Справа № 420/20771/24
07 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до трудового стажу період з 1998 по 2004 роки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період з 1998 по 2004 роки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахованим у трудових стаж періодом з 1998 по 2004 роки.
Ухвалою суду від 08.07.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивача повідомлено про необхідність у 5-денний строк усунути недоліки шляхом надання до суду уточненого позову.
Позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якому зазначила, що перерахунок пенсії просить здійснити з дня оформлення пенсії, а саме з 10.01.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 22.01.2024 року вона отримую пенсію, проте досі залишається невирішеним питання зарахування стажу з 1998 по 2004 роки. Квитанцій після 1 кварталу 1998 у позивача немає, тому що вона перейшла на спрощену систему оподаткування. З 22.12.1994 року по 31.03.2011 рік позивач була на обліку у Пенсійному фонді України як фізична особа-підприємець, що підтверджується листом під ГУ ПФУ в Запорізькій області від 20.03.2023 року та випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_1 та Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 .
Позивач зазначає, що окрім цього при здійсненні підприємницької діяльності позивач кожного податкового періоду здавала звіт після чого отримувала ярлик-розписку та що у листі з податкової служби було вказано, що цей період має бути зарахований на основі Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637. Однак ці документи не були враховані для зарахування позивачу трудового стажу з 1998 по 2004 роки.
Ухвалою суду від 01.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача зазначено, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача вказує, що позивач отримує пенсію за віком, обчислену як непрацюючій особі, при страховому стажі 16 років 08 місяців (враховано по 31.10.2010) та середньомісячній заробітній платі 598,62 грн, визначеній за періоди з 01.12.1992 по 31.08.1994, з 01.01.1995 по 31.03.1998 враховано нульовими значеннями та з 01.02.2004 по 31.10.2010 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір з 01.03.2024 становить 2725,00 грн. Періоди ведення підприємницької діяльності з 01.02.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 31.07.2009 зараховані пропорційно сплаченим страховим внескам. До страхового стажу не зарахований період підприємницької діяльності з 01.04.1998 по 31.12.2003, оскільки позивачем не надана інформація на якій системі оподаткування вона перебувала та відсутні дані про сплату страхових внесків.
Представник відповідача у відзиві також зазначає, що відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 фізособам-підприємцям зараховуватимуться до стажу, при обчисленні пенсії, періоди ведення фізособами підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, у тому числі із застосуванням фіксованого податку з 01.01.1998 по 31.12.2003 - на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності. Зазначений період підприємницької діяльності до страхового стажу буде зараховані позивачу за умови надання уточнюючих довідок. Отже, наразі підстави для зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду підприємницької діяльності з 01.04.1998 по 31.12.2003 відсутні.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що через помилки або безвідповідальність уповноважених на те органів, я не можу отримувати пенсію в повному розмірі і не розумію які дії мені на той час треба було робити, щоб на сьогоднішній день мати змогу швидко та якісно довести свою правоту.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 11.12.2023 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо призначення їй пенсії за віком.
14.12.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області призначено пенсію за віком за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, як вбачається з розрахунку стажу, пенсію позивачу призначено виходячи зі стажу 16 років 8 місяців 4 дні та до страхового стажу позивачу не зараховано період з 01.04.1998 року по 01.02.2004, за період з 01.02.2004 по 31.12.2004 позивачу до стажу враховано 19 днів.
Позивач звернулась до відповідача із заявою, у відповідь на яку отримала лист від 29.04.2024 №13443-12921/Б-02/8-1500/24, в якому зазначено: “...Згідно підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Ви отримуєте пенсію за віком, обчислену як непрацюючій особі, при страховому стажі 16 років 8 місяців (враховано по 31.10.2010) та середньомісячній заробітній платі 598,62 грн, визначеній за періоди з 01.12.1992 по 31.08.1994, з 01.01.1995 по 31.03.1998 враховано нульовими значеннями та з 01.02.2004 по 31.10.2010 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір з 01.03.2024 становить 2725,00 грн.
Періоди ведення підприємницької діяльності з 01.02.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 31.07.2009 зараховані пропорційно сплаченим страховим внескам.
До страхового стажу не зарахований період підприємницької діяльності з 01.04.1998 по 31.12.2003, оскільки Вами не надана інформація на якій системі оподаткування Ви перебували пи та відсутні дані про сплату страхових внесків».
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам (далі - Закон №1058).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з приписами ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, серед іншого, 1) громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру; 2) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Відповідно до ч. 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску); 2) проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно; 3) перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно; 4) перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 5) перебування у довготерміновому відрядженні працівників дипломатичної служби у період з 1 січня 2004 року по 30 квітня 2016 року, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Проте, Постановою Кабінету Міністрів України № 1058 від 27.09.2022 внесено зміни в пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 та викладено його в аткій редакції:
“4. Періоди роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства, зараховуються до стажу роботи за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ, інших документів про сплату страхових внесків або інформації Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.»
торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
З огляду на таке правове регулювання, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:
- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;
- до 01 січня 1998 року підтверджується спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків;
- з 01 січня 1998 року до 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців, якщо вони підтверджені довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування; сплатою фіксованого податку (патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян); спеціальним торговим патентом; свідоцтвом про сплату єдиного податку; довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; а з 01 липня 2000 - додатково лише за умови сплати страхових внесків;
- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом № 1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина третя статті 20 Законом № 1058-IV).
Обов'язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та/або подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.10.2018 у справі № 643/20104/15-а, де суд констатував, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Так, позивачем до суду надано копії:
- свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 22.12.1994 року ОСОБА_1 ;
- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_1 від 30.05.2011 щодо ФОП ОСОБА_1 ;
- довідки Олександрівського управління у місті Запоріжжя Головного управління ДПС в Запорізькій області від 08.05.2020 року №9429/14/18-01-49-09 відповідно до якої позивач з 31.05.2011 року знаходитесь у стані 16-припинено (ліквідовано, закрито) та що термін зберігання Вашої облікової справи минув. Разом з цим, підтвердити фактичне надходження даних розмірів податку до місцевого бюджету не має можливості через обмеження в 5 років термінів зберігання особових рахунків платників податків і зборів;
- лист Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.09.2023 №0800-0605-8/64475, в якому зазначено, що відповідно до даних облікової картки наявна наступна інформація: - позивачем у період з 22.12.1994 по 31.03.1998 рік діяльність здійснювалась на загальній системі оподаткування, внески сплачено.
При цьому, як зазначає позивач у позовній заяві та не заперечується відповідачем, з 01.04.1998 ФОП ОСОБА_1 перейшла на спрощену систему оподаткування.
Відтак, зважаючи на викладені вище норми, факт здійснення позивачем підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця на спрощеній системі оподаткування з 01.04.1998 року по до 01 січня 2000 року є достатньою підставою для зарахування такого періоду до страхового стажу.
Водночас, позивачем до суду не надано доказів сплати нею страхових внесків з 01.01.2000 року що виключає підстави для зарахування періоду з 01.01.2000 року по 31.12.2004 року до страхового стажу позивача.
Також, позивачем до суду не надано жодних доказів звернення до відповідача із заявами про призначення пенсії до 11.12.2023 року.
На підставі викладеного суд доходить висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог позивача та про доцільність їх часткового задоволення шляхом:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.04.1998 року по 01.01.2000 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 10.01.2024 року із зарахуванням до страхового стажу періоду перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.04.1998 року по 01.01.2000 року.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
З урахуванням того, що позивачем заявлено одну основну позовну вимогу та що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.04.1998 року по 01.01.2000 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 10.01.2024 року із зарахуванням до страхового стажу періоду перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.04.1998 року по 01.01.2000 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012).
Суддя П.П. Марин