Справа № 302/1513/24
2/302/441/24
Номер рядка звіту 61
15.11.2024 смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П.,
з участю секретаря судового засідання Липей В.В.,
без участі сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гренджа В.Ю., до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно за законом,-
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки
14.10.2024 представниця позивачки- адвокат Гренджа В.Ю. в її інтересах подала суду вищенаведений позов, який обґрунтовано таким. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка доводилася позивачці матір'ю. Батько позивачки - ОСОБА_3 помер раніше за свою дружину ОСОБА_2 , а саме 15.02.1998 року. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на нерухоме майно померлої: - житловий будинок в АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку загальною площею 0,5026 га, що розташована на території АДРЕСА_1 , та яка уявляє собою чотири автономні земельні ділянки, що знаходяться в урочищі «Біля хати» площею 0,0368 га; урочище «За рікою» площею 0,2076 га; урочище «Порічина» площею 0,0358 га; урочище «Посяка» площею 0,2224 га. Право власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 030770, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 231. Оригінал Державного акту втрачено за життя спадкодавцем. За життя ОСОБА_2 склала три різні заповіти на користь своїх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , разом з нею постійно проживала та була зареєстрована позивачка разом із сім'єю. Позивачка є належною спадкоємкою першої черги за законом, яка прийняла спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , оскільки на час смерті матері фактично, постійно, більше шести місяців проживала та була зареєстрована разом із спадкодавцем, та протягом шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не відмовилася від прийняття спадщини за законом до майна померлої ОСОБА_2 . Інші спадкоємці за заповітом та за законом, а саме брати та сестра позивачки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , написали заяви про відмову від прийняття спадщини до майна померлої матері, на користь своєї сестри доньки померлої (позивачки) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Однак, незважаючи, на той факт, що спадкове майно ОСОБА_2 не є спірним, позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину, приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк І.В., на вимогу (заяви) представника позивача - ОСОБА_7 , винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за таких підстав. На день смерті померлої відкрилося спадкове майно, яке складається з земельних ділянок площею 0,0368 га - урочище «Біля хати», площею 0,2076 га. - урочище «За рікою», площею 0,0358 га. - урочище «Порічина», площею 0,2224 га. - урочище «Посяка», що розташовані на території Соймівської сільської ради, Хустського (колишнього Міжгірського) району Закарпатської області, Україна. Однак, видати свідоцтво про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на зазначені вище земельні ділянки не можливо у зв'язку з відсутністю відомостей щодо підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , так як згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00046798683 від 03.09.2024 року, у відомостях про матір, прізвище, власне, ім'я, по батькові, зазначено, ОСОБА_2 , дата народження зазначена ІНФОРМАЦІЯ_8 , тоді як правильно є ІНФОРМАЦІЯ_9 . А також, у зв'язку з відсутністю оригіналів документів на земельні ділянки - Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 030770, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 231, та виданий 01.04.1999 року на ім'я ОСОБА_2 , інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності, щодо вище вказаного нерухомого майна, згідно інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів № № 393481565, 393481761 - відсутня. Позивачка зазначає, що родинні відносини між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ніким не оспорюються та підтверджуються свідоцтвом про народження позивачки ОСОБА_9 , серія НОМЕР_1 , дата видачі 20.11.1974 року, рішенням суду від 29.02.2012 року ухваленого в справі № 706/406/12, яке набрало законної сили. А тому, додатковому доказуванню не підлягають. Враховуючи вищенаведене, позивачка просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на вищенаведену земельну ділянку загальною площею 0,5026 га.
Винесені в справі процесуальні рішення
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15.10.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Позиції сторін за змістом процесуальних заяв
Позивачка та її представниця на розгляд справи в підготовче судове засідання не з'явилися, однак остання подала суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача з позицією підтримки позову.
Відповідач Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області в особі представника на розгляд справи в підготовче судове засідання не з'явилася, проте подала суду заяву, в якій зазначила, що просить справу розглянути без участі представника ради, заперечень щодо позову не має.
Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.
Встановлені судом обставини
Мати позивачки, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Сойми Міжгірського району Закарпатської області у віці 79 років, про що в Книзі реєстрації смертей виконкомом Соймівської сільради Міжгірського району Закарпатської області 22.02.2011 року зроблено відповідний актовий запис за №2, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Батько позивачки, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .
21.07.2011 року приватний нотаріус Корбутяк І.В. зареєструвала спадкову справу №51458211 (номер у нотаріуса 09-2011) за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №27570156 від 21.07.2011 року.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі №706/406/12 від 29.02.2012 року визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Крім того, у в рішенні встановлено, що позивачка ( ОСОБА_1 ) прийняла спадщину за померлою матір'ю, відповідно до вимог ст. ст. 1268, 1269 ЦК України. Інші спадкоємці нерухомого майна ОСОБА_2 (діти спадкодавки: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 ) відмовилися від прийняття спадщини, відповідно до вимог ст. 1273 ЦК України. Позивачка є єдиним належним спадкоємцем першої черги за законом нерухомого майна померлої матері. Це рішення суду набрало законної сили 13.03.2012 року.
На підставі рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі №706/406/12 від 29.02.2012 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що вбачається з витягу №33938054 про державну реєстрацію прав КП «Міжгірське БТІ» Міжгірської районної ради від 24.04.2012.
Згідно з постановою приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк І.В. від 01.10.2024 №169/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії 21.02.2011 року в селі Сойми, Хустського (колишнього Міжгірського) району Закарпатської області, померла ОСОБА_2 , яка була постійною мешканкою АДРЕСА_1 . Діти померлої, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , написали заяви про відмову від прийняття спадщини до майна померлої матері на користь, своєї сестри доньки померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 Чоловік померлої, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_16 . Будь-які інші спадкоємці, що мають право на спадщину до майна померлої ОСОБА_2 , відсутні. У визначений ст. 1270 Цивільного Кодексу України до нотаріуса звернулася: ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину за законом після смерті померлої матері, шляхом подання заяви на ім'я приватного нотаріуса Корбутяк І.В., Хустського (колишнього Міжгірського) районного нотаріального округу Закарпатської області за N21 від 21 липня 2011 року. На день смерті померлої відкрилося спадкове майно, яке складається з: земельних ділянок площею 0,0368 га., урочище «Біля хати», площею 0,2076 га., урочище «За рікою», площею 0,0358 га., урочище «Порічина», площею 0,2224 га., урочище «Посяка», що розташовані на території Соймівської сільської ради, Хустського (колишнього Міжгірського) району Закарпатської області, Україна. 01 жовтня 2024 року до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк І.В., звернулася ОСОБА_7 , що діє по довіреності від імені, ОСОБА_1 , із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Приватний нотаріус зазначила, що видати свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на вищенаведені земельні ділянки не можливо, а саме: 1) у зв'язку з відсутністю відомостей щодо підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , так як згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження N00046798683 від 03 вересня 2024 року, у відомостях про матір, прізвище, власне, ім'я, по батькові, зазначено ОСОБА_2 , дата народження зазначена ІНФОРМАЦІЯ_17 2) у зв'язку з неподанням представником спадкоємця оригіналів документів, а також відсутністю інформації в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності, щодо вище вказаного нерухомого майна, згідно інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів N,N393481565, 393481761. Тому приватний нотаріус відмовила у задоволені заяви ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_1 , про вчинення нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину за законом) до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Згідно з копією Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 030770 від 01.04.1999 року, який виданий громадянці України ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_2 , на підставі рішення Соймівської сільської ради народних депутатів 3 сесії від 19.07.1998 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,5026 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Соймівської сільської ради, та передано для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства. Земельна ділянка уявляє собою чотири автономні земельні ділянки, що знаходяться в урочищі «Біля хати» - площею 0,0368 га; урочище «За рікою» - площею 0,2076 га; урочище «Порічина» - площею 0,0358 га; урочище «Посяка» - площею 0,2224 га. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 231.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтею 1223 ЦК України передбачено:
- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 . Діти померлої, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , написали заяви про відмову від прийняття спадщини до майна померлої матері на користь, своєї сестри доньки померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 . Чоловік померлої, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_16 . Будь-які інші спадкоємці, що мають право на спадщину до майна померлої ОСОБА_2 , відсутні. У визначений ст. 1270 Цивільного Кодексу України до нотаріуса звернулася: ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину за законом після смерті померлої матері, шляхом подання заяви на ім'я приватного нотаріуса Корбутяк І.В., Хустського (колишнього Міжгірського) районного нотаріального округу Закарпатської області за N21 від 21 липня 2011 року. Однак постановою приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк І.В. від 01.10.2024 №169/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 0,0368 га., урочище «Біля хати», площею 0,2076 га., урочище «За рікою», площею 0,0358 га., урочище «Порічина», площею 0,2224 га., урочище «Посяка», що розташовані на території Соймівської сільської ради, Хустського (колишнього Міжгірського) району Закарпатської області.
Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.16, 4.19 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Постановою приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема, у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа і ця постанова унеможливлює оформлення нею спадщини у позасудовому порядку.
За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.
Розподіл судових витрат між сторонами
Суд враховує те, що позивачкою сплачений судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищенаведене, позивачці слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить грошову суму 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
Визнання позову відповідачем прийняти.
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на нерухоме майно земельну ділянку загальною площею 0,5026 га, яка уявляє собою чотири автономні земельні ділянки, що знаходяться в урочищі «Біля хати» - площею 0,0368 га; урочище «За рікою» - площею 0,2076 га; урочище «Порічина» - площею 0,0358 га; урочище «Посяка» - площею 0,2224 га, передані для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства, які визначені Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 030770 від 01.04.1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 231.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить суму 605 грн 60 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Суддя: В. П. Кривка