Справа № 461/7364/24
Провадження № 1-кс/461/7101/24
14.11.2024 року,слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Франції, уродженця міста Кліші-ла-Гаренн (Clichy La Garenne), Франція, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024140000000232 від 10.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України,-
Прокурор звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із вказаним клопотанням, яке мотивує тим, що громадянин Франції ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», прямуючи в напрямку України як пасажир потягу № 716 сполученням «Перемишль-Київ», незаконно перемістив 10.09.2024 в період часу з 00:00 год по 01:55 год через митний кордон України в тимчасову зону митного контролю на залізничній станції «Львів» пункту пропуску «Мостиська-Пшемисль» митного поста «Мостиська-залізничний» Львівської митниці, що за адресою: АДРЕСА_2 , наркотичний засіб - смолу канабісу (гашиш) вагою 10 грамів, у поліетиленовому пакеті, прихованому на своєму тілі, а саме шляхом приклеювання згортку на нижню частину спини.
10.09.2024, громадянину Франції ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України.
Прокурор вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є необхідність в продовженні дії обов'язків відносно підозрюваного ОСОБА_4 (Bourenane Salim).
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити повністю. Подала до суду заяву про проведення судового засідання без застосування аудіо та відеофіксації.
Підозрюваний та його захисник в судове засідання не з'явились, подали до суду заяву (з перекладом) про слухання клопотання без їхньої участі. У вирішенні питання про задоволення вказаного клопотання поклались на розсуд суду.
Слідчий суддя, дослідивши подане клопотання, врахувавши думку учасників провадження, дійшов до висновку про необхідність його задоволення враховуючи наступне.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024140000000232 від 10.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України.
10.09.2024, громадянину Франції ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.09.2024 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 діб, тобто до 14.11.2024 з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.11.2024 року було продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 4-х місяців, тобто до 13.01.2025 року.
Постановою заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 07.11.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 10.12.2024.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Частиною 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) обов'язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов'язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для продовження застосування відносно нього запобіжного заходу.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний своїми діями (бездіяльністю), про які йдеться у повідомленні про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу вже було вирішено питання обґрунтованості підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з якими погоджується слідчий суддя і на момент розгляду вказаного клопотання.
Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що прокурором в повному обсязі доведене існування ризиків, а саме:
-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України, яке є тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а отже, з метою уникнення такої відповідальності останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Окрім цього, ОСОБА_4 на території України ніде не проживає, що свідчить про відсутність факторів соціального стримування. Серед іншого, підозрюваний має можливість безперешкодного виїзду за межі території України та володіє сталими соціальними зв'язками за кордоном, а саме у Франції.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
За такого, вирішуючи питання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , у зв'язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати, а тому саме такі мінімальні обов'язки, які покладені на підозрюваного, можуть запобігти цьому ризику.
При цьому, оскільки у задоволенні клопотання прокурора в частині продовження строку дії запобіжного заходу на 60 діб слід відмовити, оскільки строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні спливає 10.12.2024 року
Керуючись ст. ст. 182,183,194,199 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 грудня 2024 року включно, строк дії обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.09.2024 року, а саме:
-прибувати в орган досудового розслідування - слідчий відділ УСБУ у Львівській області до слідчого слідчого відділу УСБУ у Львівській області ОСОБА_7 або іншого слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
-повідомляти слідчого слідчого відділу УСБУ у Львівській області ОСОБА_7 або іншого слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання в Україні.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід та/або накладене грошове стягнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1