Справа № 308/17931/24
1-кс/308/6804/24
14 листопада 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03.10.2022 за ч. 1 ст. 204 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 63750 грн., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024071070000058, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2024,
Слідчий слідчого відділу відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024071070000058, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2024.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2024 року, ОСОБА_7 , усвідомлюючи те, що шляхом проведення заборонених операцій у сфері обігу психотропних речовин є можливість швидко незаконно збагатитися, а також будучи обізнаною про місця та осіб, у яких можна придбати психотропну речовину «метамфетамін», діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій, організувала стійку злочинну групу, до складу якої як виконавців залучила своїх знайомих ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яких забезпечувала з вказаного періоду часу психотропною речовиною «метамфетамін», а останні, своєю чергою, діючи узгоджено, в складі організованої групи, дотримуючись заходів конспірації, на виконання своїх функцій, в подальшому збували її за грошові кошти особам, схильним до їх вживання на території м. Ужгород та Ужгородського району Закарпатської області, розподіляючи між собою грошові кошти, отримані від збуту таких заборонених в обігу речовин.
Для вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин ОСОБА_7 здійснювала загальне керівництво та координацію діями всіх учасників організованої групи, спільно з іншими учасниками організованої групи розробляли план вчинення злочинів, координування їх дій під час готування та вчинення кримінальних правопорушень, розподіляли ролі між усіма учасниками організованої групи, встановлювали загальновизначені правила поведінки та конспірації в організованій групі, забезпечували дотримання їх учасниками, здійснювали облік збутих психотропних речовин, розподіляли отримані від вчинення протиправної діяльності грошові кошти між учасниками групи, підшуковували інших учасників організованої групи та збували психотропні речовини, отримані перед цим ОСОБА_7 у невстановленому органом досудового розслідуванні місці та невстановлених органом досудового розслідування осіб.
Організована група, очолювана ОСОБА_7 , характеризувалася попередньою зорганізованістю у спільне об'єднання осіб для вчинення корисливих злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин; стабільністю і згуртованістю членів групи, що виразилося у незмінності складу учасників злочинної групи та тривалості їх дій у період з березня 2024 року по теперішній час; детальною організацією функціонування групи у вигляді чіткого виконання кожним відведеної йому ролі та виконання вказівок організатора ОСОБА_7 ; обізнаністю всіх членів організованої групи з планом злочинних дій, спрямованим на досягнення єдиної злочинної мети; обізнаністю всіх членів злочинної групи з планом злочинних дій та свідомого виконання своїх функцій кожним із них.
Вказана організована група попередньо, умисно та добровільно зорганізувалась в єдине злочинне об'єднання, метою діяльності якого було незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин мешканцям Закарпатської області, з метою незаконного збагачення.
Разом з тим, учасники організованої злочинної групи, за спільною узгодженістю, з метою недопущення викриття злочинних дій, застосовували заходи конспірації, яких повинні були дотримуватись всі члени групи, а саме у телефонних розмовах між учасниками групи вони не називали дійсної назви психотропних речовин, пакунків, у яких вони зберігалися та у подальшому збувалися, використовували при цьому різного роду «жаргонні» назви психотропних речовин, при цьому всі учасники організованої групи за попередньою домовленістю знали про що йде мова.
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи як організатор, забезпечувала себе та інших учасників групи під час реалізації психотропних речовин певними заходами безпеки і конспірації щодо нерозголошення дійсної незаконної діяльності; інформуванням осіб, що придбавали такі речовини, про місце, час та можливе місце збуту психотропної речовини, з метою недопущення виявлення злочинних дій групи сторонніми особами та працівниками правоохоронних органів, дотримуючись при цьому обумовлених правил поведінки при зустрічах із іншими членами групи та покупцями заборонених речовин з метою не викриття їх незаконної діяльності; особисто здійснювала збут психотропних речовин ОСОБА_11 та особам, які на даний час невстановлені; здійснювала облік збутих психотропних речовин; підшуковувала інших учасників організованої групи.
ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , як активні учасники організованої групи, згідно з розробленим планом та розподілом ролей, діючи як виконавці, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівкою організатора групи ОСОБА_7 , безпосередньо приймали участь у придбанні психотропних речовин для їх подальшого збуту у роздріб, а також у зберіганні, зважуванні та фасуванні з метою збуту психотропних речовин, безпосередньо приймали участь у незаконному збуті таких речовин особам, що схильні до їх вживання, особисто займалися підшукуванням осіб для подальшого збуту їм психотропних речовин, за обумовлену перед тим грошову вартість.
Стороною обвинувачення інкримінується, що у складі організованої групи ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 умисно, з корисливих мотивів, вчинили ряд злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин на території м. Ужгорода та Ужгородського району.
ОСОБА_7 , виконуючи функції організатора та виконавця у складі організованої нею групи, в середині липня 2024 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 11.07.2024, діючи разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 в організованій групі, реалізовуючи єдиний злочинний план з незаконного збагачення шляхом збуту заборонених в обігу речовин, з корисливих мотивів, умисно, повторно, незаконно придбала у невстановлених осіб та місці з метою подальшого збуту останніми, невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, яку з метою подальшого збуту, до 14.38 год. 11.07.2024 зберігала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Надалі, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою незаконного збагачення, діючи як організатор та виконавець, 11.07.2024 о 14 год. 38 хв., перебуваючи спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 у квартирі за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_3 , в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, отримала від особи зі зміненими анкетними даними ОСОБА_11 грошові кошти в розмірі 1000 грн., після чого з метою реалізації єдиного злочинного плану на незаконний збут психотропних речовин, передала вказані кошти ОСОБА_4 та надала йому вказівку збути ОСОБА_11 психотропну речовину - метамфетамін.
За твердженням слідчого, ОСОБА_4 , на досягнення єдиного злочинного плану, згідно з розподіленими функціями, діючи як виконавець в організованій ОСОБА_7 групі, після отримання від останньої психотропної речовини - метамфетамін, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на збут психотропних речовин, умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, до 14.38 год. 11.07.2024 зберігав з метою збуту, за місцем тимчасового перебування за адресою: АДРЕСА_3 .
Цього ж дня, 11.07.2024 о 14 год. 38 хв., ОСОБА_4 , діючи як виконавець в організованій ОСОБА_7 групи, на виконання єдиного злочинного плану та вказівки останньої, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, розфасував та збув особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_11 зіп-пакет з вмістом психотропної речовини, який останній в подальшому відразу добровільно видав працівникам поліції, всередині якого згідно з висновком експерта знаходилася психотропна речовина - метамфетамін, масою 0,1629 г.
За таких обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчинених організованою групою.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , виконуючи функції організатора у складі організованої нею групи, у середині вересня 2024 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 19.09.2024, діючи разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 у складі організованої групи, реалізовуючи єдиний злочинний план з незаконного збагачення шляхом збуту заборонених в обігу речовин, з корисливих мотивів, умисно, повторно, незаконно придбала у невстановлених осіб та місці з метою подальшого збуту останніми, невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, яку розділила на частини та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.09.2024 зберігала за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , та за попередньою домовленістю передала для подальшого продажу у роздріб ОСОБА_4 .
Своєю чергою, ОСОБА_4 , на досягнення єдиного злочинного плану, згідно з розподіленими функціями, діючи як виконавець в організованій ОСОБА_7 групі, після отримання від останньої психотропної речовини - метамфетамін, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на збут психотропних речовин, умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, до 06.27 год. 19.09.2024 зберігав з метою збуту, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , психотропну речовину метамфетамін, загальною масою, згідно з висновком експерта від 08.102024 №СЕ-19/107-24/10650-НЗПРАП - 0,0413 грама.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , виконуючи функції організатора у складі організованої нею групи, у середині вересня 2024 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 19.09.2024, діючи разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 у складі організованої групи, реалізовуючи єдиний злочинний план з незаконного збагачення шляхом збуту заборонених в обігу речовин, з корисливих мотивів, умисно, повторно, незаконно придбала у невстановлених осіб та місці з метою подальшого збуту, невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін та психотропну речовину, обіг якої заборонений - МДМА.
Надалі, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , діючи в організованій групі, на досягнення єдиного злочинного плану, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на збут психотропних речовин, умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків до 07.01 год. 19.09.2024 зберігали з метою збуту вищевказані психотропні речовини за місцем їхнього тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_4 , загальна маса яких, згідно з висновками експерта №СЕ-19/107-24/10770-НРПРАП від 09.10.2024, №СЕ-19/107-24/10654-НРПРАП від 08.10.2024 та №СЕ-19/107-24/10656-НРПРАП від 08.10.2024 - метамфетаміну становить 2,9991 грама, та згідно з висновком експерта №СЕ-19/107-24/10660-НРПРАП від 08.10.2024, - МДМА становить 0,4153 грама.
19.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
19.09.2024 слідчим суддею Великоберезнянського районного суду обрано запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави 700000 грн., строком до 17.11.2024, включно.
22.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; протоколом огляду та вручення грошових коштів; постановами про визнання предметів речовими доказами; протоколами добровільної видачі; протоколами про результати проведення візуального спостереження за особами; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; висновками експертів; іншими зібраними доказами і матеріалами досудового розслідування.
На думку сторони обвинувачення, докази, які зібрані на даному етапі слідства, достатні для продовження запобіжного заходу та обґрунтовують підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Як зауважує слідчий, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінуються ОСОБА_4 , є особливо тяжкими і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського Союзу, а саме з такими республіками як Румунія, Угорщина, Словаччина та Польща, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватися на території України.
2. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
Будучи обізнаним про осіб, які були свідками та яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 може незаконно впливати на них, а також на осіб, які будуть встановлені та покази яких матимуть суттєве значення для неупередженого досудового розслідування, а також їх родичів з метою надання, зміни ними показань на його користь. Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати ще на експертів та спеціалістів, які вже залучені для проведення експертиз та в подальшому можуть бути залучені до проведення інших судових експертиз. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до надання неправдивих показань, або відмови від надання таких. Крім того, ОСОБА_4 зможе впливати на інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, а також переїжджати в інші регіони та області України, чим ускладнить проведення з останнім слідчих та процесуальних дій.
4. Знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого злочину.
Існування даного ризику, обґрунтовано тим, що на даному етапі досудового розслідування не виявлено місця виготовлення та пакування наркотичних засобів та психотропних речовин, не встановлено інших осіб та використовувані ними засоби для виготовлення, пакування та розповсюдження наркотичного засобу, що можуть бути виявлені і використані як докази, є підстави вважати, що такі знаходиться в іншому місці, у інших осіб, про що підозрюваний може бути обізнаним, і до знищення чи приховування яких підозрюваний може вдатися перебуваючи на волі.
5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Знаходячись на волі, ОСОБА_4 й надалі матиме можливість вчиняти кримінальні правопорушення, зокрема й надалі здійснювати збут психотропних речовин, з метою отримання прибутку.
Таким чином, за твердженням слідчого, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.
Слідчий вказує, що ОСОБА_4 на підставі вагомих доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який йому у випадку визнання винним загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, стан його здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою. Відтак, інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, слідчий вказує, що слідчому судді слід врахувати положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України. Також просить врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя час та місце його вчинення.
На підставі викладеного, слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 на шістдесят днів, в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою та подав клопотання про зміну запобіжного заходу, згідно з яким просить змінити обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, непов'язаний із триманням під вартою (ізоляцією його від суспільства, домашній арешт, тощо), а у разі не зміни/не застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, просить зменшити (визначити) заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов'язків передбачених КПК України, - в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 242160 грн. Захисник категорично заперечує проти доводів клопотання сторони обвинувачення, наголосивши, що його підзахисний активно надає соціальні послуги своєму діду, має зразкову поведінку, є молодим за віком, має задовільний стан здоров'я та не працює.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024071070000058, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
19.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а 22.10.2024 йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є: незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно, у великих розмірах, організованою групою.
Крім того, у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, а також ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19.09.2024 (справа №298/754/24) щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 17.11.2024, включно, з визначенням застави в розмірі 700000 грн. Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_4 покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13.11.2024 постановлено скасувати ухвалу слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19.09.2024, якою щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 700000 грн. Обрано відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою ОСОБА_4 встановлено до 17.11.2024, включно. Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 484480 грн. Роз'яснено, що підозрюваний ОСОБА_12 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не відлучатися із м. Ужгород Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.11.2024 (справа №308/17931/24) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024071070000058, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2024, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, та за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, - до п'яти місяців, тобто до 19.02.2025, включно.
Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені статтею 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено слідчим суддею при ухваленні рішення про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 . Зокрема, на даній стадії досудового розслідування підозра обгрунтовується протоколом вручення технічних засобів від 11.07.2024; протоколом огляду заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів від 11.07.2024; протоколом огляду особи і вручення грошових коштів від 11.07.2024; протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 11.07.2024; протоколом огляду та вилучення придбаного товару від 11.07.2024; висновком експерта від 26.07.2024 №СЕ-19/107-24/7644-НЗПРАП; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.07.2024; протоколом обшуку від 19.09.2024; актом застосування службового собаки від 19.09.2024; висновком експерта від 08.10.2024 №СЕ-19/107-24/10650-НЗПРАП.
Ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Разом з тим, у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя вважає, що ризики, які були враховані при обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження підтверджена необхідність виконання органом досудового розслідування ряду слідчих та процесуальних дій, про що зазначено в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.11.2024, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024071070000058 до п'яти місяців, тобто до 19.02.2025, включно.
З огляду на викладене, у судовому засіданні встановлена відсутність обставин, які б свідчили про те, що зазначені стороною обвинувачення ризики зменшилися, а також встановлена неможливість завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 17.11.2024.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею також враховуються вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , який є молодим за віком; відомості щодо його соціальних зв'язків, те, що він неодружений, утриманців немає, здійснює догляд за дідом (особою з інвалідністю ІІ групи), не працює, має постійне місце проживання, а також раніше судимий вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03.10.2022 за ч. 1 ст. 204 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 63750 грн., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки доказів про сплату штрафу матеріали клопотання не містять і відповідних доказів стороною захисту не надано.
Разом з тим, стороною обвинувачення обґрунтовано доведено, що наведені обставини не переважають можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
На думку слідчого судді, з урахуванням даних про особу підозрюваного та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обставин його вчинення, належний контроль за поведінкою ОСОБА_4 та дієве запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
При цьому слідчий суддя враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При ухваленні рішення слідчий суддя також суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в пункту 60 рішення Європейського суду з прав людини «Боротюк проти України».
Таким чином, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину, ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати слідчі та процесуальні дії, без яких не можливо закінчити досудове розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, доводи прокурора знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим внесене клопотання підлягає до задоволення.
Крім того, слідчий суддя враховує, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, що становить підвищену суспільну небезпеку. Предметом інкримінованого ОСОБА_4 злочину виступають особливо небезпечні психотропні речовини (психостимулятором з надзвичайно високим потенціалом залежності) і даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення, економіки та суспільства в цілому. Саме тому право кожного на охорону здоров'я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини та закріплене в ст. 49 Конституції України.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Щодо визначення розміру застави, слідчий суддя вважає, що даний випадок є виключним і застава в розмірах, встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов'язків.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Слідчий суддя звертає увагу на те, що закон не містить вимог при оцінці майнового стану підозрюваного враховувати виключно наявні грошові кошти чи інші високоліквідні активи.
Разом з тим, згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому слідчий суддя бере до уваги, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При ухваленні рішення слідчий суддя також враховує, що розмір застави підлягає визначенню у кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як передбачено ч. 5 ст. 182 КПК України, що повинно враховуватися слідчим суддею при визначенні застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Беручи до уваги характер і обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України підстав не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що застава - сто шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 484480 грн., зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення такої, що буде достатнім стримуючи фактором, який зможе запобігти таким ризикам та не є завідомо непомірною для підозрюваного з урахуванням викладеного вище.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Слідчий суддя зазначає, що в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Разом з тим, слідчий суддя також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Оскільки на даному етапі досудового розслідування лише такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Наявність характеризуючих даних про особу ОСОБА_4 , про які вказує захисник, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують доводи сторони обвинувачення про те, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
За таких обставин у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Слідчий суддя зауважує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 з визначенням розміру застави у межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні - до 10.01.2025, включно.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 199, 205, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі сто шістдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 484480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024071070000058 - до 10 січня 2025 року, включно.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час;
не відлучатися із м. Ужгород Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;
здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 10 січня 2025 року, включно, у межах строку досудового розслідування.
Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1