Справа № 304/2556/24 Провадження № 3/304/1539/2024
14 листопада 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п'ятого жовтня 2024 року о 15.27 год ОСОБА_1 , будучи протягом року (09 травня 2024 року) підданий адміністративному стягненню за адміністративне порушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, виражаючись на її адресу нецензурною лайкою, чим могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю потерпілої.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день і час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом надіслання судової повістки за адресою, зазначеною у протоколі, однак поштове відправлення повернуто на адресу суду з причини відсутності адресата за вказаною адресою; причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи достеменно обізнаною про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).
Вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 246630 від 05 жовтня 2024 року, рапортом помічника-чергового відділення поліції № 1 Оленя А. від 05 жовтня 2024 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 від 05 жовтня 2024 року, а також копією постанови судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 09 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2024 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» складає 605,60 грн.
Керуючись статтями 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя:Ганько І. І.