Справа № 445/2670/24
Провадження № 1-кс/445/994/24
11 листопада 2024 року слідчий суддя Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Буського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколя, Буського району, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні №12024141210000481 від 05.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
слідчий СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , звернувся за погодженням прокурором Буського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 , до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Згідно з матеріалами клопотання що ОСОБА_5 , порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також порушуючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», будучи притягненим до адміністративної відповідальності постановами Буського районного суду Львівської області за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП , тобто за вчинення домашнього насильства стосовно своєї доньки ОСОБА_8 , з якою вони разом проживають та спільно ведуть господарство, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив та перебуваючи у АДРЕСА_1 , безпричинно, на ґрунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї доньки ОСОБА_8 , що призвело до її психологічних, що виразилось у вигляді пригніченого настрою, переживань за власне здоров'я та психологічне благополуччя дітей, тривожності, напруженості, емоційної лабільності, астенії. Також у ОСОБА_8 був порушений звичайний рівень її життєдіяльності та соціального функціонування.
Так, 05.03.2024 року близько 06:45 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає зі своєю сім'єю: дружиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та онуками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи умисно, в порушення вимог статті 3 Європейської Конвенції з прав людини, відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, в порушення вимог статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція), ст. 28 Конституції України, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство стосовно своєї доньки - ОСОБА_8 у вигляді безпричинного конфлікту, словесних образ, грубої нецензурної лайки та пориванням до бійки, що спричинили зміну емоційного стану потерпілої, у вигляді пригніченого настрою, переживань за власне здоров'я та психологічне благополуччя дітей, тривожності, напруженості, емоційної лабільності, астенії.
За вказаним фактом, 12 березня 2024 року Буським районним судом Львівської області області, ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства стосовно своєї доньки ОСОБА_8 .
Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 08.04.2024 року близько 21:00 год., перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , де спільно проживає із дружиною ОСОБА_9 , донькою ОСОБА_8 та двома онуками, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство стосовно своєї доньки ОСОБА_8 у вигляді безпричинного конфлікту, словесних образ, грубої нецензурної лайки, голосних викрикування, що спричинили зміну емоційного стану, у вигляді пригніченого настрою, переживань за власне здоров'я та психологічне благополуччя дітей, тривожності, напруженості, емоційної лабільності, астенії.
За вказаним фактом, 15 квітня 2024 року Буським районним судом Львівської області області, ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства стосовно своєї доньки ОСОБА_8 .
Після цього, ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 31.05.2024 року близько 06:00 год., перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , де спільно проживає із дружиною ОСОБА_9 , донькою ОСОБА_8 та двома онуками, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство стосовно своєї доньки - ОСОБА_8 у вигляді безпричинного конфлікту, словесних образ, грубої нецензурної лайки, голосних викрикування, погроз потерпілій фізичною розправою, що спричинили зміну емоційного стану, у вигляді пригніченого настрою, переживань за власне здоров'я та психологічне благополуччя дітей, тривожності, напруженості, емоційної лабільності, астенії.
За вказаним фактом, 11 червня 2024 року Буським районним судом Львівської області області, ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства стосовно своєї доньки ОСОБА_8 .
У подальшому, 02.09.2024 року близько 12:30 год. ОСОБА_5 , будучи неодноразово притягненим до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП , тобто за вчинення домашнього насильства стосовно своєї доньки ОСОБА_8 , з якою вони разом проживають та спільно ведуть господарство, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_8 дії психологічного насильства, а саме безпричинно розпочав конфлікт, у ході якого словесно ображав потерпілу, принижував її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, що спричинило зміну емоційного стану, у вигляді пригніченого настрою, переживань за власне здоров'я та психологічне благополуччя дітей, тривожності, напруженості, емоційної лабільності, астенії.
28.10.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Соколя, Буського району, Львівської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.
Підставою до внесення клопотання стало те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали вказане клопотання, просили його задовольнити, з підстав наведених в клопотанні.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що не ухиляється від слідства, та проживає разом із своєю донькою ОСОБА_8 , яка повернулася в батьківський будинок та фактично живе там. Також вказав, що жодного разу не перебував в стані алкогольного сп'яніння за фактами інкримінованих йому дій, а всі непорозуміння з дочкою виникали з підстав її докору відносно нього, щодо малого рівня заробітної плати.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, вислухавши думку слідчого, прокурора та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з ч.1 ст.184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, -до Вищогоантикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Як встановлено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя констатує, що зібрані органом досудового розслідування докази, які були досліджені під час розгляду клопотання, свідчать про те, що наразі ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Разом з тим, подане слідчим клопотання неповною мірою відповідає вищевказаним вимогам. Так, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте клопотання не містить викладу обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшли висновку про наявність одного або кількох ризиків, обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам.
Зокрема, як у клопотанні, так і під час судового засідання слідчим та прокурором не доведено те, що ОСОБА_5 намагався ухилитися від органів досудового розслідування, будь-яким чином впливати на свідків у кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Твердження сторони обвинувачення про тяжкість вчиненого кримінального проступку не є достатнім для обрання будь-якого запобіжного заходу. Ризики переховування підозрюваного від правосуддя, перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення інших кримінальних правопорушень не можуть оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий їх незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
З матеріалів клопотання слідчий суддя вбачає, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, та стійкі соціальні зв'язки, за місцем проживання характеризується посередньо. Крім того, досліджені у судовому засіданні матеріали свідчать, що ОСОБА_5 не переховувався від досудового розслідування, що у своїй сукупності дає підстави стверджувати про недоведеність стороною обвинувачення наявності хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Окрім того, в клопотанні слідчий просить утриматися ОСОБА_5 від спілкування із потерпілим, свідками, однак підозрюваний проживає за однією адресою із ОСОБА_8 за однією адресою, за якою характеризується позитивно.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Оскільки слідчим і прокурором не доведено, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає.
Керуючись ст.ст. 131-132, 177-179, 193-194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
в задоволенні клопотання слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1