Справа № 496/3253/24
Провадження № 3/496/2059/24
09 жовтня 2024 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Трушина О.І., за участю секретаря Стрілець Ж.М., захисника Давидова В.О.,
розглянувши клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про визнання відеозапису неналежним та недостовірним доказом, призначення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозапису,
В провадженні суду перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Від захисника ОСОБА_2 надійшли клопотання про визнання відеозапису, який міститься в матеріалах справи, неналежним та недостовірним доказом, та про проведення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису.
Так, у клопотанні захисник зазначає, що ОСОБА_1 було безпідставно зупинено працівниками поліції нібито у зв'язку з наявним орієнтуванням на те, що водій автомобіля зі схожими номерними знаками вживав алкогольні напої. З наявного відеозапису вбачається, що поліцейськими не надано жодних доказів на підтвердження цієї обставини, а огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився всупереч порядку визначеному законом. При цьому, захисник ОСОБА_2 посилається на ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», яка визначає вичерпний перелік підстав для зупинки поліцейським транспортних засобів, і в даному випадку відсутня підстава для зупинки ОСОБА_1 . У зв'язку з незаконною зупинкою, усі наступні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не був зобов'язаний виконувати. А всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, представник ОСОБА_2 вважає, що поліцейськими допущено численні порушення і неправомірність дій, та просить визнати відеоматеріали в даній справі неналежними та недостовірними доказами і не посилатися на них при ухваленні судового рішення.
Крім того, захисник також просив призначити експертизу з технічного дослідження наявного в матеріалах справи відеозвукозапису, проведення якої просив доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення яких просив поставити питання, чи є наданий на дослідження відеозвукозапис автентичним,; чи є наданий на дослідження відеозвукозапис оригіналом чи копією; чи зазнавав змін або коригувань наданий на дослідження відеозвукозапис. При цьому вказує на те, що час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на корінці до алкотестеру Драгер (08 год. 13 хв. 25 сек.) не співпадає з часом проходження огляду в наявному в матеріалах справи відеозапису (08 год. 13 хв. 03 сек.), також різниться час керування транспортним засобом, час направлення на огляд водія з метою виявлення алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я, що загалом дає підстави вважати даний відеозапис недостовірним доказом. У зв'язку з наведеним, вважає необхідним провести експертизу з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису, щоб з'ясувати чи є наданий доказ достовірним та таким, що отриманий в порядку встановленому законом, чи не відбувалось в нього втручання сторонніх осіб.
Під час судового засідання захисник Давидов В.О. наполягав на задоволені вищевказаних клопотань у повному обсязі та доповнив, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз'яснено процедуру огляду на стан сп'яніння, не роз'яснені його процесуальні права, сам огляд проведений без повідомлення ознак сп'яніння та не запропоновано проїхати до медичного закладу. Також, працівниками поліції не було здійснено пробний забір повітря, не зафіксовану згоду ОСОБА_1 з результатами тесту.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Між тим, згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Щодо безпідставності зупинки, на що посилається захисник у клопотанні, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. (п. 2,3 ч. 1, ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію").
Відповідно до п. 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. N 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Згідно п.7 ч.1 ст. 35 КУпАП поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Згідно з п. 5 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Суд вважає, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про національну поліцію та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з дотриманням вимог "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства встановлено не було, тому доводи захисника щодо незаконності зупинки транспортного засобу є безпідставними.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, як, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Згідно п.п. 1) п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 р. за №1026, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.01.2019 р. за №28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Пункт 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 р. за №1026, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.01.2019 р. за №28/32999, чітко передбачає, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
До того ж, з наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського випливає, що сам відеозапис триває безперервно дві години та не переривається.
Таким чином, з підстав, наведених вище, відеозапис не може вважатись неналежним та недостовірним доказом.
Щодо поданого до суду клопотання про призначення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису, суд зазначає наступне.
Клопотання вмотивоване тим, що час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на чеку драгера (08 год. 13 хв. 25 сек.) не співпадає з часом проходження огляду в наявному в матеріалах справи відеозапису (08 год. 13 хв. 03 сек.), також різниться час керування транспортним засобом, час направлення на огляд водія з метою виявлення алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я, що загалом дає підстави вважати даний відеозапис недостовірним доказом.
Натомість, у суду відсутні сумніви у автентичності та походженні відеозапису, наданого Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України разом із іншими матеріалами справи. Незначна розбіжність в секундах не свідчить про монтаж відеозвукозапису, внесення до нього будь-яких змін або корегувань. Більше того, зміст відеозвукозапису не суперечить матеріалам справи, а тому становить належне правове підґрунтя для прийняття відеозвукозапису, як доказу, без необхідності призначення його технічного дослідження.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката Давидова В.О. про призначення експертизи з технічного дослідження віеозвукозапису, наявного в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання про визнання доданого до справи відеозапису неналежним та недостовірним доказом від 11.06.2024 року та клопотання про проведення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису від 11.06.2024 року, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 271, 273 КУпАП,
Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання відеозапису неналежним та недостовірним доказом, призначення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.І. Трушина