Справа № 304/1837/24 Провадження № 1-кп/304/258/2024
14 листопада 2024 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12022071130000107 від 15 липня 2022 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дубриничі Перечинського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, медичної сестри КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубриницької сільської ради Ужгородського району, розлученої (має на утриманні малолітню дитину), українки, громадянки України, раніше не судимої
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 361 КК України,
згідно з обвинувальним актом, 24 грудня 2021 року ОСОБА_4 , працюючи медичною сестрою Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубриницької сільської ради, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , вирок відносно якої набрав законної сили, щодо незаконного внесення завідомо неправдивих відомостей про вакцинацію ОСОБА_7 від гострої респіраторної хвороби «COVID-19» без фактичного введення вакцини, за грошову винагороду у розмірі 3 500 грн, шляхом несанкціонованого доступу (втручання) до автоматизованої системи «Doctor Eleks», яка інтегрована до електронної системи охорони здоров'я «eHealth» Міністерства охорони здоров'я України, що у подальшому надає можливість формування та одержання довідок про вакцинацію та Міжнародних свідоцтв про вакцинацію (сертифікатів), які підтверджують щеплення від гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, як медичним працівникам, так і громадянами у застосунку «Дія», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, у приміщення амбулаторії КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубриницької сільської ради, що розташована у с. Дубриничі, вул. Дружби, 5 Ужгородського району Закарпатської області, здійснила несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи шляхом внесення відомостей до електронної системи охорони здоров'я «eHealth» щодо отримання ОСОБА_7 28 грудня 2021 року першої дози вакцини «Comirnaty» та 18 січня 2022 року - щодо отримання другої дози вказаної вакцини, що призвело до підробки інформації.
Крім цього з обвинувального акту видно, що 21 січня 2022 року такі самі дії ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , вирок відносно якої набрав законної сили, вчинила повторно, а саме за грошову винагороду у розмірі по 3 500 грн за кожну особу попередньо домовилися про незаконне внесення завідомо неправдивих відомостей про вакцинацію ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від гострої респіраторної хвороби «COVID-19» без фактичного введення вакцини, шляхом несанкціонованого доступу (втручання) до автоматизованої системи «Doctor Eleks», яка інтегрована до електронної системи охорони здоров'я «eHealth» Міністерства охорони здоров'я України, що у подальшому надає можливість формування та одержання довідок про вакцинацію та Міжнародних свідоцтв про вакцинацію (сертифікатів), які підтверджують щеплення від гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, як медичним працівникам, так і громадянами у застосунку «Дія», після чого усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно, повторно, діючи за попередньою змовою з особою, вирок відносно якої набрав законної сили, здійснила несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи, до якої 25 січня 2022 року внесла відомості про отримання ОСОБА_8 першої дози вакцини «Moderna», а 27 січня та 17 лютого 2022 року відповідно - щодо отримання ОСОБА_9 першої та другої дози вакцини «Comirnaty», що призвело до підробки інформації.
Кримінальна відповідальність за вказані кримінальні правопорушення, передбачена ч. 2 ст. 361 КК України.
Чотирнадцятого листопада 2024 року у місті Перечин між прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог статті 472 КПК України, згідно з якою обвинувачена визнає свою вину у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 361 КК України. Крім цього сторони узгодили істотні для даного кримінального провадження обставини та, з урахуванням положень статті 5 Кримінального кодексу України, дійшли згоди щодо покарання, яке має понести обвинувачена у виді штрафу в розмірі 3 000 (трьох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у редакції закону про кримінальну відповідальність, який діє на дату ухвалення вироку), а також визначили наслідки укладення, затвердження і невиконання зазначеної угоди.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 добровільність наміру щодо укладення угоди підтвердила та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості. Повідомила, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, готова понести узгоджене покарання, а також відшкодувати завдану шкоду. Разом зі своїм захисником просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав, просив суд затвердити таку, вказавши на відповідність угоди вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність кримінальних правопорушень до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченою своєї винуватості в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також вважав, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того звертав увагу суду на особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи, має на утриманні малолітнього сина, а також пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обставин, що обтяжують таке, через що вважав за можливим застосування відносно обвинуваченої покарання у виді штрафу.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, прийшов до такого висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні зокрема щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Частина 5 вказаної статті передбачає, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд прийшов до висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 (у редакції статті на дати вчинення кримінальних правопорушень), передбачене ч. 2 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, що призвело до підробки інформації, за попередньою змовою групою осіб, та вчинене повторно.
Суд також враховує, що вказані епізоди злочинної діяльності стороною обвинувачення кваліфіковано за однією частиною статті 361 КК України, а відтак сторонами угоди при наявності повторності кримінальних правопорушень, що кваліфікуються за однією частиною статті Особливої частини КК, вірно визначено покарання за санкцією ч. 2 ст. 361 КК України (без призначення покарання окремо за кожен з епізодів).
Окрім цього зі змісту угоди видно, що при узгодженні ОСОБА_4 покарання сторонами було враховано і дотримано положення ст. 5, 65 КК України, а саме: сторони врахували зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі та узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; при визначенні виду та меж покарання виходили із положень розділів X-ХІ Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; взяли до уваги особу винної, характер та ступінь участі у вчиненні кримінальних правопорушень; врахували поведінку після вчинення злочину; визначили пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання, застосування відносно ОСОБА_4 штрафу у вказаному в угоді розмірі відповідатиме меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України.
При цьому судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до неї застосовано.
Ухвалюючи цей вирок, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 15.04.2020 у справі № 344/2514/19, згідно з якою, зокрема, право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності.
Також встановлено, що прокурор усвідомлює наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Крім цього у судовому засіданні встановлено, що дана угода про визнання винуватості відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та відповідно може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки її умови узгоджуються з вимогами вказаного Закону, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, потерпілі у провадженні відсутні, укладення угоди було добровільним, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Також судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра/нарколога КНП «Перечинська лікарня» не перебуває.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування даного кримінального провадження та підготовчого провадження у суді не обирався, на даний час клопотань про обрання такого суду не подано, отже питання щодо нього судом не розглядається.
Питання речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься у порядку статей 100, 174 КПК України.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні не має.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст. 5 КК України, ч. 2 ст. 373, 314, 374, 474, 475 КПК України, суд,
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14 листопада 2024 року між прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 361 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн.
Речові докази, а саме мобільний телефон марки «SAMSUNG» A51, IMEІ 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім карта з номером абонента мобільного зв'язку НОМЕР_3 ; мобільний телефон «TECNO», IMEI 1: НОМЕР_4 ; IMEІ 2: НОМЕР_5 , в якому знаходиться сім карта з номером абонента мобільного зв'язку НОМЕР_6 ; флеш накопичувач, сріблястого кольору, з витісненим написом «Kindston»; три пластикові картки «Приватбанку» без імені власника з номерами НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; дві пластикові банківські картки «ТАС» без імені власника з номерами НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ; пластиковий ваучер з-під сім-карти «Lifecell» НОМЕР_12 ; пластиковий ваучер з-під сім-карти «Lifecell» НОМЕР_13 ; пластиковий ваучер з-під сім-карти «Lifecell» НОМЕР_14 , що були вилучені 18 лютого 2022 року у ході обшуку за адресою проживання ОСОБА_10 у АДРЕСА_3 земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:11:015:0039, та передані на зберігання ОСОБА_10 - такому повернути.
Речові докази, а саме три блокноти; мобільний телефон марки «Samsung»; зошит з листами в середині; журнал щеплення; журнал реєстрації пацієнтів з копіями документів в середині; монітор; системний блок; клавіатуру; мишку управління комп'ютером та ноутбук марки «Асеr», що були вилучені у ході обшуку 18 лютого 2022 року приміщень КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубриницької сільської ради Ужгородського району та передані на зберігання до СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - повернути до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.
Речові докази, а саме грошові кошти в сумі 1 600 доларів США та 300 євро, які передані на зберігання ОСОБА_11 - такій повернути, а також дві флеш-карти, об'ємом по 16 GB, банківську картку «Укрсиббанк» № НОМЕР_15 , ноутбук марки «Asus» моделі X540Y та блокнот, формату А4, що були вилучені 18 лютого 2022 року у ході обшуку за адресою проживання ОСОБА_11 у АДРЕСА_2 та передані на зберігання до СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - повернути ОСОБА_11 .
Речові докази, а саме мобільний телефон марки «iPphone 7» IMEI НОМЕР_16 з сім карткою оператора мобільного зв'язку № НОМЕР_17 та банківську картку «Альфа банк» № НОМЕР_18 , що були вилучені у ході обшуку 18 лютого 2022 року приміщень кабінету № 3 амбулаторії № 4 КНП «Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» та передані на зберігання ОСОБА_12 - такій повернути.
Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 01 березня 2022 року у виді арешту майна - скасувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копію вироку суду учасники кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1