Справа № 521/18489/24
Номер провадження:1-кс/521/3491/24
14 листопада 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю дізнавача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання дізнавача СД Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 , про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування за №12024164470000493 від 08.11.2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається наступне.
Сектором дізнання Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідування за №12024164470000493 від 08.11.2024 року. Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
Підставою для початку розслідування слугувало те, що 08.11.2024 року до чергової частини відділу поліції надійшло повідомлення оператора -102- про те, що у командира розвідувального відділення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено наркотичну речовину.
Так, в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме 08.11.2024 року було здійснено огляд місця події, а саме у приміщенні службового кабінету № 3 адміністративної будівлі військової частини, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (більш точне місцезнаходження не зазначається у зв'язку з діючим на всій території України правовим режимом воєнного стану), де на столі виявлено прозорий zip-пакет із вмістом кристалічної речовини сірого кольору та трубку для куріння із залишками невідомої речовини, які вилучено для подальшого направлення на дослідження (ЄО №22905).
Попередня правова кваліфікація - за ч. 1 ст. 309 КК України, досудове розслідування триває.
08.11.2024 року, відповідною постановою, зазначені речі та предмети були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні дізнавач, яка входить до групи дізнавачів у даному провадженні, клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно пункту 7 частини другої статті 131 КПК, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий (дізнавач) за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Згідно положень ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого (дізнавача), прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, у тому числі перелік і види майна, що належить арештувати.
Так, дізнавачем у клопотанні ставиться питання про накладення арешту на майно, що було вилучено під час проведеного огляду.
Відповідно до вимог ст. 13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених КПК України.
За статтею 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК України, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Із матеріалів, які додаються до клопотання, вбачається, що з клопотанням про дозвіл на обшук чи огляд службового кабінету, який знаходиться у будівлі військової частини, орган досудового розслідування до слідчого судді не звертався.
З клопотання та доданих до нього матеріалів слідчим суддею встановлено, що 08.11.2024 року органом досудового розслідування було проведено огляд у приміщенні службового кабінету, яке знаходиться в будівлі військової частини, із застосуванням технічних засобів відеозйомки.
Тобто огляд проводився у будівлі, призначеній для розташування певного військового формування, у даному випадку військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, відсутність дозволу слідчого судді на огляд службового кабінету, який був проведений невідкладно, у даному випадку слідчий суддя вважає необґрунтованим та суперечить практиці ЄСПЛ (рішення від 26 липня 2007 року в справі «Пєєв проти Болгарії»).
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що фактично у службовому кабінеті здійснювався обшук із застосуванням технічних засобів відеозйомки, що є неприпустимим, про що Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема у постановах від 07 червня 2018 року (справа № 740/5066/15-к), від 26 лютого 2019 року (справа № 266/4000/14-к), а саме проведення обшуку під виглядом огляду місця події є неприпустимо, оскільки таким чином нівелюються вимоги судового контролю.
Крім того, враховуючи, що введений на всій території правовий режим воєнного стану дій й до теперішнього час, слідчий суддя переконаний, що гарантії недоторканості володіння поширюються на службові приміщення військових об'єктів (будівель, тощо), та власники (володільці, користувачі) приміщень, що розташовані на військових об'єктах, мають «розумні очікування конфіденційності».
З протоколу вбачається, що огляд був проведений без участі та згоди власника (володільця) майна або його представника.
Вказані висновки дають слідчому судді підстави вважати про неможливість накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході проведення зазначеної вище невідкладної слідчої дії.
Окремо слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у клопотанні дізнавачем порушується питання про арешт речей та предметів, обіг яких, на її переконання, може бути обмежений або заборонений. Проте така мета забезпечення арешту, як збереження речових доказів, для запобігання їх приховування, пошкодження, втрати, знищення, використання або перетворення є недоведеною, оскільки дані речі та предмети вже визнані нею в якості речових доказів та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року за №1104 «Про затвердження Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», перебувають на відповідному зберіганні в камері зберігання речових доказів відділу поліції, що виключає можливість такого майна бути прихованим, пошкодженим, втраченим, знищеним, використаним або перетвореним.
Окрім цього, в разі подальшого визнання, відповідними експертними дослідженнями, вказаних предметів такими, що містять у собі заборонені речовини, таке майно не може бути повернуто.
Враховуючи усе вищевикладене, слідчий суддя вважає клопотання дізнавача задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання дізнавача СД Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 , про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування за №12024164470000493 від 08.11.2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме речей та предметів, які були вилученні під час огляду місця події у приміщенні службового кабінету № 3 адміністративної будівлі військової частини НОМЕР_1 - відмовити.
Ухвалу слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1