Іменем України
15.11.2024 Справа №607/21408/24 Провадження №2-а/607/414/2024
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю: секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Климчук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 20.09.2024 інспектором 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області Слободою П.І. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3094791, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивач зазначив, що відповідно до змісту вказаної постанови йому інкримінується те, що 20.09.2024 о 21 год. 23 хв. на вул. Бережанській, 42 у м. Тернополі ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Touareg», державний номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів та порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху України.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та винесеною з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки адміністративного правопорушення, за яке законом передбачена адміністративна відповідальність. Також поліцейським не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, що останній не пропустив пішоходів на нерегульованому пішохідному переході.
За таких підстав позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3094791 від 20.09.2024, якою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.
04.10.2024 позовна заява залишена без руху та позивачеві наданий строк для усунення недоліків позовної заяви. 07.10.2024 представник позивача усунув недоліки позовної заяви шляхом подання позовної заяви у новій редакції.
08.10.2024 відкрите провадження у справі, призначене судове засідання на 17.10.2024, визначений відповідачу строк для подання відзиву.
16.10.2024 відповідач подав відзив, в якому позов не визнав та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення зафіксований на відеозаписі з автомобільного реєстратора службового автомобіля поліції. На думку відповідача, оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та винесена з урахуванням об'єктивних обставин справи.
17.10.2024 розгляд справи не відбувався у зв'язку із перебуванням головуючої судді Марциновської І.В. на навчанні. Судове засідання призначене на 15.11.2024.
У судовому засіданні 15.11.2024 позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю. Додатково пояснив, що на момент проїзду керованого ним транспортного засобу через пішохідний перехід на пішоходи на даному переході були відсутні, а відтак позивач не порушив Правила дорожнього руху.
У судовому засіданні представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Климчук О.І. позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві, та просила у позові відмовити повністю. Пояснила, що з відеозапису вбачається, що пішоходи мали намір перейти проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході, однак не змогли цього здійснити через проїзд керованого позивачем транспортного засобу.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд установив, що 20.09.2024 інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Тернопільській області Слободою П.І. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3094791. Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн.
У постанові зазначено, що 20.09.2024 о 21 год. 23 хв. на вул. Бережанській, 42 у м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Touareg», державний номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів та порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, п. 18.1 Правил дорожнього руху передбачає, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, полягає, зокрема у ненаданні переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частини 1-3 ст. 90 КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на момент проїзду керованого ним транспортного засобу через нерегульований пішохідний перехід пішоходи на такому переході були відсутні. Відтак позивач не порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху та не вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На спростування доводів позивача та на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідач надав відеозаписи з автомобільного реєстратора службового автомобіля поліції (назва файлів «IMG_7459», «IMG_7460») та з нагрудних камер працівників патрульної поліції № 472613, № 473056 (назва файлів «part_00000_export-kcq8u», «part_00001_export-kcq8u»).
Так, з відеозапису з автомобільного реєстратора службового автомобіля поліції (назва файлу «IMG_7460») вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Touareg», державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час наближення указаного автомобіля до нерегульованого пішохідного переходу до проїзної частини тротуаром також наблизились два пішоходи, які мали намір перейти проїзну частину по указаному нерегульованому пішохідному переході. Однак на момент проїзду автомобіля через пішохідний перехід пішоходи ще перебували на тротуарі та не ступили на нерегульований пішохідний перехід.
Оскільки обов'язковою умовою порушення водієм п. 18.1 Правил дорожнього руху є саме перебування пішоходів на нерегульованому пішохідному переході, а у даному випадку такі обставини не мали місце, указане дає підстави дійти висновку про непорушення позивачем зазначених положень Правил дорожнього руху.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що сама по собі постанова від 20.09.2024 без інших достатніх доказів не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Так само і визнання особою винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення на місці події без надання інших достатніх та належних доказів не може підтверджувати вчинення такого правопорушення.
Відтак постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3094791 від 20.09.2024 є такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на те, що суд дійшов переконання про існування підстав для скасування оскаржуваної постанови через недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, то є усі правові підстави для закриття справи про це адміністративне правопорушення.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн, що підтверджується квитанцією № 8 від 07.10.2024 (а.с. 19). Відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 9, 122, 245, 280 КУпАП, ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 268, 269, 271-272, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3094791 від 20.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль.
СуддяІ. В. Марциновська