Справа № 308/16946/24
14 листопада 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112024078170000204 від 18 квітня 2024 року, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільховець, Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 (відповідно до КАТОТТГ), громадянина України, раніше не судимого, тимчасово ніде не працюючого, одруженого, з середньою спеціальною освітою, на утриманні малолітня дитина,
у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на виготовлення підробленого розпорядження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 , користуючись власним портативним персональним комп'ютером «НР» за допомогою програмних забезпечень «Adobe Photoshop» та «Figma», підробив розпорядження начальника обласної військової адміністрації м. Дніпро №121/0/408-24 від 08.04.2024 року, щодо надання дозволу на виїзд з України особам (волонтерам), що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України вантажу гуманітарної допомоги, яке в подальшому способом друку, за допомогою принтера виготовив, достовірно знаючи, що він не має на це законних повноважень, чим вчинив підроблення вище вказаного документа.
За даними пошукової системи СЕДО «ДОК ПРОФ» Дніпропетровської обласної військової адміністрації та за реквізитами розпорядження голови облдержадміністрації - начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 08.04.2024 № 121/0/408-24 особам (волонтерам), що здійснюють перевезення для потреб ЗСУ вантажу гуманітарної допомоги, серед яких зазначений громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - не ідентифіковано, тобто вказане розпорядження даною установою не видавався.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а саме підроблення іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою його використання підроблювачем.
Крім того, 18 квітня 2024 року приблизно о 04 год. 00 хв. ОСОБА_3 під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)» за адресою:, АДРЕСА_3 , з метою безперешкодного перетину державного кордону України та проходження прикордонного контролю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання тобто діючи з прямим умислом, пред'явив на паспортний контроль працівнику прикордонного наряду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завідомо підроблений документ, а саме: розпорядження начальника обласної військової адміністрації м. Дніпро №121/0/408-24 від 08.04.2024, щодо надання дозволу на виїзд з України особам (волонтерам), що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України вантажу гуманітарної допомоги.
У такий спосіб ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.
Як встановлено судом, відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 , в присутності його захисника адвоката ОСОБА_5 , прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
При цьому, до суду разом із обвинувальним актом подано письмову заяву ОСОБА_3 від 17.10.2024р. щодо беззаперечного визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 ..
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 в обвинувальному акті клопоче про розгляд даного обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, відсутність у кримінальному провадженні потерпілих, відсутність сумнівів в добровільності позиції щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку обвинуваченого, з урахуванням його заяви щодо беззаперечного визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст. ст. 381, 382 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: підроблення іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою його використання підроблювачем та використання завідомо підробленого документа.
Обставини правопорушення (проступку) ніким із учасників судового провадження не оспорюються органами досудового розслідування встановлено правильно з дотриманням загальних правил та з урахуванням особливостей передбачених КПК України щодо розслідування кримінальних проступків.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним проступків, дані про особу винного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, молодий за віком, одружений, на утриманні має малолітню дитину.
Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття.
Обставини, визначені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - не встановлені.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що вчинені діяння, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальними проступками, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є необхідним та достатнім призначити покарання за ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України у межах, установлених у санкціях вказаних частин ст. 358 КК України, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, а саме у виді штрафу.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати по справі на залучення експерта відсутні.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 358; ч.4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання :
- за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.).
Речові докази у справі : розпорядження начальника обласної військової адміністрації м. Дніпро № 121/0/408-23 від 08.04.2024 року та обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів необхідних для їх перевезення, які були виявлені та вилучені в ході проведення огляду місця події від 18.04.2024 року - після набрання судовим рішенням законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1