Справа № 314/4989/24
Провадження № 2-а/314/43/2024
Про залишення позовної заяви без руху
05.11.2024 м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Свідунович Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського Відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Ревуцького Олександра Петровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
04.11.2024 позивач через свого представника - адвоката Валочкіна В.В. звернувся до суду із вказаним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.ст. 160, 161 КАС України.
Так, ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, на обґрунтування якої зазначено, що постановою від 15.05.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності, будучи незгодним з діями працівника поліції, який склав постанову, він подав скаргу до Запорізької окружної прокуратури, яку в подальшому передано до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, тільки 30.10.2024 він отримав відповідь про результати розгляду його скарги, згідно з якою в діях поліцейських порушень вимог чинного законодавства України, службової дисципліни не встановлено. Таким чином, позивач оскаржив постанова у встановлений законом десятиденний строк, тобто 23.05.2024, але відмова від скасування постанови отримана ним лише 30.10.2024, тобто, на думку, позивача після отримання відповіді на його скаргу і має рахуватися встановлений законом строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Розглянувши вказану заяву, суд приходить висновку, що наведені причини не є поважними, а тому заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.
За приписами ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Також у рішенні ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності.
ЄСПЛ у рішенні у справі "Мельник проти України" зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
З доданої до адміністративного позову копії постанови серії ЕГА № 1430628 від 15.05.2024 вбачається, що 15.05.2024 поліцейським Відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Ревуцьким О.П. у присутності ОСОБА_1 було проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, та складено постанову, копію якої вручено позивачу, про що свідчить його особистий підпис у постанові.
Тобто позивач знав про порушення свого права 15.05.2024, однак не вжив заходів для своєчасного оскарження постанови.
Разом з тим, наведені у заяві причини, з яких позивач просить поновити йому строк звернення до суду, не можна визнати поважними та об'єктивними причинами пропуску вказаного строку.
Так, позивач посилається, що оскаржив дії поліцейських щодо складання постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності ще 23.05.2024 до Запорізької окружної прокуратури, і лише 30.10.2024 отримав відповідь за його скаргою. Однак, на підтвердження своїх доводів не надав жодного доказу. Дійсно, додані до адміністративного позову матеріали містять копію заяви ОСОБА_1 , адресованої керівнику Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_2 , у якій позивач просить перевірити законність дій поліцейських щодо притягнення його до адміністративної відповідальності. З наданого листа Запорізької окружної прокуратури без номеру та вихідної дати вбачається, що звернення ОСОБА_1 було направлено за належністю до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. Згідно відповіді начальника Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 01.07.2024 за № С-620/40/01-2024 вбачається, що в діях поліцейських порушень вимог чинного законодавства України, службової дисципліни не встановлено. Жодного доказу на підтвердження того, що лист від 01.07.2024 отримано позивачем тільки 30.10.2024 до адміністративного позову не надано.
В свою чергу, розгляд скарги позивача на незаконні, на його думку, дії поліцейських жодним чином не впливає на строки подання позову. Ні позов, ні додані до нього матеріали не містять жодного обґрунтування щодо неможливості оскаржити постанову у справі про адміністративне правопорушення до вирішення скарги дії поліцейських. Навпаки, на думку суду, більш правильним та логічним з боку позивача було з одночасне подання скарги на дії поліцейських щодо складання постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності та оскарження до суду постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Суд наголошує на тому, що сам факт оскарження дій поліцейських до прокуратури або правоохоронного органу вищого рівня не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду, без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме це оскарження вплинуло на своєчасність звернення до суду з відповідним позовом.
Таким чином, з 15.05.2024 позивачем не вчинено жодних дій щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними, а тому відповідна заява позивача задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, оскільки встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 подана з порушенням вимог КАС України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст. 120-123, 161, 169 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку на оскарження постанови серії ЕГА № 1430628 від 15.05.2024.
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Ревуцького Олександра Петровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, який починає рахуватися з дня отримання позивачем копії ухвали.
Повідомити позивачу про необхідність усунути такі недоліки позовної заяви, а саме на виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у зв'язку з пропуском строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України, додати до позову заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку та навести докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі якщо у строк, встановлений судом, недоліки позовної заяви не будуть усунуті або вказані особою підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, позовна заява, відповідно до вимог ч. 2 ст. 123, п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Свідунович
05.11.2024