч. 4 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено, що у період дії воєнного стану поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що предметом спору у справі № 420/28184/24 є оскарження наказів Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1059 від 20.08.2024 року, №1063 від 20.08.2024 року №1064 від 20.08.2024 року, поновлення ОСОБА_2 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З зазначеними наказами позивач ознайомлений 22.08.2024 року.
З позовною заявою про оскарження зазначених наказів представник позивача звернулася 05 вересня 2024 року (Вхід. №28120/24 від 06.09.2024 р.) в строк визначений ч. 4 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року по справі №420/28184/24 прийнято позовну заяву та розгляд справи призначено проводити за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.
Представник позивача, 31.10.2024 року (Вхід. № ЕС/59636/24 від 01.11.2024 р.) звернулася з заявою про збільшення розміру позовних вимог де і визначена вимога до відповідача про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22.08.2024 року №370о/с «Про особовий склад», яким звільнено полковника поліції ОСОБА_2 (0017003), начальника Управління кадрового забезпечення, згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» в зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, застосованого відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України з 22.08.2024 року.
З наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22.08.2024 року №370 о/с «Про особовий склад» позивач ознайомлений 22.08.2024 року, при цьому до суду представник позивача з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22.08.2024 року №370о/с «Про особовий склад», звернувся лише 31.10.2024 року. Отже позивачем пропущено строк звернення до суду, що визначений ч. 4 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Тобто поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В ст. 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
ЄСПЛ у параграфах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У параграфі 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційних повноважень судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків.
У своїй практиці ЄСПЛ сформував підхід, відповідно до якого встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України»).
Аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права; 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями; 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту.
Суд враховує, що наказ ГУ НП в Херсонській області №1064 від 20.08.2024 року, «Про застосування дисциплінарного стягнення» та від 20.08.2024 року №370 о/с «Про особовий склад» щодо звільнення полковника поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції є взаємопов'язаними.
Також суд приймає до уваги, що з наказом від 20.08.2024 року №370 о/с «Про особовий склад» позивач був ознайомлений 22.08.2024 року при цьому доказів вручення позивачу даного наказу в термін до 24.09.2024 року (дата отримання позивачем відзиву на позовну заяву з додатками де був наявний наказ №370 о/с від 20.08.2024 року) до суду не надано.
Отже ознайомлення позивача з наказом від 20.08.2024 року №370 о/с «Про особовий склад» не скасовує обов'язку ГУНП в Херсонській області у відповідності до ст. 22 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» направлення витягу з зазначеного наказу рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання позивача, що зазначена в його особовій справі.
Отже, вручення наказу від 20.08.2024 року №370 о/с «Про особовий склад» в той чи інший спосіб позивачу є процесуальним обов'язком відповідача. Відомості про вручення (доставлення) наказу повинні підтверджуватися належними доказами, зокрема розпискою про вручення, чи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Окрім зазначеного суд враховує, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва у справі № 487/5683/24 від 01.08.2024 відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 30.09.2024 року та ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 15.08.2024 ухвала слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_2 була скасована. Постановлено нову ухвалу, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 30.09.2024 р. із забороною з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня, залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , та покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. А також ухвалою від 30.09.2024 року продовжено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Запобіжний захід - домашній арешт встановлено до 30.10.2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122156264).
Суд враховує, що наявними у матеріалах справи доказами не спростовано факту ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом від 20.08.2024 року №370 о/с «Про особовий склад» 22 серпня 2024 року та, що відлік строку на оскарження вказаного наказу
розпочинається з моменту ознайомлення з наказом.
При цьому при вирішенні питання про поновлення строку на оскарження наказу №370 о/с від 20.08.2024 року, суд враховує, що витяг з зазначеного наказу рекомендованим листом з повідомленням на адресу позивача не було направлено також, що позивачем заявлено своєчасно позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП в Херсонській області №1064 від 20.08.2024 року, який є взаємопов'язаним з наказом від 20.08.2024 року №370 о/с.
При вирішенні заяви про поновлення строку на оскарження наказу, суд враховує висновки ЄСПЛ про те, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на оскарження (доступ до суду) у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено та такі обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Застосування судом процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовною заявою, іншим процесуальним документом може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду по адміністративній справі № 420/28184/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області в частині визнання протиправним та скасування наказу №370 о/с від 22.08.2024 року
Згідно ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням приписів ст. 47 КАС України суд дійшов висновку про прийняття до провадження заяви про збільшення розміру позовних вимог (Вхід.№ЕС/59636/24 від 01.11.2024 року) по справі № 420/28184/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Керуючись ст. ст. 47, 166, 241, 248, 256, 294 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду по адміністративній справі № 420/28184/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області в частині визнання протиправним та скасування наказу №370 о/с від 22.08.2024 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу №370 о/с від 22.08.2024 року (Вхід.№ЕС/59636/24 від 01.11.2024 року)
Заяву про збільшення розміру позовних вимог ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 (Вхід.№ЕС/59636/24 від 01.11.2024 року) по справі № 420/28184/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - прийняти до провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 07.11.2024 року.
Суддя О.А.Вовченко