ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15429/24
провадження № 2/753/8613/24
"15" листопада 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями, справу передано на розгляд судді Осіпенко Л.М.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.08.2024 року позовну заяву було залишено без руху та позивачці був наданий строк для усунення недоліків.
Зазначену ухвалу позивачка отримала 27.08.2024 року у особистому Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджується довідкою, яка наявна в матеріалах справи.
Крім того, засобами поштового зв'язку на адресу позивачки було направлено паперовий примірник ухвали суду, проте конверт повернувся до суду з відповідною відміткою про неотримання.
У відповідності до ст.ст. 122-124 ЦПК України, останнім днем для усунення недоліків було 06.09.2024 року, однак позивачка у визначений судом строк зазначених в ухвалі суду недоліків не усунула, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило, станом розгляду позову не цікавилась, що свідчить про втрату інтересу до своєї позовної заяви, та що в свою чергу тягне порушення принципу розумності строків, дотримання якого є однією з найважливіших критерій справедливого судочинства.
ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі», вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що позивачка, отримавши ухвалу про залишення її позовної заяви без руху, не усунула визначені у ній недоліки у встановлений строк, суддя приходить до висновку, що позовну заяву необхідно вважати неподаною та повернути позивачці, роз'яснивши, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу- вважати не поданою та повернути позивачці.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: Л.М.Осіпенко