Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5673/24
Провадження № 3/332/3154/24
14.11.2024 суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, дані щодо працевлаштування відсутні, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановила:
20 вересня 2024 року о 17:29 годині, в м.Запоріжжі, вул.Оптимістична,4, ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат: 0,44 проміле. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило.
Суддя вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_2 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.
Враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Запоріжжі, а також те, що робота Заводського районного суду м. Запоріжжя не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_2 повторно не з'явився в призначене на 14.11.2024 судове засідання, за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 133300 від 20.09.2024 із додатком-диском для лазерних систем зчитування з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, рапортом, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результатами проведеного тексту (роздруківкою) за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, тест 2560, згідно з яким ОСОБА_2 20.09.2024 о 17.40 хвилин пройшов тестування на алкоголь,результат тесту: 0,44%о. Цей результат ОСОБА_2 не оспорював, погодився з ним, про що свідчить його власноручний підпис у цій роздруківці, а також доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Згідно з пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, ознак сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі Порядок).
Таким чином, суд вважає доведеним наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до довідки за підписом командира взводу патрульної поліції УПП в Запорізькій області ДПП, ОСОБА_2 не має повторності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП; посвідчення водія не отримував.
В Правилах дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. п. 1.3, 1.9 ПДР України).
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст.33 КУпАП).
Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено єдиний та безальтернативний вид стягнення, а саме накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того слід зазначити, що позбавлення права керувати транспортними засобами як обов'язкове додаткове покарання передбачено у санкції ч.1 ст.130 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність особам, які керують транспортними засобами в стані сп'яніння.
Вказана норма не містять жодних застережень чи умов застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про порядок видачіпосвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» від 08.05.1993 №340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, слідує, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини ст.130 КУпАП України, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, а саме запобігання вчиненню нових правопорушень особами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Враховуючи зазначене, суддя приходить до висновку, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, суд може призначити покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
При визначенні виду та розміру стягнення суд, враховуючи безальтернативний характер санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вважає за необхідне призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя,-
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17000,00 грн, (сімнадцять тисяч гривень 00 коп) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).
Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.
Суддя: О.М.Погрібна