14 листопада 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/2693/24
Провадження № 22-ц/4815/1149/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітньої дитини,
В лютому 2024 року в Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітньої дитини звернувся ОСОБА_2 .
Просив суд припинити стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі судового наказу, виданого 15 листопада 2021 року Рівненським міським судом Рівненської області у справі №569/22270/21;
стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття;
частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментах за період з 02.11.2021 по 01.01.2024 з 57620 грн. до 28810 грн.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 квітня 2024 рокупозов задоволено.
Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі судового наказу, виданого 15 листопада 2021 року Рівненським міським судом Рівненської області у справі №569/22270/21.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.
Частково звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментах за період з 02.11.2021 по 01.01.2024 з 57620 грн. до 28810 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухваленим рішенням в частині стягнення з неї аліментів, вважає його необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню через неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права .
Апелянт зазначає, що бере участь у вихованні та утриманні сина ОСОБА_4 , а позивач вчиняє перешкоди у спілкуванні з дитиною, повертає надіслані речі та подарунки.
Зазначає, що перебуває з сином ОСОБА_5 в Німеччині та отримує лише соціальну допомогу, не працевлаштована.
Водночас позивач має заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_5 .
Зважаючи на викладене просить скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та відмовити у стягненні аліментів.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення оскаржується в частині стягнення аліментів, а тому в іншій частині не переглядається.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2022 року, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 червня 2010 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис 623 - розірвано.
Залишено ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
Визначено місце проживання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з матір'ю ОСОБА_1 . Визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_2 .
Вирішено питання судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_3 з 25 вересня 2021 року і по даний час проживає з позивачем, то враховуючи підстави стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким проживає дитина, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, позов підлягає до задоволення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Доводи відповідачки щодо неврахування судом її матеріального становища не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки вона є особою працездатного віку, не надала доказів, які свідчать про стан здоров'я, що перешкоджає працевлаштуванню.
Отже, виходячи з інтересів дитини та рівність обов'язків батьків щодо утримання дитини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідачки аліментів на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.
В ході розгляду даного спору судом відповідачкою не наведено обставин, які в контексті ст. 182 СК України свідчили б про відсутність можливості сплачувати аліменти або ж обставин, які звільняють її від обов'язку сплачувати аліменти
Щодо доводів апеляційної скарги про врахування витрат відповідачки на купівлю певних речей та пропозиції відкриття банківської картки, то такі дії можуть свідчити про участь у забезпеченні певних потреб дітей.
Проте, ураховуючи, що аліменти мають на меті забезпечити нормальні умови життя дітей, достатні для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, ці витрати самі по собі не замінюють собою аліментних зобов'язань.
Відтак доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 квітня 2024 року в частині стягнення аліментів залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Боймиструк С.В.
Судді: Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.