Справа № 302/349/24
Провадження № 2/302/178/24
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18.10.2024 с-ще Міжгір'я Міжгірський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,
при секретарі Царь О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Міжгір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області (місце знаходження: с-ще Міжгір'я вул.Шевченка, буд.77 Хустського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04350910), ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
22.03.2024 позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Рішко С.І., звернулися до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3 та Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначають, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала в АДРЕСА_4 , була тещою ОСОБА_1 та бабою по лінії матері ОСОБА_2 . ОСОБА_4 перебувала у шлюбі із ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №042727, виданого 21.06.1996 року Голятинською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №96, ОСОБА_4 належала земельна ділянка загальною площею 0,5757 га призначена для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташована в урочищі «Біля будинку» в с.Голятин Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області.
Також ОСОБА_4 належав сертифікат на земельну частку (пай) серії ЗК №0042780 від 11.04.1997 року, виданий на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 10.04.1997 року №201, яким посвідчувалося її право на земельну частку (пай) площею 0,97 в умовних кадастрових гектарах у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Чапаєва» с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області, вартістю 974,00 грн.
У подружжя ОСОБА_6 була донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
31 травня 1975 року виконкомом Голятинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №10, в результаті чого дружина змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_8 ».
У подружжя ОСОБА_8 є п'ятеро дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
ОСОБА_12 належав сертифікат на земельну частку (пай) серії ЗК №0042938 від 11.04.1997 року, виданий на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 10.04.1997 року №201, яким посвідчувалося її право на земельну частку (пай) площею 0,97 в умовних кадастрових гектарах у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім.Чапаєва» с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області, вартістю 974,00 грн.
Згідно довідки Голятинського старостинського округу Міжгірської селищної ради від 17.05.2023 року №216, внаслідок зміни адресного господарства у 2000 році будинок в с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області з номера 348 змінено на будинок за номером 440.
ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 12.05.2023 року Міжгірським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області ЗМРУМЮ.
Згідно довідки Голятинського старостинського округу Міжгірської селищної ради від 17.05.2023 року №214, померла ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 була постійною мешканкою АДРЕСА_5 . Разом з нею на день її смерті в будинку проживали і були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - зять померлої; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - донька померлої; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - онука померлої; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - онука померлої; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - онук померлої; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - онук померлої; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - онук померлої.
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповітів не складала. Спадкові справи до її майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 15.03.2024 року №76234311 та №76234345.
Позивачі вказують, що поховання та організацію поминальних заходів померлої ОСОБА_4 проводили її донька ОСОБА_12 та зять ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема, земельну ділянку, зазначену у Держакті №042727, та на земельну частку (пай) згідно Сертифікату №0042780. У межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини ОСОБА_12 вступила у фактичне управління та володіння спадковим майном, а саме земельною ділянкою, зазначеною у Держакті №042727, на якій фактично розташований житловий будинок в АДРЕСА_2 (до перенумерації №348) та приналежне до нього дворогосподарство. ОСОБА_12 отримала на зберігання оригінали Держакту №042727 і Сертифікату №0042780, сплачувала земельний податок, вела на земельній ділянці, зазначеній у Держакті №042727, підсобне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_11 померла ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 02.09.2010 року виконкомом Голятинської сільради.
Згідно довідки Голятинського старостинського округу Міжгірської селищної ради від 17.05.2023 року №215, померла ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була постійною мешканкою АДРЕСА_2 . Разом з нею на день її смерті в даному будинку були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - чоловік померлої, фактично проживав; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - син померлої, фактично проживав; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - син померлої, фактично не проживав.
На час смерті матері відповідач ОСОБА_3 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3 .
Та як зазначають позивачу, після смерті ОСОБА_12 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема: земельну ділянку, зазначену у Держакті №042727 та на земельні частки (пай) згідно Сертифікату №0042780 та Сертифікату №0042938, яке у рівних частинах вони, позивачі, успадкували у відповідності до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
25 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєва Ю.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ОСОБА_12 , на підставі якої було зареєстровано спадкову справу №67/2023 (номер у Спадковому реєстрі 71144454).
На випадок своєї смерті ОСОБА_12 заповітів не складала, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 25.08.2023 року №73715343.
У межах спадкової справи №67/2023 на запит приватного нотаріуса Дунаєва Ю.М. сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_15 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки згідно Держакту №042727, на підставі якої у грудні 2023 року у Державному земельному кадастрі було зареєстровано: 1) земельну ділянку з кадастровим номером 2122481200:05:006:0029 площею 0,5057 га призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с.Голятин, урочище «Біля будинку»; 2) земельну ділянку з кадастровим номером 2122481200:05:006:0030 площею 0,0700га призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с.Голятин, ур. «Біля будинку».
14 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дунаєва Ю.М. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_12 , а саме: на 1/2 (одну другу) частку у праві власності на земельну ділянку згідно Держакту №042727, 1/2 (одну другу) частку у праві на Сертифікат №0042780 та 1/2 (одну другу) частку у праві на Сертифікат №0042938.
Нотаріусом встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину за ОСОБА_12 як спадкоємець за законом шляхом постійного спільного проживання. З посиланням на норми Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін'юсту від 22.02.2012 року №296/5, нотаріусом було встановлено, що спадкоємцями померлої ОСОБА_12 є також позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_16 . Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову у від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався, рішення суду щодо продовження строку для прийняття спадщини за майном померлої ОСОБА_12 до приватного нотаріуса не надходили. Постановою від 14.03.2024 року №31/02-31 приватний нотаріус Дунаєв Ю.М. відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на (одну другу) частку спадкового майна померлої ОСОБА_12 , вважаючи, що ОСОБА_1 успадкував лише 1/3 (одну третю) частину.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом, якому позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати в порядку спадкування за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_12 , за кожним з позивачів по частці у праві власності на наступне нерухоме майно, а саме на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 2122481200:05:006:0029 площею 0,5057 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с.Голятин Хустського району Закарпатської області, урочище «Біля будинку»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 2122481200:05:006:0030 площею 0,0700 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в с.Голятин Хустського району Закарпатської області, урочище «Біля будинку»;
- земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім.Чапаєва» с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області площею 0,97 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042780 від 11.04.1997 року, виданого на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 10.04.1997 року № 201;
- земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім.Чапаєва» с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області площею 0,97 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042938 від 11.04.1997 року, виданого на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 10.04.1997 року № 201.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.03.2024 відкрито провадження у справі №302/349/24, та визначено проведення судового розгляду у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, з викликом сторін (а.с.56).
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.04.2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання по розгляду справи по суті, з повідомленням (викликом) сторін, представників сторін (а.с.96-97).
В судове засідання позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та їх представник - адвокат Рішко С.І. не з'явилися, про день та час проведення судового розгляду були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду подано письмову заяву представника позивачів адвоката Рішка С.І. з проханням розглянути справу без його участі та участі довірителів, за наявними у справі матеріалами. Заявлені позовні вимоги позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.109,114).
Представник відповідача Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомлено, відзив на позов, заперечень проти заявлених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовних вимог на адресу суду не подано. Проте, до суду надано заяву відповідача Міжгірської селищної ради, в якій останні просять розглянути справу без участі уповноваженої особи сільської ради за наявними у справі матеріалами, проти заявлених позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, не заперечують (а.с.106-107,115).
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про день та час проведення судового розгляду був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду подано відзив на позов, у якому відповідач ОСОБА_3 просить розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами. Заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує, та просить позов задовольнити за підставами, викладеними у ньому (а.с.92).
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Дослідивши у повному обсязі матеріали справи № 302/349/24, повно і всебічно з'ясувавши обставини у даній справі, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цієї справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала в АДРЕСА_4 , була тещою ОСОБА_1 та бабою по лінії матері ОСОБА_2 , позивачів у справі.
ОСОБА_4 перебувала у шлюбі із ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У подружжя ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 народилася донька ОСОБА_7 , 23,06.1954 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.42).
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №042727, виданого 21.06.1996 року Голятинською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №96, ОСОБА_4 належала земельна ділянка загальною площею 0,5757 га, розташована в урочищі «Біля будинку» на території Голятинської сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського)району Закарпатської області, цільове призначення: обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, та копія якого є в матеріалах справи (а.с.26).
ОСОБА_4 також належав сертифікат на земельну частку (пай) серії ЗК №0042780 від 11.04.1997 року, виданий на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 10.04.1997 року №201, яким посвідчувалося її право на земельну частку (пай) розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім.Чапаєва» с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області, вартістю земельної частки (паю) 974,00 грн. (а.с.25).
ІНФОРМАЦІЯ_12 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.22).
Згідно довідки Голятинського старостинського округу Міжгірської селищної ради від 17.05.2023 року №214, померла ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 була постійною мешканкою АДРЕСА_5 . Разом з нею на день її смерті в будинку проживали і були зареєстровані: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - донька померлої; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - зять померлої; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - онука померлої; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - онука померлої; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - онук померлої; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - онук померлої; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - онук померлої (а.с.23).
Як вбачається з Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №76234311, №76234345 від 15.03.2024 року, на випадок смерті ОСОБА_4 заповітів не складала. Спадкові справи до її майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.39,40,89,90).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 76234311, виданої 15.03.2024 року приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М., у Спадковому реєстрі інформація щодо складання ОСОБА_17 , заповітів, відсутня (а.с.39).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 76234345, виданої 15.03.2024 року приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М., у Спадковому реєстрі інформація щодо підготовки до видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_17 , відсутня (а.с.40).
31 травня 1975 року виконкомом Голятинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивачем у справі та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за актовим записом №10 та після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 21.02.2024 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с.18).
У подружжя Кіндрат народилося п'ятеро дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , позивач у справі, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідач у справі, що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 , відповідно (а.с.20,50), а також ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема: земельну ділянку, зазначену у Державному акті №042727 та на земельну частку (пай) згідно Сертифікату №0042780. У межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини ОСОБА_12 вступила у фактичне управління та володіння спадковим майном, а саме: земельною ділянкою, зазначеною у Державному акті №042727, на якій фактично розташований житловий будинок в АДРЕСА_2 (до перенумерації №348) та приналежне до нього дворогосподарство. ОСОБА_12 отримала на зберігання оригінали Державного акту №042727 та Сертифікату №0042780, вела на земельній ділянці, зазначеній у Держакті №042727, підсобне господарство.
Згідно довідки Голятинського старостинського округу Міжгірської селищної ради від 17.05.2023 року №216, внаслідок зміни адресного господарства в АДРЕСА_6 з номера 348 змінено на будинок АДРЕСА_2 (а.с.24).
ІНФОРМАЦІЯ_13 померла ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.41).
Згідно довідки Голятинського старостинського округу Міжгірської селищної ради від 17.05.2023 року за №215, померла ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була постійною мешканкою АДРЕСА_2 . Разом з нею на день її смерті в будинку були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - чоловік померлої, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - син померлої, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - син померлої (а.с.43).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 73715343, виданої 25.08.2023 року приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М., у Спадковому реєстрі інформація щодо складення ОСОБА_12 заповітів, відсутня (а.с.46,88).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 76688127, виданої 19.04.2024 року приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М., у Спадковому реєстрі наявна інформація про заведення спадкової справи № 67/2023 після смерті ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с,87).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_12 належав сертифікат на земельну частку (пай) серії ЗК №0042938 від 11.04.1997 року, виданий на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 10.04.1997 року №201, яким посвідчувалося її право на земельну частку (пай) розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім.Чапаєва» с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області, вартістю земельної частки (паю) 974,00 грн (а.с.44).
Згідно Витягу №НВ-9933482132024 від 16.03.2024 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2122481200:05:006:0029 складає 4 538,57 грн. (а.с.51).
Згідно Витягу №НВ-9933482072024 від 16.03.2024 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2122481200:05:006:0030 складає 107 586,34 грн. (а.с.52).
Вартість земельної частки (паю) ОСОБА_4 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії ЗК №0042780 від 11.04.1997 року становить 974,00 грн. (а.с.25).
Вартість земельної частки (паю) ОСОБА_12 згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії ЗК №0042938 від 11.04.1997 року становить 974,00 грн. (а.с.44).
З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 73716652 від 25.08.2023 року, виданого приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М. вбачається, що вказаним приватним нотаріусом Хустського РНО Дунаєвим Ю.М. заведена спадкова справа № 67/2023 після смерті ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.45).
З матеріалів витребуваної судом спадкової справи вбачається, що 25.08.2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєва Ю.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ОСОБА_12 (а.с.62), на підставі якої було зареєстровано спадкову справу №67/2023 (номер у Спадковому реєстрі 71144454).
На випадок своєї смерті ОСОБА_12 заповітів не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 25.08.2023 року №73715343.
Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2122481200:05:006:0030, інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_15 було виготовлено 05.10.2023 року технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), та документом, що посвідчує право зазначено - Державний акт серії ІІІ-ЗК №042727 та на підставі якої 07.12.2023 у Державному земельному кадастрі було зареєстровано:
-земельну ділянку з кадастровим номером 2122481200:05:006:0029 площею 0,5057 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с.Голятин, урочище «Біля будинку», вид цільового призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства (а.с.27);
-земельну ділянку з кадастровим номером 2122481200:05:006:0030 площею 0,0700 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с.Голятин, урочище «Біля будинку», вид цільового призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.33-38).
14 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дунаєва Ю.М. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_12 , а саме на 1/2 (одну другу) частку у праві власності на земельну ділянку згідно Держакту №042727, 1/2 (одну другу) частку у праві на Сертифікат №0042780 та 1/2 (одну другу) частку у праві на Сертифікат №0042938.
Як було встановлено нотаріусом, ОСОБА_1 прийняв спадщину за дружиною ОСОБА_12 як спадкоємець за законом шляхом постійного спільного проживання. З посиланням на норми Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін'юсту від 22.02.2012 року №296/5, нотаріусом було встановлено, що спадкоємцями померлої ОСОБА_12 є також позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_16 . Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову у від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався, рішення суду щодо продовження строку для прийняття спадщини за майном померлої ОСОБА_12 до приватного нотаріуса не надходили.
Постановою приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєва Ю.М. за вих. № 31/02-31 від 14.03.2024 року відмовлено ОСОБА_1 , позивачу у даній справі, у видачі Свідоцтва про право на спадщину за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_12 на 1/2 (одну другу) частку у праві власності на земельні ділянки загальною площею 0,5757 га., які знаходяться на території Голятинської сільської ради, Хустського району, Закарпатської області, праві на земельну частку (пай) розміром 0, 97 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), та праві на земельну частку (пай) розміром 0, 97 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 , з тих підстав, що за наявною інформацією стосовно кола осіб, які прийняли спадщину, зокрема на день її смерті були зареєстровані троє спадкоємців першої черги спадкування за законом, та нотаріус вважає, що частки спадкоємців, які прийняли спадщину, є рівними і становлять кожному по 1/3 частці (а.с.47).
Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України положення зазначеного Кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ст.ст.525-526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Відповідно до ст.534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, яка діяла на час відкриття спадщини до майна померлої ОСОБА_4 , було визначено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців, зокрема, державного акту на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.
Отже, після смерті ОСОБА_4 , у відповідності до п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР у спадкові права до належного їй майна вступила її донька ОСОБА_12 , у т.ч. щодо земельної ділянки, право власності на яку посвідчується Державним актом №042727, та Сертифікатом №0042780. Та відповідно, після смерті ОСОБА_12 права на все її спадкове майно, у т.ч. на земельну ділянку, зазначену в Державному акті №042727, та Сертифікаті №0042780 та Сертифікат №0042938 перейшли до її спадкоємців за законом.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції положень Закону, що діяли на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією (254к/96-ВР), законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд Касаційний цивільний суд у постанові від 21.10.2020 року у справі №569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) та у постанові від 28.04.2021 року у справі №204/2707/19 (провадження № 61-15380св20).
Відповідно до підпунктів 3.19, 3.20 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 (далі - Порядок), спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Отже, оскільки відповідач ОСОБА_3 був лише зареєстрований разом із матір'ю ОСОБА_12 на день її смерті у будинку в АДРЕСА_2 , але фактично проживав у АДРЕСА_3 , і протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, ОСОБА_3 не подав заяву про прийняття спадщини, тому ОСОБА_3 вважається таким, що не прийняв її. Як встановлено судом, спадкоємцями, що належним чином прийняли спадщину до майна померлої ОСОБА_12 є лише позивачі ОСОБА_1 , чоловік померлої та ОСОБА_2 , син померлої ОСОБА_12 .
У зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_12 не оформила свої права на спадкове майно після смерті її матері ОСОБА_4 , хоча фактично вступила в управління спадковим майном, була зареєстрована разом зі спадкодавицею за вищевказаною адресою, а тому позивачі позбавлені можливості оформити свої майнові та спадкові права в позасудовому порядку, у зв'язку з чим змушені звертатися до суду за захистом, обираючи передбачений пунктом першим ч.2 ст.16 ЦК України спосіб захисту свого права у вигляді - визнання права.
Положеннями статті 1217 Цивільного кодексу Україна встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до приписів статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.
Частиною першою статті 1221 ЦК України встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно з частинами першою та третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.
Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п.11 ч.1 ст.346 ЦК України).
Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013).
В свою чергу, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Відмова нотаріуса не припиняє права спадкоємця на отримання спадщини, а його право в такому випадку підлягає судовому захисту.
Згідно з п.п.1,2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спорів у зв'язку зі спадкуванням за заповітом суд повинен застосовувати правила глави 85 ЦК України та враховувати, що заповідач, зокрема, має право: призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (частина перша статті 1235 ЦК); без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, крім тих, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.
Відповідно до п.23 вказаної Постанови Пленуму, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року зазначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи, до яких, зокрема, законодавцем віднесено визнання права. Право на обрання способу захисту своїх прав та законних інтересів (нотаріальний чи судовий) належить виключно особі і не може бути обмежене з формальних міркувань.
Відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Отже, оскільки позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщину за законом після смерті ОСОБА_12 прийняли шляхом постійного проживання, із заявою про прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_12 звернувся ОСОБА_1 , та син померлої ОСОБА_12 - ОСОБА_3 не бажає приймати спадщину після смерті матері, про що подав суду відповідну заяву, та на теперішній час позивачі не мають можливості оформити свої спадкові права, у зв'язку з чим позивачі змушені звертатися до суду за захистом своїх прав та охороняємих законом інтересів, обираючи передбачений пунктом першим частини 2 статті 16 ЦК України спосіб захисту свого права у вигляді - визнання права та питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на спадкове майно.
Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних за наданими документами, що дає суду підстави для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином, враховуючи визнання позову відповідачами по справі та ті обставини, що прийняттям спадщини позивачами, з огляду на положення статей 1258 і 1265 ЦК України, права інших осіб не порушуються, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та оцінивши у сукупності наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.
Приймаючи ті обставини, що після смерті ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 , із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 позивач по справі, позовні вимоги відповідачем ОСОБА_3 не оспорені, визнані ним у повному обсязі, тому відповідно до положень ст.82 ЦПК України, не підлягають доказуванню, при цьому відзив, письмові заперечення проти позову відповідачами у даній справі не подані, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_12 відсутні, а тому на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що заявлені позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позовні вимоги про визнання за ними права власності на спадкове майно підлягають задоволенню у повному обсязі за вищенаведеними підставами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого кожним з позивачів при зверненні до суду в сумі 4893,30 грн. /а.с.1-2/. Натомість, враховуючи, що позивачами не заявлялось за окремою письмовою заявою вимог про відшкодування судових витрат за рахунок відповідачів у даній справі, тому на підставі ст.13 ЦПК України суд не розглядає зазначене питання.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.328,331,392,1216-1218,1258,1265,1268,1276,1297 ЦК України та керуючись ст.ст. 9, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (громадянин України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) - право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 на наступне нерухоме майно:
- (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером 2122481200:05:006:0029 площею 0,5057 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с.Голятин Хустського району Закарпатської області, урочище «Біля будинку», що належала ОСОБА_4 , згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗК № 042727;
- (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером 2122481200:05:006:0030 площею 0,0700 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в с.Голятин Хустського району Закарпатської області, урочище «Біля будинку», що належала ОСОБА_4 , згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗК № 042727;
- (одну другу) частку у праві на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім.Чапаєва» с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042780 від 11.04.1997 року, виданого на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 10.04.1997 року № 201;
- (одну другу) частку у праві на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім.Чапаєва» с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області площею 0,97 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042938 від 11.04.1997 року, виданого на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 10.04.1997 року № 201.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 (громадянин України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) - право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 на наступне нерухоме майно:
- (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером 2122481200:05:006:0029 площею 0,5057 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с.Голятин Хустського району Закарпатської області, урочище «Біля будинку», що належала ОСОБА_4 , згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗК № 042727;
- (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером 2122481200:05:006:0030 площею 0,0700 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в с.Голятин Хустського району Закарпатської області, урочище «Біля будинку», що належала ОСОБА_4 , згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗК № 042727;
- (одну другу) частку у праві на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім.Чапаєва» с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042780 від 11.04.1997 року, виданого на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 10.04.1997 року № 201;
- (одну другу) частку у праві на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім.Чапаєва» с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області площею 0,97 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042938 від 11.04.1997 року, виданого на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 10.04.1997 року № 201.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно зі статтею 273 ЦПК України.
Повне рішення складено 18.10.2024 року.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО