Справа № 483/187/24
Провадження № 2/483/181/2024
Іменем України
11 листопада 2024 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.,
за участю секретаря Гречки С.Є.,
позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Михайленко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відео конференції з використанням представником позивачки власних технічних засобів поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon» цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
07 лютого 2024 року адвокат Михайленко Н.М., яка є представником позивачки ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_3 , яка до укладення шлюбу 23 грудня 1983 року мала прізвище Горова, після її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшли всі права та обов'язки спадкодавиці, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті. За життя ОСОБА_3 заповіту не склала. Спадкоємицями майна померлої є її доньки: позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 Звернувшись до нотаріуса на консультацію щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, нотаріусом позивачці було повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину нотаріусом не є можливим, оскільки вона не прийняла спадщину у встановлений законом шестимісячний термін та не вступила в права спадкоємця фактично. Посилаючись на те, що до нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину позивачка не звернулася, оскільки вона є інвалідом ІІІ групи з 2012 року, постійно перебуває на лікуванні під час загострення хронічних хвороб, а також що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією рф проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, та вказана обставина змінила життя кожного українця, змін зазнали усі сфери суспільних відносин, а також враховуючи високу ймовірність несанкціонованих дій з інформацією державних реєстрів та офіційних сайтів державних органів з боку агресора, що створює загрози для безпеки держави та громадян, органи державної влади обмежили доступ до деяких державних реєстрів та офіційних сайтів державних органів та крім того, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був затверджений Перелік територій громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, до якого включено і місто Очаків, на території якого зареєстроване місце проживання та фактично проживає позивачка і враховуючи складну військову ситуацію: постійні обстріли, що є загальновідомою інформацією, складні побутові умови (довготривалі відключення електричної енергії, відсутність централізованого водопостачання, інтернет зв'язку) позивачка була позбавлена повноцінного доступу до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини. Представник вважає, що зазначені причини пропуску строку є поважними, оскільки вони пов'язані з об'єктивними, непереборними, істинними труднощами для позивачки. Строк прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 закінчився 07 вересня 2019 року. Представник позивачки посилаюсь на викладене просила визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці.
Представник позивачки - адвокат Михайленко Н.М. в судовому засіданні посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, а також, що відповідачка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_3 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не повідомила нотаріуса про існування інших спадкоємців, а саме ОСОБА_1 , просила позовні вимоги задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримавши вимоги викладені в позовній заяві пояснила, що строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері нею пропущений з поважних причин, а саме через постійні хвороби, оскільки вона є інвалідом третьої групи, та через введення воєнного стану в Україні. Вони з сестрою мали намір добровільно поділити майно, що належало їх матері на момент смерті, проте сестра, не сказавши їй, подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після матері в якій не повідомила, що вона також є спадкоємицею. Спадковим майном на яке відкрилася спадщина після матері є: житловий будинок, квартира та земельні ділянки. Вона бажала б, отримати спадщину лише на земельні ділянки, а на житловий будинок та квартиру вона не претендує. Сестрі вже видані нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, до суду не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши письмові докази, що є у справі, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частинами першою, третьою статті 12, частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , яка до державної реєстрації шлюбу мала дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 , яке після реєстрації шлюбу змінила на ОСОБА_5 , в подальшому прізвище до реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила на ОСОБА_6 , є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27 листопада 1972 року (а.с. 9), копіями витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 0001031185 та № 00010391522 від 20 квітня 2012 року (а.с. 12-13), і у відповідності зі ст. 1261 ЦК України, є спадкоємицею першої черги.
ОСОБА_3 до державної реєстрації шлюбу 23 грудня 1983 року мала прізвище - Горова, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00042436769 від 23 листопада 2023 року (а.с. 10).
Як вбачається з копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 23 листопада 2023 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (а.с. 8).
Відповідно до довідки ВЗД ЦНАП Очаківської міської ради вих. № 6396 від 30 листопада 2023 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею за вказаною адресою на момент її смерті зареєстровані особи відсутні (а.с. 14).
З роз'яснення приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Тельпіш М.М. від 28 листопада 2023 року № 387/01-16 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , у зв'язку з чим їй рекомендовано звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 15).
За життя спадкодавиця своєю власністю на випадок смерті не розпорядилася, тому відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкування відбувається за законом почергово.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
При цьому, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
З викладеного слідує, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 12/2019, відкритої 27 березня 2019 року приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Тельпіш М.М., заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про прийняття спадщини за законом у встановлений шестимісячний строк, 27 березня 2019 року звернулася відповідачка ОСОБА_2 , якій 02 грудня 2020 року були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що за життя належали спадкодавиці ОСОБА_3 . Заява позивачки ОСОБА_1 до нотаріальної контори про прийняття нею спадщини після смерті матері в матеріалах спадкової справи відсутня (а.с. 49-109).
Таким чином, шестимісячний строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 закінчився 07 вересня 2019 року і позивачкою його пропущено.
За правилами ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК.
Як свідчить тлумачення ч. 3 ст. 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду у справі № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року зазначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Так, представник позивачки позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вона є інвалідом ІІІ групи з 2012 року, постійно перебуває на лікуванні під час загострення хронічних хвороб, а також що з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, та вказана обставина змінила життя кожного українця та змін зазнали усі сфери суспільних відносин, оскільки було обмежено доступ до деяких державних реєстрів та офіційних сайтів державних органів, а також, що місто Очаків, на території якого зареєстроване місце проживання та фактично проживає позивачка розташоване в районі проведення воєнних (бойових) дій, складна військова ситуацію: постійні обстріли, складні побутові умови (довготривалі відключення електричної енергії, відсутність централізованого водопостачання, інтернетзв'язку), в зв'язку з чим позивачка була позбавлена повноцінного доступу до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини.
На підтвердження зазначених обставин представником позивачки до справи долучено: довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 655124 від 20 березня 2023 року, яка підтверджує, що ОСОБА_1 має третю групу інвалідності, виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 470 від 13 вересня 2019 року про перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні з 01 по 05 вересня 2019 року, стаціонарному лікуванні з 05 по 13 вересня 2019 року; виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 171 від 30 квітня 2019 року про перебування ОСОБА_1 на лікуванні з 19 квітня по 30 квітня 2019 року; виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 19 від 27 січня 2020 року про перебування ОСОБА_1 на лікуванні з 13 по 27 січня 2020 року, виписку із медичної картки стаціонарного хворого б/н від 18 жовтня 2021 року про перебування ОСОБА_7 на лікуванні з 05 по 18 жовтня 2021 року; виписку із медичної картки стаціонарного хворого б/н від 30 березня 2021 року про перебування ОСОБА_1 на лікуванні з 18 по 30 березня 2021 року; виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 2482/632 від 13 грудня 2023 року про перебування ОСОБА_1 на лікуванні з 07 по 13 грудня 2023 року, а також форми індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається МСЕК № 475 від 17 квітня 2012 року, № 401/416 від 22 квітня 2015 року, № 386 від 12 травня 2020 року (а.с. 17-25).
Разом з тим, зазначені обставини не свідчать про категоричну неможливість позивачки звернутися до нотаріуса та даних про те, що вона хворіла до 07 вересня 2019 року безперервно, чи не могла самостійно пересуватися, що об'єктивно перешкоджало їй протягом встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини звернутися до нотаруса - матеріали справи не містять.
Крім того, в Україні воєнний стан було введено та місто Очаків віднесений до Переліку територій громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій лише з 24 лютого 2022 року, майже через 2 роки 6 місяців після спливу встановленого законом шестимісячного строку на прийняття спадщинини після померлої ОСОБА_3 .
Також є безпідставними посилання позивачки та її представника щодо не повідомлення відповідачкою нотаріуса про існування іншого спадкоємця, а саме позивачки, оскільки право на спадщину виникає з моменту її відкриття, про що було відомо останній, і закон зобов'язує спадкоємця, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Тельпіш М.М. за роз'ясненням щодо відкриття спадкової справи після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , лише 28 листопада 2023 року, тобто через 4 роки 7 місяців 21 день після смерті матері.
Отже, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, враховуючи аргументи та доводи позивачки та її представника, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачці додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивачкою та її представником не надано та не доведено наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
У постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
В постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) Верховний Суд зробив правовий висновок, згідно з яким при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об'єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Такі обставини позивачкою та її представником не доведені, оскільки доказів своєї тривалої хвороби, яка б перешкоджала зверненню до нотаріуса в період з 07 березня 2019 року до 07 вересня 2019 року взагалі суду не надано.
Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17.
Оскільки підстави, на які посилається позивачка та її представник, з урахуванням зазначених норм права та релевантної практики Верховного Суду, не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини та підстави для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 відсутні, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати за позовом суд відносить на рахунок позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці, - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок позивачки.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15 листопада 2024 року.
Головуючий: