Справа № 317/2013/24 №/п 2/317/732/2024
11 листопада 2024 року
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Ачкасова О.М.
при секретарі - Фененко М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, посилаючись на те, що він та відповідач по справі є спадкоємцями за законом першої черги, після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька, відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, як спадкоємець за законом, прийняв спадщину, звернувшись з відповідною заявою до Запорізької районної державної нотаріальної контори. При оформленні прав на спадкове майно нотаріусом встановлено, що правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок відсутні, у зв'язку з чим 06.03.2024 року ОСОБА_4 , державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тому позивач вимушений звернутись до суду із вказаним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, у якій позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити, розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, від його представника надійшла заява, у якій вона позов визнала у повному обсязі, просила суд розглянути справу за відсутності відповідача та його представника.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін, які беруть участь у справі , у загальному позовному провадженні, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі докази у сукупності, суд вважає, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.08.2009 року, виданого Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, у тому числі, у вигляді: житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 .
Відповідно до матеріалів наданої суду Запорізькою районною державною нотаріальною конторою спадкової справи № 498/2009 року вбачається, що спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за законом, як спадкоємці першої черги ( діти померлого) прийняли позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 .
Відношення позивача до спадкоємців першої черги підтверджується наданою суду копією свідоцтва про народження позивача, серії НОМЕР_2 від 31.05.2023 р., виданого повторно, в графі батько зазначений « ОСОБА_3 ».
Згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України спадкоємцями за законом першої черги є в рівних частках діти, батьки, дружина ( чоловік) померлого.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом на 1/2 частину майна, належного ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за заповітом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 р. 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат», у разі неподання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, нотаріус відмовляє у її вчиненні, про що, на вимогу заінтересованої особи, виносить мотивовану постанову.
Відповідно до копії Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцової Л.М. від 06 березня 2024 року вихідний № 284/02-31 позивачу ОСОБА_1 відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину жилого будинку в АДРЕСА_1 , після померлого ОСОБА_3 .
Причиною для відмови у вчиненні вищевказаної нотаріальної дії стало те, що документи, потрібні для вчинення нотаріальної дії, надані не були.
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно зі ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається після смерті особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як встановлено положеннями ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно з Випискою з погосподарської книги, виданої виконавчим комітетом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був головою домогосподарства, житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, яка була чинною до 07.07.1994, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затв. заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію нерухоме майно, збудоване до 05.08.1992, при набутті права власності на такі об'єкти.
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Відповідно до копії технічного паспорта на житловий будинок садибного типу, який виготовлений ФОП ОСОБА_5 станом на 31.05.2024, будівлі та споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В», погріб літ. «пг», навіс літ. «Г», душ літ. «Д», паркан №1, ворота №2, ворота №3, свердловина №4 збудовані в період 1978 року, самовільних побудов немає.
Таким чином, з урахуванням факту побудови будинку спадкодавцем у 1978 році, що підтверджується технічним паспортом на будинок, та відповідно до приписів листа ВССУ від 16.05.2013, суд вважає, що за позивачем може бути визнане право власності на 1/2 частину цього будинку в порядку спадкування за законом.
Згідно з п. 1 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Пунктом 3 ці є ж статті передбачено, що якщо цивільні правовідносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, враховуючи те, що судом встановлено право позивача на 1/2 частину спадщини, відкриту після смерті батька - ОСОБА_3 та неможливість оформити це право у відповідності до чинного законодавства у нотаріальному порядку через відсутність у нього відповідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 182, 203, 1216-1218, 1220, 1222,1261, 1268-1270, 1297 ЦК України, ст.ст. 12,13,80,81,89,200,259, 263-265,273, 352, 354-
355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , а саме: житлового будинку літ. «А» загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., сараю літ. «Б», вбиральні літ. «В», погрібу літ. «пг», навісу літ. «Г», душу літ. «Д», паркану №1,воріт №2, воріт №3, свердловини №4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 11.11.2024 року.
Суддя: О.М. Ачкасов