22 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2411/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Науменка В.В.
при секретарі судового засідання Гловацькій М.О.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Клеветенка А.А.
представника відповідача - Мерещенка М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) про визнання дій протиправними та скасування наказу, -
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Клеветенка Андрія Анатолійовича, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати дії Департаменту патрульної поліції, направлені на звільнення позивача зі служби в поліції, щодо винесення наказу №8 від 04.01.2024 року «Про застосування до працівників УПП в Кіровоградській області ДПП дисциплінарних стягнень» (в частині наказу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) - протиправними;
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Департаменту патрульної поліції №8 від 04.01.2024 року «Про застосування до працівників УПП в Кіровоградській області ДПП дисциплінарних стягнень» - в частині наказу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до дисциплінарної відповідальності притягнутий безпідставно, будь-яких порушень службової дисципліни не допускав, жодних доказів наявності його вини матеріали службового розслідування не містять. Зазначає, що фактичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало нескладання ним протоколів про скоєння ДТП та залишення місця ДТП відносно водія ОСОБА_2 . Разом з тим, позивач вказує, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про причетність ОСОБА_3 до зазначеного ДТП, дисциплінарна комісія не має повноважень щодо встановлення таких фактів. Вказує, що дисциплінарною комісією не визначено, хто саме з двох поліцейських був зобов'язаний скласти протоколи та, відповідно, не встановлено ступінь вини кожного з поліцейських. Вважає застосоване дисциплінарне стягнення надмірним.
Ухвалою від 22.04.2024 року суд залишив позовну заяву без руху (т. 1 а.с. 11-12). У встановлений суддею строк від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, уточнена позовна заяву та заява про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 07.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 175).
22 травня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив, за змістом якого відповідач позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити. Зазначив, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією біло встановлено факти порушення позивачем службової дисципліни, а саме - нескладання протоколів про адміністративне правопорушення за статтями 124, 122-4 КУпАП по факту ДТП, яка мала місце 28.08.2023; недотримання вимог законодавства щодо застосування технічних приладів з функціями фото- і кінозйомки, а саме - непроведення відеозйомки на портативний відеорегістратор; порушення етичних норм щодо примушування ОСОБА_4 здійснити завідомо неправдиве повідомлення на лінію "102" про непроведення розгляду його попереднього звернення про ДТП.
Наголошується, що відповідач під час прийняття оскаржуваного наказу діяв на підставі, у межах та у спосіб, визначені законом, оспорюваний наказ є правомірним та скасуванню не підлягає (т. 1 а.с. 211-227).
Від позивача 03.06.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якої позивач на задоволенні позову наполягає, а доводи, викладені у відзиві, вважає такими, що не спростовують позовних вимог (т. 2 а.с. 154-156).
До суду від відповідача 07.06.2024 надійшли заперечення, у яких останній наполягав на раніше викладеній позиції та вважав доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, такими, що не відповідають обставинам справи (т. 2 а.с. 170-172).
Також від відповідача 05.08.2024 надійшли письмові пояснення, у яких надаються додаткові обґрунтування раніше викладеній позиції (т. 2 а.с. 186-188).
Під час підготовчого засідання 03.06.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати вирішено клопотання відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду, у задоволенні такого клопотання відмовлено. Крім цього, під час цього ж засідання було розглянуто та задоволено клопотання відповідача про виклик свідків у судове засідання.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та зазначив, що не вчиняв жодних дисциплінарних правопорушень. У своїх поясненнях вказав, що 28.08.2023 перебував на робочому місці у приміщенні УПП в Кіровоградській області, отримав від керівника в роботу матеріали щодо ДТП, яке сталось зранку у цей день між автомобілем "Деу Ланос" та іншим автомобілем, який залишив місце пригоди. Разом з іншим поліцейським - ОСОБА_5 , який був за кермом службового автомобіля "Тойота Пріус", вони прибули на місце скоєння ДТП по вул. Преображенській, 8, біля магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", з метою встановлення можливих свідків ДТП та отримання доступу до відеофайлів з камер відеоспостереження суб'єктів господарювання, розташованих поруч із місцем події. Провівши необхідні дії, встановивши, що можливий свідок - жінка, яка здійснювала торгівлю з лотка, вже відсутня, а камери спостереження не охоплюють можливе місце ДТП, він разом з ОСОБА_5 сіли до службового автомобіля та почали рух, коли позивач раптово побачив автомобіль, схожий по опису на той, що причетний до ДТП.
Так, автомобіль "Лянча" із номерним знаком, схожим з тим, що вказаний у матеріалах, був припаркований з іншого боку вул. Преображенській, на тротуарі, за зупинкою громадського транспорту, біля ТЦ "Депот". Вони зупинили службовий автомобіль поруч з зупинкою громадського транспорту та підійшли до автомобіля. Позивач з'ясував номер телефону власника, зателефонував, запросив підійти до автомобіля. Вийшла власниця, як пізніше з'ясувалось - ОСОБА_2 , позивач перевірив в неї документи на автомобіль та на право керування, які ОСОБА_6 були пред'явлені позивачу за допомогою застосунку "Дія". Позивач повідомив, що наявна інформація про причетність належного їй автомобіля до скоєння ДТП, проте ОСОБА_6 заперечила свою причетність до будь-яких ДТП. Позивачем разом із ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_6 було оглянуто автомобіль "Лянча", будь яких пошкоджень, характерних для ДТП, виявлено не було.
Позивач наголосив, що мав у своєму розпорядженні усі матеріали у цій справі, зокрема - фото ушкоджень на автомобілі заявника " ОСОБА_7 ". Такі ушкодження були значними - сильно пошкоджено бампер - здерто фарбу аж до пластику на значній площі, та подряпане заднє ліве крило. Отже, на іншому автомобілі мали б бути ушкодження, відповідні тим, що були на автомобілі заявника, тобто мова не могла йти про якість незначні подряпини. Проте, як підкреслив позивач, на автомобілі "Лянча" взагалі не було жодних пошкоджень, характерних для ДТП, навіть незначних.
Зазначив, що через відсутність будь-яких пошкоджень на автомобілі ОСОБА_6 у позивача не було жодних підстав вважати її причетною до скоєння ДТП та, відповідно, складати протоколи про вчинення адміністративного правопорушення.
Позивачем було проведено фотографування на власний мобільний телефон зазначеного автомобіля з усіх боків для подальшого долучення таких фотографій до матеріалів справи як підтвердження того, що вказаний автомобіль не має відношення до ДТП.
У подальшому, за твердженням позивача, у зв'язку з тим, що на той час вже була обідня перерва, він попередив ОСОБА_5 про те, що йому необхідно відійти в особистих справах, після чого залишив зазначене місце та пішки попрямував у бік центрального ринку. Приблизно через сорок хвилин позивач перебував біля магазину "АТБ", що поруч з центральним ринком, куди під'їхав на службовому автомобілі ОСОБА_5 , позивач сів у машину та вони разом попрямували до УПП в Кіровоградській області.
Наполягав, що більше ні про що ні з ОСОБА_6 , ні тим більше з іншим учасником ДТП ОСОБА_8 не говорив, не телефонував та не зустрічався.
Вже перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні УПП, позивач дізнався, що заявник - водій автомобіля "Деу Ланос" ОСОБА_9 зробив ще одну заяву на лінію "102", у якій зазначив, що помилково повідомив про вчинення ДТП, а пошкодження на його автомобілі виникли до вищевказаних подій.
Зазначив, що ОСОБА_5 надав йому рапорт для долучення до матеріалів, у якому повідомив, що пошкоджень на автомобілі "Лянча" не виявлено, а тому позивачем складено довідку про необхідність передачі матеріалів до Кропивницького РУП, оскільки факт ДТП за участю вищезазначених автомобілів не знайшов свого підтвердження. Вказані матеріали, разом з фототаблицями, були передані керівнику як у паперовому, так і у електронному вигляді, та у подальшому затверджені начальником УПП.
Наполягав на відсутності у своїх діях будь-яких правопорушень.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі. Наголосив, що у матеріалах справи відсутні докази притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП. Так, якщо відповідач, в особі дисциплінарної комісії, дійшов висновку про причетність ОСОБА_6 до вчинення ДТП, він у відповідності до вимог чинного законодавства повинен був скласти відповідні протоколи та направити їх на розгляд до суду. Водночас, таких матеріалів складено не було, а відтак факт такого ДТП та причетність до її скоєння автомобіля Михлік ґрунтується лише на припущеннях відповідача. Отже, якщо факт ДТП за наведених відповідачем обставин не доведено, відповідно, безпідставним є висновки комісії про те, що позивач повинен був скласти протоколи про адміністративне правопорушення за цим фактом.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив суд у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що усі факти, викладені у висновку службового розслідування, підтверджені зібраними у справі доказами, зокрема - поясненнями ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , тощо, відеоматеріалами, долученими до відзиву, та іншими документами. Вважає притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності обґрунтованим.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 28.08.2023 разом з позивачем відпрацьовували матеріали за зверненням Фастовця щодо ДТП та залишення місця ДТП іншим учасником події. Прибули на місце події по вул. Преображенській, біля магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Після проведення перевірочних дій позивач помітив автомобіль, схожий на той, що залишив місце ДТП. Цей автомобіль був припаркований на іншому боці вулиці. Позивач викликав по телефону власницю - ОСОБА_11 , вона вийшла, але факт скоєння ДТП заперечила.
Зазначив, що у подальшому на місце події позивач попросив свідка викликати іншого учасника - ОСОБА_8 , а також попросив перепаркувати службовий автомобіль у заїзді до будівлі Укртелекому.
Через деякий час ОСОБА_12 під'їхав, поговорив з ОСОБА_6 , вони між собою вирішили це питання та заявник ( ОСОБА_12 ) поїхав.
Потім він з позивачем та ОСОБА_6 на службовому авто від'їхали трохи далі, позивач відібрав у неї пояснення, після чого підвезли ОСОБА_13 до роботи та зателефонували ОСОБА_8 , щоб зустрітися та відібрати пояснення і у нього. З ОСОБА_8 зустрілись біля центрального входу до ОСОБА_14 , він ( ОСОБА_12 ) зателефонував на "102" та повідомив, що пошкодження у нього на авто вже були раніше.
На питання суду пояснив, що адмінматеріали не складались, бо були сумніви, проте у чому саме полягали такі сумніви, суду пояснити не зміг.
Бодікамера, як зазначив свідок, була у наявності, але у бардачку автомобіля. Він її не закріплював на форменому одязі, зйомку подій не проводив, причину таких дій суду пояснити не зміг.
На запитання суду пояснив, що на автомобілі Михлік він бачив пошкодження, але які саме та де саме вони були розташовані, навіть з якого боку машини, суду пояснити не зміг. Також уточнив, що спілкування з учасниками події проводив лише позивач.
На питання суду щодо наявності у матеріалах справи двох пояснень свідка та рапорту, зміст яких істотно відрізняється один від одного, свідок пояснив, що рапорт його попросив написати позивач та він написав у ньому те, що його просили; під час написання першого пояснення він (свідок) просто не бажав нічого повідомляти, а останнє пояснення є правдивим, він наполягає на його змісті. Разом з тим, зміст таких пояснень та рапорту свідок не зміг згадати.
Допитана судом у якості свідка ОСОБА_2 суду пояснила, що 28.08.2023 вона дійсно зранку під'їжджала до парковки біля магазину "Мурай" по вул. Преображенській, після чого поїхала до ТЦ "Депот" та припаркувала машину біля нього. Увесь цей час у машині, у тому числі за кермом, перебувала лише вона.
Через деякий час, приблизно об 11 годині, їй зателефонував позивач, представився та повідомив, що її машина є учасником ДТП. Вона вийшла до машини, та спочатку заперечувала свою причетність до ДТП. Водночас, у зв'язку з тим, що на машині було багато слідів експлуатації, оскільки машина була вже не нова та свідок була третім власником цього авто, вона погодилась з тим, що вчинила ДТП. Поліцейські викликали іншого учасника ДТП, під'їхав синій "Ланос", на якому були характерні та свіжі сліди ДТП. Свідок погодилась передати водію "Ланоса" 6000 грн. компенсації за пошкодження, після чого останній поїхав.
Свідок також зазначила, що увесь час з нею спілкувався переважно позивач, який фактично залякував її позбавленням права керування на два роки, необхідністю сплати великих штрафів, необхідністю повторного складання іспитів на отримання водійського посвідчення, тощо. Вказала, що позивач вимагав та отримав від неї неправомірну вигоду у розмірі 10000 грн., які вона передала останньому у службовому авто, коли їздила з поліцейськими у бік ДЮЦ, після чого позивач вийшов з нею з машини та повідомив, що тепер у неї жодних проблем немає та цього ДТП не було. Пізніше позивач зателефонував та повідомив, що інший учасник події також вказав, що ДТП не було.
На питання суду свідок підтвердила, що жодних адмінматеріалів відносно неї за фактом зазначеного ДТП не складалось, до адміністративної відповідальності вона не притягувалась, штрафів не сплачувала.
На запитання суду до свідка про те, чи були на її автомобілі сліди від ДТП, свідок спочатку зазначила, що на машині було багато подряпин та зрозуміти, чи вони виникли від цього ДТП, або ж раніше, було неможливо. Пізніше, у ході цього ж допиту, свідок зазначила, що все ж таки пошкодження від ДТП на її машині були. Такі пошкодження були біля заднього правого колеса її машини. Ще пізніше під час допиту свідок повідомила, що вона навіть впевнена, що було ДТП, оскільки один з поліцейських провів рукою по її машині та там були залишки фарби. Разом з тим, машину вона до цього часу не ремонтувала.
Судом було звернуто увагу свідка на суперечність її показів, як тих, що надані суду, так і тих, що надавались нею раніше, під час надання пояснень до органів поліції, ДБР, подання заяв про вчинення злочину, тощо, у частині скоєння нею ДТП та наявності слідів ДТП на її авто, оскільки у всіх попередніх поясненнях остання у категоричній формі заперечувала як факт вчинення ДТП, так і наявність будь-яких пошкоджень на її авто.
У відповідь свідок повідомила суд, що раніше вона не розібралась у ситуації, вона не відчула, що зачепила іншу машину, попередні пояснення, у тому числі заяву до ДБР про вчинення злочину, вона писала під впливом емоцій, а зараз, коли пройшов час, вона вже впевнена, що все ж таки вчинила ДТП.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_15 повідомив суду, що 28.08.2023 він зранку припаркував своє авто - " ОСОБА_7 " біля магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_2 , та пішов у справах. Через деякий час, приблизно о 09 годині, він повернувся до авто та побачив, що вона пошкоджена, а саме - заднє ліве крило та задній бампер з лівого боку сильно зчесані, що характерно для ДТП. Жінка, яка поруч вела торгівлю з лотка, повідомила, що бачила ДТП, повідомила фрагмент номерного знаку автомобіля, який спричинив ДТП та зник з місця події. Свідок вирішив звернутись до поліції, зателефонував на лінію "102" та повідомив про пригоду. Через деякий час під'їхали поліцейські, зробили фото його автомобіля, склали схему ДТП, опитали його та повідомили, що він може бути вільним, з ним пізніше зв'яжуться.
Пізніше у цей день свідку зателефонувала особа, яка представилась працівником поліції, та повідомила, що необхідно під'їхати до місця скоєння ДТП. Свідок під'їхав, припаркував своє авто поруч зі службовим автомобілем поліції у заїзді до адміністративної будівлі Укртелекому, що навпроти місця скоєння ДТП. До нього підійшли працівники поліції та дівчина, як пізніше з'ясувалось - ОСОБА_11 , разом вони оглянули автомобіль свідка "Ланос" та пересвідчились, що пошкодження дійсно є. Дівчина запитала, скільки коштує ремонт, на що свідок відповів, що на СТО нарахували 6000 грн., дівчина погодилась та передала йому кошти у цій сумі. Тоді він повідомив, що більше не має до неї претензій, та за згодою поліцейських сів у своє авто та поїхав у справах.
На запитання суду свідок ОСОБА_15 уточнив, що до автомобіля ОСОБА_2 він взагалі не підходив та навіть не бачив його, відповідно, не бачив і пошкоджень на вказаному автомобілі.
Також зазначив, що через деякий час ті ж самі поліцейські зателефонували йому знову та вказали на необхідність зустрічі. Домовились зустрітись біля Дендропарку. Коли зустрілись, один з поліцейських - позивач, зазначив, що свідок вже отримав компенсацію збитків, а щоб у дівчини не було проблем, необхідно, щоб свідок зателефонував на лінію "102" та повідомив, що пошкодження на автомобілі вже були раніше. Спочатку він (свідок) не хотів цього робити, але потім погодився та зателефонував на "102", повідомив, що пошкодження на авто були раніше та просив не розглядати його попереднє звернення про ДТП.
Свідок зазначив, що увесь час спілкувався лише з позивачем, інший поліцейський з ним не спілкувався.
Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_16 зазначив, що є безпосереднім керівником позивача, та 28.08.2023 надав останньому у роботу матеріали за фактом ДТП та залишення місця ДТП, що сталось по АДРЕСА_2 . Зазначив, що через деякий час йому доповіли, що факт ДТП не підтвердився. Це було у першу чергу пов'язано з тим, що заявник повідомив, що пошкодження виникли на його автомобілі раніше, за обставин, які неможливо встановити.
На запитання суду свідок повідомив, що йому були надані усі зібрані матеріали, у тому числі фотознімки автомобіля підозрюваної особи, на яких будь-яких пошкоджень свідок не помітив. Такі фотознімки були у розпорядженні свідка як у роздрукованому виді, так і на електронному носії, та він мав можливість їх роздивитись. Свідок передивився усі матеріали, перечитав їх та поніс на підпис до керівника - начальника УПП, який їх перевірив та затвердив.
Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши надані сторонами письмові докази, фото- та відеоматеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 22.02.2016 року перебуває на службі в органах Національної поліції України, з 11.05.2018 - на посаді старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП.
Наказом начальника УПП в Кіровоградській області №120 від 07.11.2023 призначено службове розслідування з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин можливого вчинення дисциплінарного проступку старшим інспектором відділу розшуку та опрацювання ДТП УПП в Кіровоградській області ДПП капітаном поліції Ткаченком А.М., що полягає у нескладанні протоколів про адміністративне правопорушення за статтями 124 та 122-4 КУпАП та приховуванні факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28.08.2023 (т. 2 а.с. 20-21).
06 грудня 2023 року було складено та затверджено висновок службового розслідування, відповідно до якого комісія вирішила, що порушення службової дисципліни старшим інспектором відділу розшуку та опрацювання ДТП УПП в Кіровоградській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження.
Відповідно до висновку службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 3, 6, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, частини 1 статті 254 КУпАП, пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 18, пункту 5 частини 1 статті 23, пункту 2 частини 1 статті 26, частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", статті 38 Закону України "Про запобігання корупції", абзаців 2-4, 6 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, пункту 5 розділу І та пункту 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 №1395, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, підпункту 1.5 пункту 1, підпункту 2.5 пункту 2 посадової інструкції старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 №6086, дисциплінарна комісія вважала необхідним застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (т. 2 а.с. 96-131).
З матеріалів службового розслідування судом встановлено наступні обставини.
Так, 28.08.2023 о 09 годині 31 хвилину на лінію "102" надійшло повідомлення, зареєстроване в ЄО за №4389, від ОСОБА_15 про те, що о 09-29 годині по вул. Преображенській біля "Файно Маркету" невідоме авто в'їхало в авто заявника марки "Деу Ланос" д.н.з. НОМЕР_2 та залишило місце пригоди. Подія сталась приблизно за 30 хвилин до повідомлення. Авто марки схоже на "Ніссан", фрагмент д.н.з. НОМЕР_3 , водій високого зросту, з бородою, поїхав у бік центру, до ТЦ "Депот" (т. 1 а.с. 240-241).
На вказане повідомлення відреагував наряд патрульної поліції "Ліана-0108" у складі інспекторів поліції Яковлева та Пигини, якими підтверджено наявність пошкодження лакофарбового покриття автомобіля "Ланос" заявника з деформацією заднього бамперу зліва та заднього крила зліва, складено схему ДТП (т. 1 а.с. 249-250).
У цей же день матеріали ДТП за ЄО №4389 відпрацьовувались старшим інспектором відділу розшуку та опрацювання ДТП УПП в Кіровоградській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 та інспектором відділу розшуку та опрацювання ДТП УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , якими здійснено виїзд на місце пригоди та виявлено автомобіль "Лянча Муса" д.н.з. НОМЕР_4 , який міг бути причетним до скоєння зазначеної ДТП, належний ОСОБА_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було здійснено огляд та фотографування зазначеного автомобіля (т. 2 а.с. 5-6) а також документів щодо володіння автомобілем та на право керування (т. 2 а.с. 7-12).
Відповідно до рапорту інспектора відділу розшуку та опрацювання ДТП УПП в Кіровоградській області ДПП старшого лейтенанта поліції Кіквадзе В.Т. від 28.08.2023, було оглянуто автомобіль "Лянча Муса" д.н.з. НОМЕР_4 з метою виявлення характерних пошкоджень, яких виявлено не було. Власниця авто участь у ДТП заперечила. Цим же рапортом повідомляється, що у ході спілкування з заявником - ОСОБА_15 було з'ясовано, що останній повторно телефонував на спецлінію "102", оскільки встановив, що пошкодження на його автомобілі вже були присутні на проміжку деякого часу, але він цього не помічав (т. 2 а.с. 14).
Так, 28.08.2023 о 15 годині 36 хвилин на лінію "102" надійшло повідомлення, зареєстроване в ЄО за №7477, від ОСОБА_15 про те, що він ні до кого претензій не має стосовно ДТП, що мало місце 28.08.2023 о 09-29 годині (т. 1 а.с. 242).
За результатами розгляду звернення ОСОБА_15 від 28.08.2023 ЄО №4389, старшим інспектором відділу розшуку та опрацювання ДТП УПП в Кіровоградській області ДПП капітаном поліції Ткаченком А.М. складено довідку від 30.08.2023, відповідно до якої зазначено, що у ході відпрацювання матеріалів ЄО №4389 факт ДТП за вказаних у повідомленні обставинах не підтвердився, пошкоджень на автомобілі "Лянча Муса" д.н.з. НОМЕР_4 не виявлено, заявник повідомив, що пошкодження на його автомобілі виникли раніше, претензій він ні до кого не має, а отже вважав би за необхідне матеріали направити до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для розгляду та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства (т. 1 а.с. 245-246).
30 серпня 2023 року матеріали ЄО №4389 від 28.08.2023 було направлено начальнику Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (т. 1 а.с. 244).
Разом з тим, 12.09.2023 до Департаменту внутрішньої безпеки НП України в Кіровоградській області надійшло звернення ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності працівника поліції ОСОБА_17 , який 28.08.2023 близько 15 години шахрайським способом заволодів грошовими коштами у загальній сумі 16000 грн. (т. 1 а.с. 233).
У цей же день ОСОБА_2 було надано пояснення, де остання повідомила, що 28.08.2023 ОСОБА_1 її було безпідставно звинувачено у скоєнні ДТП, якого вона не вчиняла, в результаті чого вона передала 6000 грн. власнику іншого авто та 10000 грн. особисто ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 234-235).
Крім цього, 17.10.2023 (зареєстровано 19.10.2023) ОСОБА_18 на адресу ТУ ДБР у м. Миколаєві подано заяву про вчинення злочину, у якій остання вимагала негайно внести дані до ЄРДР про вчинення злочину співробітниками УПП в Кіровоградській області, зокрема ОСОБА_19 , які 28.08.2023 заволоділи її грошовими коштами. У цій заяві, серед іншого, зазначається про те, що ОСОБА_2 участі у ДТП не брала, на її автомобілі не було жодних пошкоджень, лише сліди експлуатації, які до того ж були під пилом та брудом (т. 2 а.с. 26-29).
У ході службового розслідування ОСОБА_2 08.11.2023 також надавала пояснення, аналогічні попереднім (т. 2 а.с. 30-32).
Разом з тим, дисциплінарна комісія дійшла висновків про підтвердження факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме: нескладання протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 ; приховування факту вчинення ДТП шляхом примушування Фастовця до повідомлення неправдивих відомостей на лінію "102" та у подальшому підготовці завідомо неправдивих матеріалів перевірки та внесення до інформаційно-комунікаційної системи фіктивних відомостей про результати реагування на повідомлення про ДТП; а також непроведення відеофіксації подій на нагрудну бодікамеру.
Наказом ДПП №8 від 04.01.2024, за результатами проведеного службового розслідування та на підставі відповідного висновку службового розслідування, за порушення вимог пунктів 1, 3, 6, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, частини 1 статті 254 КУпАП, пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 18, пункту 5 частини 1 статті 23, пункту 2 частини 1 статті 26, частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", статті 38 Закону України "Про запобігання корупції", абзаців 2-4, 6 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, пункту 5 розділу І та пункту 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 №1395, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, підпункту 1.5 пункту 1, підпункту 2.5 пункту 2 посадової інструкції старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 №6086, застосовано до капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (т. 2 а.с. 136-138).
Не погоджуючись з накладенням такого дисциплінарного стягнення, позивач ініціював розгляд даної справи в адміністративному суді.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
В силу вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 1 Статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Стаття 12 Статуту вказує, що дисциплінарний проступок це протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 11 Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
З аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність поліцейських слідує, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Із зазначеного випливає, що службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що передбачені такими актами. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників. Обов'язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі, також - Порядок).
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку, службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Згідно матеріалів службового розслідування, основною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало безпідставне, на думку відповідача, нескладання позивачем протоколів про адміністративне правопорушення за фактом скоєння ОСОБА_2 ДТП та подальші дії, спрямовані на приховування факту скоєння зазначеною особою ДТП.
Отже, обставиною, з якою відповідач пов'язує порушення позивачем службової дисципліни, є факт дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 28.08.2023 о 09 годині 29 хвилин між автомобілем "Деу Ланос" та іншим автомобілем, яким, на думку відповідача, є автомобіль "Лянча Муса" під керуванням ОСОБА_2 .
Разом з тим, суд вважає такі висновки відповідача недоведеними та такими, що суперечать матеріалам справи.
Зокрема, як встановлено судом, ОСОБА_2 , звертаючись із чисельними заявами до органів поліції та ТУ ДБР у м. Миколаєві, надаючи відповідні пояснення, незмінно та послідовно зазначала у категоричній формі про свою непричетність до скоєння вказаного ДТП, вказувала на відсутність на її автомобілі будь-яких пошкоджень, окрім застарілих слідів експлуатації. В усіх наданих Міхлик заявах та поясненнях, наданих до органів поліції та ДБР, що містяться у матеріалах справи, остання вказувала саме на безпідставність її звинувачення ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, якого вона не вчиняла (т. 1 а.с. 233, 234-235, т. 2 а.с. 26-29, 30-32).
Факт відсутності будь-яких пошкоджень на автомобілі "Лянча Муса", характерних для ДТП, підтверджується також рапортом ОСОБА_5 від 28.08.2023 (т. 2 а.с. 14), а також показами свідка ОСОБА_16 , наданих ним під час судового розгляду справи.
Судом під час судового засідання у присутності учасників справи оглянуто кольорові фотографії автомобіля "Лянча" д.н.з. НОМЕР_4 , долучені позивачем до матеріалів справи (т. 2 а.с. 220-223), а також ті ж самі фотографії на електронному носії (т. 2 а.с. 238), що надало змогу суду у деталях роздивитись лакофарбове покриття кузову зазначеного автомобіля.
Переглядом вказаних фотографій, у тому числі шляхом їх наближення з електронного носія на екрані монітору, жодних пошкоджень на автомобілі "Лянча" д.н.з. НОМЕР_4 , характерних для ДТП, тим більше відповідних пошкодженням, наявним на автомобілі "Ланос" д.н.з. НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 219), судом не виявлено.
Суд не приймає у якості належного та достовірного доказу пояснення ОСОБА_2 , надані нею у ході її допиту судом у якості свідка у частині, що стосується її причетності до скоєння ДТП та наявності пошкоджень на її автомобілі, оскільки вони є суперечливими та протирічать вищевказаним матеріалам справи та встановленим судом обставинам.
Так, на запитання суду до свідка про те, чи були на її автомобілі сліди від ДТП, свідок на початку допиту зазначила, що на машині було багато подряпин та зрозуміти, чи вони виникли від цього ДТП, або ж раніше, було неможливо. Пізніше, у ході цього ж допиту, свідок зазначила, що все ж таки пошкодження від ДТП на її машині були, біля заднього правого колеса її машини. Ще пізніше, під час того ж самого допиту, свідок повідомила, що вона навіть впевнена, що було ДТП, оскільки один з поліцейських провів рукою по її машині та там були залишки фарби. Разом з тим, машину вона до цього часу не ремонтувала.
Суд критично відноситься до такої зміни показів свідком ОСОБА_2 та пов'язує таку зміну з упередженим ставленням свідка до ОСОБА_1 , бажанням покарати його, оскільки відповідно до матеріалів справи свідок неодноразово зверталась до відповідних органів із заявами про притягнення зазначеної особи до відповідальності, у тому числі кримінальної, так як звинувачує останнього у заволодінні її коштами. Отже, такі змінені покази ОСОБА_2 суд оцінює як необ'єктивні та недостовірні.
Суд також критично відноситься до показів ОСОБА_5 , оскільки у матеріалах справи наявні два пояснення цього свідка (т. 1 а.с. 238, т. 2 а.с. 43-45) та рапорт (т. 2 а.с. 14), зміст яких істотно відрізняється один від одного, при чому свідок не зміг пригадати, про що саме він зазначав у кожному з таких документів. Вказаний свідок, зазначаючи про наявність пошкоджень на автомобілі ОСОБА_3 , не зміг пояснити суду, як саме це були пошкодження та навіть з якого боку автомобіля вони були розташовані. Отже, такі покази ОСОБА_5 суд також оцінює як недостовірні.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем факту вчинення ОСОБА_3 ДТП 28.08.2023 за обставин, визначених у висновку службового розслідування.
Крім цього, суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція №1395), яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Пунктом 5 розділу І Інструкції №1395 визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення. Поліцейські підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою, сьомою - дев'ятою статті 121, частиною третьою статті 121-3, частинами п'ятою і сьомою статті 122, частиною першою статті 122-2, статтями 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частинами третьою і п'ятою статті 126, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, статтею 188-28 КУпАП, а за частиною третьою статті 127-4 поліцейськими підрозділів Департаменту внутрішньої безпеки.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Інструкції №1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:
1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності;
2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання;
3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння;
4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
За наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції, зокрема за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Згідно статті 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 122-4, 124 КУпАП.
Отже, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем під час проведення службового розслідування виявлено особу, яка, на його думку, вчинила адміністративні правопорушення, передбачені статтями 122-4, 124 КУпАП - у даному випадку ОСОБА_2 , уповноважена особа відповідача упродовж 24 годин була зобов'язана скласти відповідні протоколи про адміністративне правопорушення та направити їх для розгляду по суті до місцевого загального суду відповідно до територіальної підсудності.
Посилання відповідача на пропуск строку для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, як підставу не складати відповідні адміністративні протоколи, суд не приймає, оскільки прийняття рішення щодо закриття справи у зв'язку зі закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до положень КУпАП покладається на орган, який проводить розгляд справи, яким у даному випадку є суд, а не Національна поліція, яка лише має скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, саме суд мав встановити наявність складу адміністративного правопорушення, обставини скоєння ДТП, його учасників та, за наявності підстав, визначити вину особи у вчиненому правопорушенні.
Тобто відповідач, як орган Національної поліції, не наділений законом повноваженнями визначати наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, визначеного статтями 122-4 та 124 КУпАП, а лише має повноваження, за наявності ознак правопорушення, скласти відповідні протоколи та направити їх до суду. Лише суд у цьому випадку мав би визначити, чи мало місце ДТП за вказаних обставин та чи винна та чи інша особа у його скоєнні.
Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач, відповідно до закону, не може самостійно визначати наявність або ж відсутність факту вчинення ДТП та вину його учасників (у даному випадку - ДТП, що мало місце 28.08.2023 за участю автомобілів "Деу Ланос" та, за твердженням відповідача, "Лянча Муса" під керуванням ОСОБА_2 ), а отже вказані обставини відповідачем є недоведеними, та як наслідок безпідставно покладені в основу висновку службового розслідування та наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідачем не доведено наявності факту скоєння ОСОБА_2 28.08.2023 о 09 годині 29 хвилин дорожньо-транспортної пригоди по АДРЕСА_2 , а відтак не доведено й необхідності складання позивачем за цим фактом протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтями 122-4, 124 КУпАП.
Враховуючи, що усі інші порушення службової дисципліни, зазначені у висновку службового розслідування та наказі про застосування дисциплінарного стягнення, фактично є похідними та безпосередньо пов'язані з необхідністю складання позивачем протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 , що на думку суду є недоведеним, такі порушення службової дисципліни також не можуть бути визнані судом доведеними належними доказами.
Відтак, оскільки під час розгляду справи відповідачем не доведено будь-яких фактичних даних, що свідчать про реальну наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, суд приходить до висновку про безпідставність притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду цієї справи, суд вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності своїх дій та рішень, які є предметом оскарження у цій адміністративній справі, що свідчить про те, що відповідач під час їх вчинення діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що у свою чергу є підставою для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд доходить висновку, що права позивача є порушеними унаслідок протиправних дій та рішень суб'єкта владних повноважень, а отже - підлягають поновленню.
Обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, суд виходить з наступного.
Суд враховує, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України). Ця мета перегукується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З метою обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції №8 від 04.01.2024 у частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.
В іншій частині позову необхідно відмовити.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Матеріали справи містять докази понесення позивачем судових витрат за сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. (т. 1 а.с. 4), вказані суми підлягають стягненню на користь позивача.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування наказу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №8 від 04.01.2024 у частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 01 листопада 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО